- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Загальні вказівки щодо виконання курсової роботи
- •Задача 1. Розрахунок плоскої статично невизначної шарнірно-стрижневої системи
- •Умова задачі
- •Числові значення геометричних параметрів і складових навантаження
- •Основні теоретичні відомості
- •Приклад розв’язання задачі
- •Умова задачі
- •Числові значення геометричних параметрів і складових навантаження
- •Числові значення геометричних параметрів і складових навантаження
- •2. Основні теоретичні відомості
- •3. Приклад розв’язання задачі
- •Умова задачі
- •Числові значення геометричних параметрів і складових навантажень балки
- •2. Основні теоретичні відомості
- •Основні поняття. Поперечні сили та згинальні моменти
- •Розрахунок балок на міцність
- •3. Приклад розв'язання задачі
- •Задача 4. Підбір поперечних перерізів центрально стиснутих стержнів
- •Умова задачі
- •2. Основні теоретичні відомості
- •2.1. Форми рівноваги пружного стиснутого стрижня
- •2 .2. Визначення критичної сили. Критичне напруження
- •3. Діаграма критичних напружень
- •4. Проектний розрахунок стиснутих стрижнів на стійкість
- •070106 “Автомобільний транспорт”
3. Діаграма критичних напружень
З формули для критичних напружень (8) видно, що в залежності від гнучкості , критичне напруження може бути різним. Якщо гнучкість порівняно невелика, то може набувати значень, що перевищують границю пропорційності матеріалу стрижня . Оскільки формула Ейлера і формула для визначення одержані за допущення, що стрижень під час втраті стійкості деформується пружно і матеріал знаходиться в межах закону Гука (тобто ), то величина критичних напружень повинна бути обмежена
Звідки (9)
Тобто, нижня границя гнучкості стрижня, за якої можна застосовувати формулу Ейлера, становить . Так, для сталі Ст. 3 з пружними характеристиками дістаємо . Отже, для таких сталей формула Ейлера застосовна, якщо . Це – область стрижнів великої гнучкості. Область гнучкостей можна розділити на:
а) область малих гнучкостей (для сталі Ст. 3 ), за яких немає небезпеки втрати стійкості і стрижні слід перевіряти тільки на міцність. Якщо напруження , де - границя текучості матеріалу стрижня;
б) область середніх гнучкостей (для сталі Ст. 3 ). Визначення критичних напружень в цій області викликає певні труднощі, оскільки матеріал в цьому випадку перебуває в пружнопластичному стані ( ). У інженерних розрахунках для визначення цих напружень застосовують формулу Ясинського, що одержана за результатами обробки експериментальних даних:
(10)
де коефіцієнти , беруться з таблиць. Зокрема, для сталі Ст. 3 . Для дерева (сосна) .
Для кожного матеріалу за різних значеннях можна на основі наведених вище співвідношень побудувати графік залежності напруження від гнучкості . Цей графік називається діаграмою критичних напружень. Для сталі Ст. 3 ця діаграма показана на рис. 4.
Умова стійкості центрально стиснутого стрижня має вигляд
(11)
де - допустиме напруження стійкості. Це напруження виражають через основне допустиме напруження на стиск :
(12)
4. Проектний розрахунок стиснутих стрижнів на стійкість
де - коефіцієнт поздовжнього згину (зменшення основного допустимого напруження стиску) ( ), що залежить від матеріалу та гнучкості стрижня. Значення цього коефіцієнта беруться з таблиці.
З урахуванням виразу (12) умова стійкості (11) набуває вигляду
(13)
Виходячи з умови стійкості, можна розв’язувати наступні типи задач:
а) перевіряти стійкість заданого стрижня, формула (13);
б) Визначати допустиму стискальну силу за формулою
; (14)
в) добирати необхідні розміри поперечних перерізів стиснутих стрижнів за формулою
. (15)
Під час розв’язуванні задач останнього типу використовують метод послідовних наближень, оскільки у формулі (15) є дві невідомі – шукана площа поперечного перерізу , та коефіцієнт . (Коефіцієнт знаходиться із таблиць в залежності від . Якщо розміри поперечного перерізу невідомі, то невідомі і радіуси інерції перерізу “ “, а отже відповідно і гнучкість та коефіцієнт ).
З питанням добору розмірів поперечного перерізу центрально стиснутого стрижня тісно пов’язане питання раціональної форми поперечних перерізів. Небезпека втрати стійкості стиснутого стрижня тим менша, чим менша його найбільша гнучкість , тобто чим більші, за фіксованого значення площі поперечного перерізу , головні радіуси інерції “ “ поперечного перерізу. Матеріал у таких перерізах повинен бути розміщений якомога далі від центра перерізу. Цим вимогам найкраще відповідають порожнисті всередині перерізи з можливо тонкою стінкою. При цьому також слід прагнути задовольнити умову рівностійкості (7).
Приклад 1. Підібрати за сортаментом прокатної сталі і раціонально розмістити поперечний переріз стояка завдовжки , який складається з двох нерівнобоких кутників і стискається осьовою силою (рис. 5, а). Матеріал, з якого виготовлені кутники – сталь з допустимим напруженням на стиск . Схема закріплення стояка показана на рис. 6, а. Розмір прийняти рівним товщині полички .
Встановлюємо коефіцієнти зведеної довжини для обох головних площин: при згині відносно осі (у площині ) ; при згині відносно осі (у площина ) .
Оскільки , переріз необхідно розмістити так, щоб (рис. 5, б). У цьому разі значення критичної сили буде найбільшим.
Гнучкості стрижня виражаємо через невідомі поки що головні радіуси інерції :
у площині ( відносно осі )
;
у площині ( відносно осі )
.
Потрібні розміри поперечного перерізу одного кутника підбираємо з умови стійкості (15) методом послідовних наближень.
I наближення: Прийнявши , маємо:
.
Рис. 6 Тут - кількість кутників.
З таблиці сортаменту (ГОСТ 8510 - 72) (дод. 1) добираємо кутник , для якого , , , , , .
Визначимо головні радіуси інерції перерізу стояка:
=5,13см; ;
,
де а – відстань між осями і (рис. 6, б).
см, , .
Оскільки підбір перерізу будемо здійснювати за гнучкістю у площині , тобто .
З таблиці коефіцієнтів (табл. 1 дод. 2) для сталі Ст.3 маємо:
для , для .
Методом лінійної інтерполяції для знаходимо:
.
II наближення: візьмемо значення коефіцієнту як середнє арифметичне початкового і кінцевого значень першого наближення
.
Обчислюємо потрібну площу одного кутника
.
За таблицями сортаменту вибираємо кутник , для якого , , , .
Максимальна гнучкість стрижня
і , що є близьке до значення з точністю до двох знаків після коми. Різниця Обчислення припиняємо.
Розміри поперечного перерізу, прийняті в другому наближенні є близькі до оптимальних. Виконуємо перевірку за напруженнями:
.
.Допускається перевантаження 5%.
Перевіряємо стійкість стояка в площині , за .
Маємо: і .
Стійкість в площині також забезпечена.
Перевіряємо коефіцієнт запасу стійкості стояка з вибраними розмірами поперечного перерізу. Оскільки , то до стояка можна застосувати формулу Ейлера.
За формулою (8) знаходимо:
.
Критична сила
; .
Згідно з формулою (1) коефіцієнт запасу стійкості:
.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Беляев Н. М. Сопротивление материалов. – М.: Физматгиз, 1962.
2. Сборник задач по сопротивлению материалов / Под ред. В. К. Качурина. – М.: Наука, 1970.
3. Ковтун В. В., Павлов В. С., Дорофеєв О. А. Опір матеріалів Розрахункові роботи. – Львів: Афіша, 2002.
4. Корнілов О. А. Опір матеріалів. – К.: ЛОГОС, 2000.
5. Сопротивление материалов / Под. ред. Н. А. Костенко. – М.: Высшая школа, 2000.
6. Писаренко Г. С., Квітка О. Л., Уманський Е. С. Опір матеріалів. – К.: Вища школа, 1993.
7. Посацький С. Л. Опір матеріалів. – Львів, 1973.
НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ
КУРСОВА РОБОТА
ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
з курсу “Опір матеріалів” для студентів базового напряму