Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство аграрної політики та продовольства...docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
313.4 Кб
Скачать

Діагностичні критерії ступеню деградації зрошуваних грунтів

№ з/п

Критерії, показники, одиниці виміру

Не деградований грунт

Ступінь деградації

слабкий

середній

сильний

1

2

3

4

5

6

1

Засоленість грунтів, вміст токсичних солей в еквівалентах СІ (мекв./100 г ґрунту)

---

1,3-1,5(1,35)

---

---

2

Осолонцювання грунтів, вміст поглинутих натрію та калію,% від суми обмінних катіонів

Важкі грунти

---

3-6(4)

---

---

3

Якість іригаційних вод: агрономічні критерій

1 клас

---

---

---

4

Глибина ґрунтових вод

---

---

---

Менше критичної глибини

5

Мінералізація ґрунтових вод г/л

---

---

<3 (0,8)

---

Оцінка кожного із показників виконана з чотирьох градації стану: не деградований грунт (добрий стан), - зміни, які відбуваються в грунтах, не виходять за рамки класифікаційно значущого рівня; слабкий ступінь деградації (задовільний стан) – грунти із класифікаційно значущим ступенем вираженості того чи іншого де градаційного процесу; середній ступінь деградації (незадовільний стан) – грунти із середнім ступенем де градаційного процесу; сильний ступінь деградації (кризовий стан) – грунти із сильним ступенем де градаційних процесів.

Вторинне засолення грунтів. Визначається середньозваженим вмістом солей у верхньому півметровому шарі. При цьому з урахуванням типу засолення встановлюється ступінь засолення за класифікацією Н.І.Базилевич і Є.І.Панкової.

Осолонцювання. Діагностується за зміною вмісту гумусу в % до вихідного рівня (до початку зрошення). Втрата більше 20% гумусу характеризує високий ступінь деградації грунтів (кризова ситуація), яка потребує перегляду структури посівних площ, збільшення частки багаторічних бобових трав і доз внесення органічних добрив, внесення при необхідності (при наявності процесів осолонцювання) кальцієвих меліорантів.

Агрофізична деградація зрошуваних грунтів. Проявляється в знеструктуренні і ущільненні орного шару. Оцінка проводиться за діагностичними критеріями ступеню деградації грунтів. Ґрунти, в орному шарі яких вміст агрохімічно цінних повітряно-сухих агрегатів складає менше 40%, водостійких – менше 25% і щільність складання орного шару яких перевищує 1,6 г/см. куб., відносять до сильно деградованих (кризовий стан).

Техногенне сільськогосподарське забруднення. Оцінюють вміст в грунтах рухомих форм важких металів за сумарним показником Zc і водорозчинного фтору. Діагностичні критерії викладені у нормативних документах і наведені в таблиці 2.1. Розрахунок Zc виконують за формулою:

Zc = ∑Кс – (n – 1) (5.1)

де n – кількість визначених інградієнтів (важких металів);

Кс – коефіцієнт концентрації метелу, визначається як відношення вмісту металу у грунті до фонового вмісту металу.

Якість зрошувальних вод оцінюється за ДСТУ 2730-94 «Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії» (оцінка з небезпеки засолення, осолонцювання й підлужування грунтів), а вміст важких металів і пестицидів – за САНПіН №4630-88 «Санітарні правила і горми охорони поверхневих вод від забруднення». За ДСТУ 2730-94 виділяються 3 класи придатності води для зрошення: 1 клас – придатні, 2 клас – обмежено придатні і 3 клас – призводить з часом до розвитку явних де градаційних процесів (засолення, осолонцювання та підлужування грунтів), тобто до кризової ситуації. Вміст важких металів і пестицидів регламентується САНПіНом і встановленими ГДК, перебільшення яких призводить до забруднення грунтів, води і рослин.

Глибина грунтових вод. Визначається відношенням фактичного (середньо вегетаційного) рівня ґрунтових вод (РГВ) до критичного (Нкр.). при цьому Нкр. – це така глибина, при якій створюється оптимальний водно-повітряний режим для зростання сільськогосподарських рослин і нема загрози вторинного засолення кореневмісного шару грунту. Під Нкр Мається на увазі середня за вегетаційно-поливний період глибина залягання РГВ, яка визначається в залежності від мінералізації ґрунтових вод, гранулометричного складу ґрунту, характеру ґрунтового покриву і зволоженості території. Залягання ґрунтових вод на критичній глибині Н кр. характеризує задовільний меліоративний стан зрошувальних земель, а ближче Н кр. – незадовільний, кризовий, що потрібує введення невідкладних заходів (встановлення дренажу, зменшення водоподачі, тимчасового відмовленні від зрошення та ін.).

Таблиця 5. 2 -Заходи по збереженню й поліпшенню властивостей зрошуваних грунтів при сильному ступеню деградації

Тип деградації

Заходи

Засолення

Промивання методом дощування на фоні дренажу, реконструювання зрошувальних систем.

Осолонцювання

Прийоми хімічної меліорації грунтів або зрошувальних вод.

Підтоплення

Улаштування горизонтального або вертикального дренажу, зниження водоподавання, реконструювання зрошувальних систем, виведення території із зрошення, фітомеліорація.

Дегуміфікація

Сівозміни з часткою багаторічних бобових трав не менше 30%, дози органічних добрив не менше 10-15 т/га сівозмінної площі, періодичне внесення кальцієвих меліорантів.

Поливи води 3-го класу

Поліпшення якості поливних вод або заборона зрошення.