- •1.1.1Мета і завдання роботи
- •1.1.2Основні теоретичні положення
- •1.1.3Порядок виконання роботи
- •1.1.4Контрольні запитання
- •1.2.3Порядок виконання роботи
- •1.2.4Контрольні запитання
- •1.2.5Рекомендована література
- •1.3.1Мета і завдання роботи
- •1.3.2Основні теоретичні положення
- •1.3.2.1Створення та збереження документів у текстовому редакторі Word. Уведення та редагування тексту. Форматування тексту.
- •1.3.2.2Запуск і налаштування редактора формул. Уведення формул.
- •1.3.2.3Створення та редагування таблиць і діаграм
- •1.3.3Порядок виконання роботи
- •1.3.4Контрольні запитання
- •1.3.5Рекомендована література
- •2.1.2.2Ідентифікатори
- •2.1.2.3Операції відношень
- •2.1.2.4Службові слова мови Turbo Pascal
- •2.1.2.5Вирази
- •2.1.2.6Правила записання виразів:
- •2.1.2.7Піднесення числа до степеня та знаходження кореня
- •2.1.2.8Тригонометричні та математичні функції, що обчислюються через додаткові вирази
- •2.1.2.9Структура програми мовою Turbo Pascal 7.0
- •2.1.2.10Оператори
- •2.1.2.11Вікно середовища програмування Turbo Pascal 7.0
- •2.1.2.12Основні команди і гарячі клавіші
- •2.1.2.13Розробка алгоритму розв’язку задачі
- •2.1.2.14Лінійна структура
- •2.1.3Порядок виконання роботи
- •2.1.4Контрольні запитання
- •2.1.5Рекомендована література
- •2.2.2.2Процес розгалуження
- •2.2.2.3Логічний вираз
- •2.2.2.4Умовний оператор if
- •2.2.3Порядок виконання роботи
- •2.3.2.1Оператор циклу з наперед заданою кількістю повторень for
- •2.3.2.2Оператор циклу з передумовою while
- •2.3.2.3Оператор циклу з післяумовою repeat .. Until
- •2.3.3Порядок виконання роботи
- •2.3.4Контрольні запитання
- •2.4.2.1Одновимірні масиви
- •2.4.2.2Двовимірні масиви (матриці)
- •2.4.3Порядок виконання роботи
- •2.4.4Контрольні запитання
- •2.4.5Рекомендована література
2.4.2.2Двовимірні масиви (матриці)
Матриці описуються подібно до одновимірних масивів, для чого потрібно записати наступну конструкцію:
type
ім’я=array [поч.інд1...кін.інд1, поч.інд2...кін.інд2] of тип;
var
змінна1, змінна2... : ім’я;
де ім’я – назва типу, що отримують матриці; тип – тип елементів матриці; поч.інд 1 – номер першого рядка матриці (переважно приймають 1); кін.інд1 – номер останнього рядка матриці; поч.інд2 – номер першого стовпця матриці (переважно приймають 1); кін.інд2 – номер останнього стовпця матриці.
Приклад:
type
matr = array [1..3, 1.. 4] of real;
var
A, B, С : matr;
У даному прикладі описано матрицю дійсних чисел з 3 рядків та 4 стовпчиків.
Допускається опис матриць в розділі var, наприклад
var
A, B : array [1 .. 2, 1 .. 2] of real;
Для уведення елементів матриці використовують оператор циклу з наперед заданою кількістю повторень. Для цього записують таку конструкцію:
for І := M1 to N1 do
for J := M2 to N2 do
begin
write (’A[’, I, ’,’ , J ,’]=’);
readln (A[ І , J ])
end;
де M1, N1 – номери першого та останнього рядків матриці; M2, N2 – номери першого та останнього стовпців матриці; І – лічильник, що відповідає номеру елемента рядку матриці, що вводиться; J – лічильник, що відповідає номеру елемента рядку матриці, що вводиться; А – назва матриці.
Для виведення елементів матриці також використовується оператор циклу. Для цього записують таку конструкцію:
for І := M1 to N1 do
for І := M2 to N2 do
writeln(’A[’, І , ’,’ , J, ’]=’, A [ І, J ]);
Транспонована матриця AT – це матриця, в якій рядки та стовпці поміняні місцями. Для виконання такої операції потрібно в тексті програми записати таку конструкцію:
for I := M1 to N1 do
for J := M1 to N1 do
AT[ J, I ] := A[ I, J];
Приклад 2. Дано матрицю дійсних чисел 3х3. Знайти добутки чисел більших 1, але менших 4.
Program example2;
type
matr=array [1..3, 1..3] of real;
var
A : matr;
І, J : byte;
D : real;
begin
for I := 1 to 3 do
for J := 1 to 3 do
begin
write (‘A[‘,I , ‘,’ , J, ‘]=’);
readln (A[I, J])
end;
for I := 1 to 3 do
begin
for J := 1 to 3 do
if (A[ I, J ] > 1) and (A[ I, J ] < 4)
then D:= D*A[ I, J ];
writeln (`D=`, D:7:3);
end;
readln
end.
2.4.3Порядок виконання роботи
Скласти програму на мові Turbo Pascal для створення одновимірного масиву А з дійсних чисел. Передбачити уведення кількості рядків масиву (від 5 до 10) та його елементів з клавіатури. Після цього, вивести на екран повідомлення «Stvorenui Masuv» і всі елементи масиву.
Скласти програму на мові Turbo Pascal для створення одновимірного масиву А з дійсних чисел розмірністю 10 елементів. Елементи масиву розрахувати за формулою:
А[i]=1.6*Random(n+2),
де i=1..10; n – номер варіанта.
Передбачити уведення номеру варіанта з клавіатури.
2.1. Витвести на екран створений масив.
2.2. Обчислити суму та добуток відмінних від нуля елементів масиву та вивести їх на екран і їх кількість.
2.3. Визначити максимальний та мінімальний елемент масиву та вивести їх на екран.
Скласти програму на мові Turbo Pascal для створення двовимірного масиву А з дійсних чисел. Передбачити уведення кількості рядків та стовбців масиву (від 2 до 4) та його елементів з клавіатури. Після цього, вивести на екран повідомлення «Stvorenui Masuv» і всі елементи масиву.
Скласти програму на мові Turbo Pascal для створення двовимірного масиву А з дійсних чисел розмірністю [5,2]. Елементи масиву розрахувати за формулою:
А[i,j]=(2i+4j)*1.6*Random(n+2),
де i=1..5; j=1..2; n – номер варіанта.
Передбачити уведення номеру варіанта з клавіатури.
4.1. Вивести на екран створений масив.
4.2. Визначити максимальний та мінімальний елемент масиву та вивести їх на екран.
4.3. Обчислити суму відмінних від нуля елементів масиву, що знаходяться в 1-му стовпчику та добуток відмінних від нуля елементів масиву, що знаходяться в 2-му стовпчику та вивести їх на екран і їх кількість.
4.4. З масиву А створити транспонований масив В (поміняти місцями рядки та стовпчики).
4.5. Обчислити суму парних та добуток непарних елементів масиву (відмінних від нуля). Вивести на екран кількість парних елементів, їх суму, кількість непарних елементів та їх добуток.
Примітка:
1. Парність або непарність можна визначити тільки для елементів цілого типу, тому, при перевірці умови на парність чи непарність, елементи спочатку необхідно заокруглити до найближчого цілого числа.
Скласти графічний алгоритм розв’язку для пункту 2.
Виконати ідентифікацію усіх змінних до кожного завдання.
Налагодити програми.
Розв’язати задачі на ЕОМ у діалоговому режимі.
Оформити звіт.