47

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра екології

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: “Техноекологія”

на тему: “Характеристика ВАТ ‘Черкаське Хімволокно’ як джерела забруднення гідросфери”

Перевірив: Виконав:

Науменко О.М. студент 4-ого курсу

гр. ЗОС-95

Копитін М.В.

Черкаси 2003

Реферат

Курсова робота: 44 сторінок, 7 джерел, 4 таблиці.

Мета роботи: Ознайомлення з підприємством хімічної промисловості і шкодою що воно наносить.

Завдання: опис шкоди, що наносить гідросфері підприємство ВАТ Черкаси „Хімволокно”

В роботі розглянуто метод очистки стічних вод на ВАТ Черкаси „Хімволокно” і вплив скидаємих умовно очищених стічних вод на гідросферу. Розглянуті також загальні процеси і методи очистки стічних вод.

Ключові слова:

ПРОЦЕС, Скиди, ЗАБРУДНЮЮЧИ РЕЧОВИНИ, стічні води, МЕТОД ОЧИСТКИ.

Зміст

Вступ 5

1 Літературний огляд 7

1.1 Джерела утворення стічних вод 7

1.2 Забруднення водойм промисловими стоками. 8

1.3 Загальні методи очистки стічних вод 10

1.3.1 Прояснення стічних вод у гідроциклонах 10

1.3.2 Прояснення стічних вод відстоюванням 11

1.3.3 Фільтрування 12

1.3.4 Флотація 12

1.3.5 Електрофлотація 14

1.3.6 Очищення води флокулянтами 15

1.3.7 Відокремлення завислих речовин центрифугуванням 16

1.3.8 Електрофільтрування 16

1.3.9 Дегазація 17

1.3.10 Адсорбція 18

1.3.10.1 Фізична адсорбція 19

1.3.10.2 Активована адсорбція 19

1.3.10.3 Хемосорбція 19

1.4 Висновок 20

2 Характеристика підприємства ВАТ Черкаське «хімволокно» як джерела забруднення гідросфери. 21

2.1 Загальні відомості про ВАТ Черкаське «хімволокно» 21

2.2 Розміщення підприємства 25

2.3 Характеристика продукції, що випускається 26

2.4 Обсяг скидів забруднюючих речовин ВАТ Черкаське „хімволокно” з 2000 по 2003 рр. 27

2.4.1 Обсяг усіх видів отриманої та використаної води визначені за формами первинної облікової документації за 2000 рік. 27

2.4.2 Обсяг усіх видів, отриманої та використаної води визначені за формами первинної облікової документації. 28

2.4.3 Обсяг усіх видів, отриманої та використаної води визначені за формами первинної облікової документації. 29

2.5 Опис схеми очистки стічних вод ВАТ Черкаське ‘хімволокно’ 31

2.5.1 Очисні споруди 31

2.5.2 Віскозні стоки 31

2.5.3 Загальні стоки 32

2.5.4 Аналізи очистки стічних вод на ВАТ "Черкаське хімволокно" 35

2.6 Розрахунок плати за скиди стічних вод в водні об`єкти. 38

2.7 Порівняння пропонованого методу з методом очистки на ВАТ Хімволокно 42

Висновки 45

Література 47

Вступ

Вода - одне з найбільших багатств у житті людини. Вона широко за­стосовується в різних галузях життєдіяльності. Організм людини на 70—80 % складається з води, це саме можна сказати й про тваринний та рослинний світ. Вона в повсякденному житті людини використовується для пиття, приготування їжі, задоволення санітарно-гігієнічних потреб. Вода необхідна для забезпечення перебігу багатьох технологічних процесів, вирощування сільськогосподарської продукції та переробки її на продукти споживання, а також для різних галузей промисловості, де вона використовується як сировина, реагент, теплоносій, промивний засіб тощо. Загальні витрати води в побуті, сільському господарстві і промисловості, наприклад, у Сполучених Штатах Америки досягають 7000 л за добу на душу населення. Водночас запаси доступної прісної води на планеті на душу населення становлять всього 5—8 тис.м³. Стік річок є невеликою част­кою цього об'єму.

Наведені цифри беззаперечно свідчать про те, що запаси прісної води на планеті надзвичайно обмежені і вже сьогодні в багатьох районах земної кулі від­чутний її дефіцит. У зв'язку з невпинним зростанням обсягів господарської діяльності людини, а отже, і споживання прісної води зростає також скидання забрудненої води, а дефіцит прісної води збільшується ще більшою мірою.

Сьогодні вода в природі вже не встигає самоочищатися, як це було ще 50— 100 років тому. Це призвело до надмірного забруднення багатьох природних водойм, річок і озер, воду яких без попереднього очищення використовувати для господарських цілей не можна. Багато річок фактично перетворилось на стічні канави.

Водні ресурси України поки що перевищують теперішній рівень водоспо­живання, проте вже сьогодні в багатьох південних районах країни відчутний значний дефіцит води. Тому все більшого значення набуває проблема розум­ного, раціонального використання прісної води й особливо очищення всевозростаючих об'ємів стічних вод, а також одночасна організація замкнених систем зворотного водоспоживання в промисловості, сільському і комунальному господарстві.

Внаслідок проведення робіт щодо захисту водних об'єктів від забруднення і раціонального використання води в народному господарстві країни впродовж останніх років створено й освоєно нові високоефективні технологічні процеси та конструкції споруд, обладнання і реагенти для очищення стічних вод. Це дало змогу скоротити забір води з природних водойм зменшити об'єм стічних вод і зменшити вплив останніх на навколишнє середовище. Проте зробленого на сьогодні недостатньо. Слід ще економніше і раціональніше використовувати прісну воду, впроваджувати ще ефективніші зрошувальні системи.

Потрібно прискорити темпи будівництва водоохоронних об'єктів, збільшити потужності систем зворотного і повторного використання вод. У промисловості необхідно негайно припинити скидання забруднених стічних вод і водночас створити замкнені системи зворотного водопостачання, розробити мало відхідну і "суху" технологію. Під час розробки технології очищення стічних вод слід прагнути до організації комплексної переробки забруднених вод з викорис­танням не лише очищеної води, а й продуктів водоочищення. Необхідно ство­рювати автоматизовані системи управління водогосподарськими комплексами.

За останні десятиліття на підприємствах країни побудовано велику кількість очисних споруд. Проте використані технології морально застаріли і малоефек­тивні. Здебільшого проводиться грубе очищення, часто методом нейтралізації стічних вод. Згідно з цією технологією, один вид забруднень перетворюється на інший, проте не усувається повністю. Тому забруднення водойм промисловими стічними водами триває. Природні біологічні процеси, що відбуваються у во­доймах, вже давно не забезпечують повного їх самоочищення. Тому постає нагальна потреба в розробці сучасних високоефективних технологій вироб­ництва сільськогосподарської та промислової продукції, яка передбачає також організацію комплексної переробки стічних вод шляхом повторного викорис­тання очищеної води і продуктів водоочищення.

Нині розроблено багато технологій очищення будь-яких стічних вод про­мисловості і комунального господарства. На превеликий жаль, більшість із них освоюються надзвичайно повільно або й зовсім не освоюються.

1 Літературний огляд

1.1 Джерела утворення стічних вод

Джерела стічних вод, що утворюються на підприємствах, можна віднести до трьох категорій: промислові, побутові, атмосферні.

Промислові стічні води, в свою чергу поділяють на три основні групи:

- промислові води, що утворюються внаслідок безпосереднього використання води саме в технологічних операціях; вони забруднені усіма речовинами, які використовуються в технологічних процесах даного виробництва.

Частина цих вод, які отримують при завершальній обробці готового продукту, іноді слабко забруднена, і такі води відносять до практично умовно чистих;

- води від допоміжних операцій та процесів, які утворюються під час поверхневого охолодження технологічної апаратури та енергетичних агрегатів; головною відмінністю таких вод є, як правило, підвищена температура;

- води від допоміжних цехів і цехів обслуговування; ці води забруднені різноманітними речовинами.

Промислові стічні води залежно від виду та концентрації забруднювальних речовин, а також від кількості стічних вод та місць їх утворення відводять одним загальним потоком, або кількома самостійними потоками.

Так, у самостійні потоки об єднають:

- слабко забруднені промислові стічні води, які містять один або кілька видів забруднення;

- промислові стічні води, які містять токсичні сполуки;

- кислі або лужні стічні води;

- виробничі стічні води з неприємним запахом;

- дуже мінералізовані води;

- промислові стічні води, що містять масла, жири тощо.

У разі відсутності чітко визначених видів забрудників усі промислові стічні води об’єднують в один потік. Практично чисті води від допоміжних операцій, як правило, відводять окремим потоком або транспортують разом із зливовими водами.

Об єднаючи забруднені стічні води, слід враховувати можливість взаємодії різних вод з виділенням значної кількості газоподібних речовин , утворенням осадів. Токсичних речовин тощо.

Побутові стічні води, які утворюються на території підприємства, відводять та очищують окремо, якщо промислові стічні води за характером їх забруднення не потребують біохімічного очищення. Сумісне відведення побутових і промислових стічних вод доцільне, якщо останні забруднені органічними речовинами.

За типом забруднення промислові стічні води можна розподілити на три групи:

- води, забруднені переважно мінеральними домішками;

- води, забруднені органічними домішками;

- стічні води, забруднені мінеральними та органічними домішками [1].

1.2 Забруднення водойм промисловими стоками.

В сучасному суспільстві різко зросла роль промислової екології, яка ґрунтується на оцінки ступеню шкоди нанесеної навколишньому середовищу індустріалізацією. Промислова екологія призвана розробляти і удосконалювати інженерно-технічні засоби захисту навколишнього середовища всемірно розвивати основи здійснювання замкнутих, безвідходних а також мало відхідних технологічних циклів виробництв.

Забруднення води поділяють на фізичне, хімічне, біологічне й теплове.

Фізичне забруднення виникає внаслідок збільшення у воді нерозчинених домішок – піску, глини, намулу за рахунок змиву дощовими водами з розораних ділянок, надходження суспензій з діючих підприємств.

Тверді частки знижують прозорість води, пригнічуючи розвиток водних рослин, забивають зябра риб та інших водних тварин, погіршують смакові якості води, а то й роблять її взагалі непридатною для споживання.

Хімічне забруднення води відбувається за рахунок надходження у водойми з умовно очищеними водами різних шкідливих домішок неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) і органічного надходження (нафта й нафтопродукти, миючі засоби, пестициди тощо) внаслідок застарілого обладнання і методів очистки промислових стічних вод.

Шкідлива дія токсичних речовин, що потрапляє у водойми, посилюється за рахунок так званого кумулятивного ефекту, що полягає в прогресуючому збільшенні вмісту шкідливих сполук у кожній послідовній ланці харчового ланцюжка. Так. У фітопланктоні вміст шкідливої сполуки виявляється вдесятеро вищим. Ніж у воді, в зоопланктоні (личинки, дрібні рачки тощо) – ще вдесятеро, в рибі, яка харчується зоопланктоном, - ще вдесятеро. А в організмі хижих риб концентрація отрути збільшується ще вдесятеро і, отже, буде в десять тисяч разів вищою, ніж у воді!

Особливої шкоди водоймам завдають нафта й нафтопродукти, які утворюють на поверхні плівку, що перешкоджає газообмінові між водою і атмосферою і знижує вміст кисню у воді; 1т нафти здатна розпливтись плівкою на 12 км2 поверхні води. Осідаючи на дно, згустки мазуту вбивають донні мікроорганізми, що беруть участь у самоочищенні води. Гниття донних осадків, забруднених органічними сполуками, продукує в воду отруйні сполуки, зокрема, сірководень, що забруднює всю воду в річці чи озері.

Основними забруднювачами води є хімічні, нафтопереробні й целюлозопаперові заводи, великі тваринницькі комплекси, гірничорудна промисловість. Останнім часом особливе місце серед забруднювачів води посідають синтетичні миючи засоби. Ці речовини надзвичайно стійки, зберігаються у воді роками. Більшість із них містить фосфор, що сприяє бурхливому розвитку у синьо – зелених водоростей і цвітінню водойм, яке супроводжується різким зниженням у воді вмісту кисню, заморами риби, загибеллю інших водних тварин. Під час цвітіння Каховського та інших рукотворних морів на Дніпрі стоїть сморід, а хвилі викидають на берег трупи риби що задихнулася.

Біологічне забруднення водойм полягає у надходженні в них з умовно очищеними стічними водами різних мікроорганізмів спор грибків, яєць червів і т.д., багато з яких є хвороботворними для людей, тварин і рослин. Серед біологічних забруднювачів перше місце посідають комунально – побутові стоки (особливо, якщо вони не очищені чи очищені недостатньо), а також стоки підприємств цукрових заводів, м`ясокомбінатів, заводів, що обробляють шкіру, деревообробних комбінатів. Особливої шкоди біологічне забруднення водойм завдає в місцях масового відпочинку людей.

Теплове забруднення води спричиняється спуском у водойми підігрітих вод від ТЕС, АЕС та інших енергетичних установок. Тепла вода змінює термічний і біологічний режими водойм і шкідливо впливає на їх мешканців. Як показали дослідження гідробіологів, вода, нагріта до 26 – 30 С, діє пригнічуючи на риб та інших мешканців водойм, а якщо температура води піднімається до 36 С, вся риба гине.

Усі природні водойми мають здатність до самоочищення. Самоочищення води – це нейтралізація стічних вод, випадіння в осадок твердих забруднювачів, хімічні, біохімічні та інші природні процеси, що призводять до видалення з водойми забруднювачів й повернення води до її первісного стану. Проте здатність водойми до самоочищення має свої межі. Нині у водойми стало надходити так багато стічних вод, а самі ці води настільки забруднені різними токсичними забруднювачами, що багато з водойм почали деградувати [4].