- •1.1.1Мета і завдання роботи
- •1.1.2Основні теоретичні положення
- •1.1.3Порядок виконання роботи
- •1.1.4Контрольні запитання
- •1.2.3Порядок виконання роботи
- •1.2.4Контрольні запитання
- •1.2.5Рекомендована література
- •1.3.1Мета і завдання роботи
- •1.3.2Основні теоретичні положення
- •1.3.2.1Створення та збереження документів у текстовому редакторі Word. Уведення та редагування тексту. Форматування тексту.
- •1.3.2.2Запуск і налаштування редактора формул. Уведення формул.
- •1.3.2.3Створення та редагування таблиць і діаграм
- •1.3.3Порядок виконання роботи
- •1.3.4Контрольні запитання
- •1.3.5Рекомендована література
- •2.1.2.2Ідентифікатори
- •2.1.2.3Операції відношень
- •2.1.2.4Службові слова мови Turbo Pascal
- •2.1.2.5Вирази
- •2.1.2.6Правила записання виразів:
- •2.1.2.7Піднесення числа до степеня та знаходження кореня
- •2.1.2.8Тригонометричні та математичні функції, що обчислюються через додаткові вирази
- •2.1.2.9Структура програми мовою Turbo Pascal 7.0
- •2.1.2.10Оператори
- •2.1.2.11Вікно середовища програмування Turbo Pascal 7.0
- •2.1.2.12Основні команди і гарячі клавіші
- •2.1.2.13Розробка алгоритму розв’язку задачі
- •2.1.2.14Лінійна структура
- •2.1.3Порядок виконання роботи
- •2.1.4Контрольні запитання
- •2.1.5Рекомендована література
- •2.2.2.2Процес розгалуження
- •2.2.2.3Логічний вираз
- •2.2.2.4Умовний оператор if
- •2.2.3Порядок виконання роботи
- •2.3.2.1Оператор циклу з наперед заданою кількістю повторень for
- •2.3.2.2Оператор циклу з передумовою while
- •2.3.2.3Оператор циклу з післяумовою repeat .. Until
- •2.3.3Порядок виконання роботи
- •2.3.4Контрольні запитання
- •2.4.2.1Одновимірні масиви
- •2.4.2.2Двовимірні масиви (матриці)
- •2.4.3Порядок виконання роботи
- •2.4.4Контрольні запитання
- •2.4.5Рекомендована література
2.1.2.12Основні команди і гарячі клавіші
Нижче наведені основні команди середовища програмування Turbo Pascal і відповідні їм гарячі клавіші.
Ctrl+F9 – завантаження (виконання, запуск) програми;
Alt+F5 – проглядання призначеного для користувача екрану;
F2 – збереження програми;
F3 – відкриття збереженої програми;
Alt+F3 – закриття активного вікна;
Alt+X – вихід з Turbo Pascal;
F1 – контекстна допомога;
Ctrl+F1 – довідка про оператора, на якому встановлений курсор;
Alt+Backspace – відміна останньої зміни;
Ctrl+Y – видалення рядка;
Shift+стрілки – виділення блоку тексту;
Ctrl+Insert – копіювання виділеного блоку в буфер;
Shift+Insert – вставка з буфера.
2.1.2.13Розробка алгоритму розв’язку задачі
Одним з етапів розв’язування задач на ЕОМ є розробка математичної моделі і алгоритму розв’язку.
Алгоритм – це точне визначення обчислювальних операцій, які ЕОМ повинна виконати, щоб прийти від початкових даних до шуканого результату.
Для зазначення структури даних і алгоритмів їх обробки, необхідно мати таку систему формальних позначень і правил, щоб зміст операцій трактувався точно і однозначно.
Існують три методи опису алгоритмів:
словесний (на природній мові);
структурно-стилізований (на алгоритмічній мові псевдокоду);
мовою графічних символів (метод блок-схем).
Для зображення структури алгоритму використовується сукупність блочних символів (блоків) з’єднаних лініями передачі управління (табл. 2 .6). Блок-схема – це графічне
Таблиця 2.6– Блочні символи для графічного зображення структури алгоритму
Назва блоку |
Блок |
Пояснення |
Початок-кінець |
0,5 a
b |
Початок, кінець, вхід, вихід у підпрограмах |
Блок уведення-виведення |
|
Уведення даних чи виведення результатів на екран |
Блок виведення |
|
Виведення даних на друк |
Операція (процес) |
a
b |
Обчислювальна дія або послідовність обчислювальних дій |
Процедурний процес |
|
Виконання підпрограми |
Продовження табл. 2 .6
Рішення (умова) |
|
Перевірка умови |
Модифікація |
|
Початок циклу |
З’єднувач |
|
Розрив ліній потоку |
зображення алгоритму, доповнене елементами словесного запису. На блок-схемі кожний пункт алгоритму зображено відповідною геометричною фігурою.
За виглядом блок-схеми алгоритму розрізняють:
алгоритми лінійної структури;
алгоритми з розгалуженням;
алгоритми циклічної структури.
2.1.2.14Лінійна структура
Лінійна структура передбачає, що тіло програми являє собою послідовність операторів, що виконуються підряд один за одним.
Алгоритм лінійної структури – це такий алгоритм, де всі дії виконуються послідовно одна за одною і лише один раз.
Блок-схема лінійного алгоритму наведена на рисунку рис. 2 .6. Лінійна програма, яка підраховує суму двох чисел наведена на рис. 2 .7.
Рис. 2.6 – Блок-схема лінійного алгоритму
Program suma; {Заголовок}
var {Опис змінних}
x,y,sum:integer; {Змінна x, y, sum цілого типу}
begin {Початок програми}
writeln('Введiть числа:'); {Вивід на екран повідомлення}
readln(x,y); {Уведення значень змінних x і y}
s:=x+y; {Обчислення суми x і y та
присвоєння одержаного значення
змінній s}
writeln('Вiдповiдь',s); {Вивід результату на екран}
readln {Чекати натиснення <Enter> щоб
можна було побачити результат}
end. {Кінець програми}
Рис. 2.7 – Приклад лінійної програми на мові Turbo Pascal