2.2 Розміщення підприємства

ВАТ „Черкаське Хімволокно" розташоване в межах м. Черкаси. В районі підприємства знаходяться також ВАТ „Азот", ТЕЦ, підприємства будівельної індустрії, фабрика „Гігровата", а також бази вторсировини, особисті гаражі, тепличні господарства.

До санітарно-захисної зони підприємства примикають сади і поля радгоспу „Черкаський", села: Хутори, Попівка, і житлові забудови міста.

Підприємство розташоване на двох майданчиках південного сходу. Відстань до житла 1200 метрів.

Водні об'єкти

ВАТ „Черкаське Хімволокно" здійснює водокористування на підставі дозволу на спец водокористування.

Джерелами водопостачання є:

- техводогін Черкаської ТЕЦ (6 вводів);

- міськводогін (2 вводи);

- артезіанські свердловини - 7 шт.

Власного водозабору з поверхневих водойм підприємство не має.

Водопостачання з міськводогону здійснюється в кількості 688,8 тис. м3 на рік, водопостачання з техводогону ТЕЦ - в кількості 12116 тис. м3 на рік.

Фактична кількість води, забрана в 2000 році, становить:

- питна вода з міськводогону - 553,6 тис. м3;

- технічна вода від ТЕЦ - 8793,0 тис. м3;

- підземна артезіанська вода - 393,7 тим. м3.

Із наявних 7 свердловин (загальний дебіт 227 м2/год.) в роботі 1 свердловина, з якої техвода подається в аміачно-компресорний цех для охолодження обладнання, 6 свердловин знаходяться в резерві.

Технічний стан артевердловин та водопровідної мережі задовільний. На підприємстві розроблені заходи, що до запобігання аварій, ліквідації їх наслідків.

Перший пояс зони санітарної охорони свердловие витримується (територія озелена, огороджена, забезпечена постійною охороною). Дебіт свердловин 15-60 м3/год, глибина 39-44 м.

Фактична кількість забраної в І півріччі 2001 році підземної води складає 198,2 тис. м3 (ліміт 219 тис. м3).

Фактична витрата зворотних вод складає 9455,5 тис. м3 на рік (1079,9 м3/год.)

2.3 Характеристика продукції, що випускається

Відкрите акціонерне товариство “Черкаське хімволокно” єдине на сьогоднішній день підприємство віскозної нитки на Україні і одне з великих в Європі. Підприємство складається з трьох виробництв.

I виробництво було пущене в експлуатацію в 1961 році, II-ге – в 1963 році.

Ці виробництва випускають віскозну нитку центрифугального способу прядіння. В 1970 році було введене в експлуатацію III-тє виробництво, по випуску віскозної нитки неперервного способу прядіння.

Кожне виробництво являє собою єдиний технологічний потік і включає в себе цехи: хімічний, обробний, прядильний, текстильний, кислотний та цех приготування обробних розчинів. Також на підприємстві є допоміжні та обслуговуючі цехи: електроцех, вент. викидів та очистки, контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, ремонтно-будівний, водопостачання і каналізації, паропостачання і вентиляції, аміачно-компресорний та транспортний цехи.

Основна продукція підприємства – нитка віскозна нефарбована центрифугального способу отримання, шляхом хімічної переробки целюлози (природної високомолекулярної сполуки), а також сульфат натрію кристалізований, який утворюється при кристалізації його із надлишку осадочної ванни.

ВАТ “Черкаське хімволокно” випускає продукцію, яка відповідає діючим стандартам та технічним умовам:

нитка віскозна трощена з підкруткою (ТУ 6-06-455-84);

волокно віскозне з відходів виробництв віскозних волокон і ниток (ТУ 6-06-455-89);

нитка віскозна лінійної густини 6,7 текс на секційних котушках (ТУ 6-06-91-407-93);

нитка віскозна лінійної густини 6,7 текс в бобінах (ТУ 6-06-31-408-93);

нитка віскозна нефарбована центрифугального способу отримання (ГОСТ 8871-89);

нитка віскозна на снувальних валиках та секційних котушках (ГОСТ 14862-86);

сульфат натрію кристалізований (ГОСТ 21458-85).

Дана продукція є напівфабрикатами і має подальше застосування. Наприклад віскозні нитки і штапельні волокна використовуються для виробництва трикотажних, текстильно-галантерейних, шерстяних виробів; сульфат натрію кристалізований – в скляній, целюлозно-паперовій і хімічній промисловості.

Виробництво віскозних волокон залишається однією з перспективних хімічних галузей, так як для отримання хімічних волокон необхідно менше капітальних і експлуатаційних витрат, ніж для отримання натуральних волокон.