4.3 Визначення типів кризової ситуації, викликаної вітровою ерозією

Методика визначення типів кризових ситуацій, які виникають під впливом вітрової ерозії, значно відрізняється від методики їх визначення для водної ерозії тому, що вітрова в більшості районів виникає не кожного року, як водна, а тому треба враховувати її періодичність.

Основними показниками, які можуть характеризувати типи кризових ситуацій, можна вважати:

1. Ступінь перевищення потенційно можливих втрат грунту від вітрової ерозії над нормою ерозії з урахуванням періодичності процесів ерозії (ППВГ). За норму ерозії приймаються оцінки, що подані в табл. 3.2, а періодичність визначається за багаторічними даними метеослужби (рис. 3.1).

2. Повторюваність та інтенсивність посух за періодами вегетації. Часті і інтенсивні посухи сприяють погіршенню агрокліматичних умов, в першу чергу водного режиму території і хоч вони, ніби – то не викликаються діями людини, але дуже сильно впливають на погіршення умов росту рослин і продуктивність грунту. Основний діагностичний показник – перебільшення фактичних втрат грунту (т/га за рік) на нормою ерозії (табл. 4.2).

Таблиця 4.2 - Норми вітрової ерозії для чорноземів південних

Ґрунти	Норма ерозії, т/га за рік	Перебільшення норми ерозії, рази
		відсутня
Чорноземи південні всіх видів, чорноземи глинисто – пищанні, чорноземи солонцюваті на нелесових породах	2,5	1-2,5 (2,25)

4.4 Висновки до розділу 4

Ерозія - процес антропогенної діяльності людини. Розрізняють вітрову та водну ерозію. «Норма» втрати грунту в рік складає 4,5 т/га, коефіцієнт зниження родючості в результаті розрахунків складає 1,14, що вказує на передкризовий стан ландшафту.

Перебільшення норми ерозії для чорноземів південних солонцюватих відсутнє – «норма» відрізняється в 2,25 рази,що є незначною втратою.

5. Моніторинг кризових ситуацій на меліорованих землях

Для встановлення кризових ситуацій на меліоративних землях необхідно:

• провести аналіз існуючого стану використання меліоративних земель (осушених, зрошених, кислих і солонцевих комплексів),

• виявити причини низькоефективного використання земель меліоративного фонду,

• провести рекогносцирувальне польове обстеження меліорованих земель в даному регіоні у відповідності з нижченаведеною методикою польових обстежень,

• нанести на картосхему інформацію про сучасний еколого-меліоративний стан земель.

Під кризовою ситуацією нами розуміється наявність площ з сильним ступенем вираженості деградаційних процесів, які фіксуються на момент оцінки, що потребує корінної комплексної меліорації або виключення таких земель із освоєння.

Кризові ситуації на зрошуваних та прилеглих до них земель виявляються в результаті аналізу матеріалу з використання та стану зрошувальних земель. На зрошуваних землях виділяються такі деграційні процеси, сильний ступінь вираженості яких створює кризову ситуацію:

• Підйом рівня ґрунтових вод (РГВ) і розвиток процесів підтоплення і вторинного іригаційного гігроморфізму грунтів.

• Вторинне засолення зрошуваних грунтів

• Вторинне осолонцювання зрошуваних грунтів.

• Підлужування грунтів, збільшення в них лужного резерву та показників загальної токсичної лужності, величину рН.

• Дегуміфікація зрошуваних грунтів, зменшення в них вмісту гумусу.

• Агрофізична деградація зрошуваних грунтів. Техногенне й сільськогосподарське забруднення – накопичення в грунтах, водах (зрошувальних, ґрунтових і дренажних) та рослинах важких металів, фтору, пестицидів, нітратів та інших забруднювачів.

• Якість поливних вод – агрономічні (оцінка води за небезпекою засолення, осолонцювання і залуження грунтів) та екологічні (оцінка води за вмістом важких металів, пестицидів та інших забруднювачів) критерії.

Таблиця 5.1