Методика і порядок виконання моніторингових робіт
Методика – упорядкована сукупність прийомів, процедур, операцій на основі одного чи відповідного сполучення кількох методів. В свою чергу метод – це спосіб досягнення відповідної мети, вирішення конкретної задачі.
Моніторингові роботи виконують поетапно.
На першому етапі здійснюють комплексну оцінку сучасного екологічного моніторингу стану (ЕМС) зрошуваних і прилеглих до них земель (у тому числі технічного стану зрошувальних систем і стану забруднення ґрунтів і вод) на базі наявних матеріалів, зібраних усіма відомствами (Держводгосп, Мінекоресурсів, Мінагрополітики, МінНС, Держкомзем України, Украгрохімслужбою та ін.) з використанням для їхнього узагальнення карт М 1:200000 – 1:100000. Для цього слід виконати загальне природно – меліоративне районування підконтрольної території з виділенням регіонально – типологічних областей. По кожній області слід ретельно проаналізувати матеріали з ЕМС земель і напрямів його змін. Аналіз матеріалів свідчитиме, яких спостережень досить, яких недостатньо, а яких зовсім бракує.
Це дасть змогу перейти до другого етапу ведення ЕММ ( еколого-меліоративного моніторингу) – створення моніторингової системи спостережень на базі оптимізації і вдосконалення існуючої системи контролю [2].
На її основі здійснюють роботи третього етапу, що включають виконання режимних спостережень, рекогносційного обстеження, проведення комплексних зйомок тощо.
Четвертий етап включає камеральні роботи з обробки результатів фіксації та прямих вимірів показників стану, оцінки ЕМС зрошуваних та прилеглих до них земель, а також їхньої еколого – меліоративної стійкості. У цей самий період прожують режимні спостереження, вдосконалюють або розширюють систему спостережень (закладають додаткові точки), проводять комплексні зйомки та інші моніторингові роботи.
На п’ятому етапі ведення ЕММ виконують прогноз ЕМС – земель, здійснюють моніторингові роботи з автоматизації збору, обробки, аналізу, узагальнення матеріалів і комплексної кількісної оцінки та прогнозу ЕМС земель; створення і удосконалення єдиної інформаційної – довідкової та інформаційної – обчислювальної системи ведення ЕММ. На заключному етапі ЕММ рамках систем підтримки рішень обґрунтовують оперативні або довгострокові заходи для недопущення негативних змін природного середовища в умовах зрошення; формують комплекс заходів з удосконалення та оптимізації системи спостережень.
У зв’язку з тим, що роботи різних етапів ведення ЕММ можна виконувати водночас, розподіл їхнього використання за етапами у часі є умовним. Так, паралельно можна проводити роботи другого, третього, шостого етапів, а після виконання робіт четвертого – п’ятого етапів (оцінка і прогноз ЕМС земель) повернутися до робіт першого – другого на якісно новому рівні, враховуючи отриману додаткову інформацію.
2.Вивчення природно-господарських умов території.
2.1 Аналіз природних умов
2.1.1 Географічне положення
Розташований на крайньому сході Херсонщини (рис.2.1). Площа району складає 104,39 км2 . На півночі межує з Нижньосірогозьким районом, на сході - з Нововеселівським районом Запорізької області, півдні і заході - з Генічеським і Новотроїцьким районами. Відстань від обласного центру: 186 км автошляхом. Транспортна інфраструктура: проходить (11км) автомобільна магістральна дорога державного значення, яка є одночасно міжнародним транспортним коридором Одеса - Мелітополь - Новоазовськ. Відстань до районного центру - до Іванівки – 36 км.
Рис. 2.1 – Географічне положення Іванівського району