- •1 Літературний огляд
- •1.1 Джерела утворення стічних вод
- •1.2 Забруднення водойм промисловими стоками.
- •1.3 Загальні методи очистки стічних вод
- •1.3.1 Прояснення стічних вод у гідроциклонах
- •1.3.2 Прояснення стічних вод відстоюванням
- •1.3.3 Фільтрування
- •1.3.4 Флотація
- •1.3.5 Електрофлотація
- •1.3.6 Очищення води флокулянтами
- •1.3.7 Відокремлення завислих речовин центрифугуванням
- •1.3.8 Електрофільтрування
- •1.3.9 Дегазація
- •1.3.10 Адсорбція
- •1.3.10.1 Фізична адсорбція
- •1.3.10.2 Активована адсорбція
- •1.3.10.3 Хемосорбція
- •1.4 Висновок
- •2 Характеристика підприємства ват Черкаське «хімволокно» як джерела забруднення гідросфери.
- •2.1 Загальні відомості про ват Черкаське «хімволокно»
- •2.2 Розміщення підприємства
- •2.3 Характеристика продукції, що випускається
- •2.4 Обсяг скидів забруднюючих речовин ват Черкаське „хімволокно” з 2000 по 2003 рр.
- •2.4.1 Обсяг усіх видів отриманої та використаної води визначені за формами первинної облікової документації за 2000 рік.
- •2.4.2 Обсяг усіх видів, отриманої та використаної води визначені за формами первинної облікової документації.
- •2.4.3 Обсяг усіх видів, отриманої та використаної води визначені за формами первинної облікової документації.
- •2.5 Опис схеми очистки стічних вод ват Черкаське ‘хімволокно’
- •2.5.1 Очисні споруди
- •2.5.2 Віскозні стоки
- •2.5.3 Загальні стоки
- •2.5.4 Аналізи очистки стічних вод на ват "Черкаське хімволокно"
- •2.6 Розрахунок плати за скиди стічних вод в водні об`єкти.
- •2.7 Порівняння пропонованого методу з методом очистки на ват Хімволокно
- •Висновки
- •Література
2.6 Розрахунок плати за скиди стічних вод в водні об`єкти.
За скиди забруднюючих речовин, на котрі не встановлені гранично допустимі концентрації чи орієнтовно безопасні рівні впливу, за гранично допустимі концентрації, приведенні в табл.
В випадку скиду забруднюючих речовин в озера, пруди чи інші непроточні водні об`екти, норматив скиду, взимаємого за скид забруднюючих в ці водні об`екти, збільшуеться в 1,5 раза.
Норматив збору, взимаємого за захоронення забруднюючих рідиних речовин, відходів виробництва і стічних вод в глибокі підземні водоносні горизонти, береться в табл.. с коефіцієнтом 10. Згідно постанові Кабінету Міністрів України от 1 березня 1999р № 303: О утверджені порядка встановлення нормативів скиду за забруднення окружающей природній середи і взискання за це скиду.
Таблиця 3. Норматив збору, взимаємих за скид головних забруднюючих речовин в водні об`єкти.
Назва забруднюючої речовини
|
Нормативи збору гр/ т |
Азот амонійний |
30 |
Орг. Речовини |
14 |
Завислі речовини |
1 |
Нафтопродукти |
206 |
Нітрати |
3 |
Нітрити |
172 |
Сульфати |
1 |
Фосфати |
28 |
Хлориди |
1 |
Таблиця 4. Нормативи збору взимаемих за скид забруднюючих речовин в водні обьекти в залежності від концентрації.
Концентрація забруднюючих речовин. Забруднюючі речовини з допустимою концентрацією у воді рибгосподарчих водойм мг/л. |
Норматив збору гр./т |
До 0,001 |
2752 |
0,001 – 0,01 |
1995 |
0,1 – 1 (включно) |
344 |
1 – 10 |
35 |
Вище 10 |
7 |
таблица1
таблица2
2.7 Порівняння пропонованого методу з методом очистки на ват Хімволокно
На ВАТ "Черкаське Хімволокно" очистка відбувається за механо-хімічним способом, цей метод призначений для очистки промислових стоків І-ІІ-ПІ черг виробництв до якісних показників, що забезпечує їх скид в річку Дніпро. Механо-хімічна очистка загальних стоків відбувається по вапняному методу. Стічні води виробництва віскозного волокна перед скидом у водоймища повинні бути очищені від віскоз, сірчаної кислоти, сірковуглецю, сірководню, сульфатів цинку, сульфідів, органічних з'єднань і різноманітних механічних домішок. Очищення віскозних стоків досягається їх підкисленням кислими стоками або свіжим розчином сірчаної кислоти. Доочистка стічних вод від розчинених речовин і сульфітів здійснюється біохімічним методом.
Вибір оптимальних технологічних схем очищення води - досить складна задача, що обумовлено переважним різноманіттям домішок, що знаходяться у воді, і високим вимогами, пред'явленими до якості очищення води. При виборі способу очищення домішок враховують не тільки їхній склад у стічних водах, але і вимоги, яким повинні задовольняти очищені води: при скиданні у водойму - ПДС ( гранично припустимі скидання) і ПДК (гранично припустимі концентрації речовин), а при використанні очищених стічних вод у виробництві - ті вимоги, що необхідні для здійснення конкретних технологічних процесів.
Для готування зі стічних вод технічної чи води забезпечення умов скидання очищених стічних вод водойм велике значення має техніко-економічна оцінка способів підготовки води. Економічну перевагу мають, як правило, замкнуті системи водовикористання. Однак процес заміни сучасних виробництв безвідхідними, у тому числі і з цілком замкнутою системою водовикористання, досить тривалий. Тому частина очищених стічних вод скидають у водойми. У цих випадках необхідно дотримувати встановлені нормативи для відносної концентрації шкідливих речовин в очищених стічних водах.
Застосовувані схеми очищення повинні забезпечувати максимальне використання очищених вод в основних технологічних процесах і мінімальне їхнє скидання у відкриті водойми. При широкому впровадженні оборотних систем маються додаткові резерви по скороченню витрати свіжої води і зменшенню скидання у відкриті водойми. При широкому впровадженні оборотних систем маються додаткові резерви по скороченню витрати свіжої води і зменшенню скидання стічних вод у водойми (удосконалювання технологічних процесів, підвищення ефективності очищення стічних вод). Стічні води є чистими, якщо їхнє відведення у водяні об'єкти не приводить до порушення норм якості води в контрольованому чи створі пункті водовикористання.
Ступінь очищення стічних вод при скиданні їх у водойми визначається нормативами якості води водойми в розрахунковому створі й у великому ступені залежить від фонових забруднень. Для зниження концентрацій шкідливих домішок, що є присутнім у стічних водах, до необхідних величин необхідне досить глибоке очищення. Тому важливе значення має надійний контроль ступеня очищення стічних вод, тому що з жорсткістю вимог до якості очищених вод значення ПДК більшості шкідливих речовин знижується і, отже, зростають труднощі їхнього визначення. Крім того, контроль ускладнюється при визначенні концентрацій шкідливих речовин у сильно розведених стічних водах.
Для забезпечення високого ступеня очищення стічних вод у ряді випадків одного біохімічного очищення виробничих стічних вод недостатньо, тому в останні роки відзначене зростаюче застосування фізико-хімічних методів. Широке поширення одержали коагуляція і флотація. Реагентный спосіб очищення досить ефективний і простий. Цей спосіб можна застосовувати практично при необмежених обсягах стічних вод.
Спільне використання коагулянтів і флокулянтів дозволить ще більш розширити використання цих реагентів для очищення стічних вод. Великі резерви інтенсифікації методу коагуляції і флокуляції зв'язані як з більш глибоким дослідженням механізмів явищ, що супроводжують ці процеси, так і з більш ефективним використанням різних фізичних впливів.
Дані закордонних досліджень показують, що значного підвищення ефективності реагентного способу можна домогтися оптимізацією технології очищення, що передбачає змішання реагентів з водою, а також підбором використовуваних коагулянтів і флокулянтів.
Ефективність реагентного способу очищення води, зокрема з використанням коагулянтів, можна підвищити, установивши долее строгий контроль за витратою реагентів у залежності від кількості забруднень, що є присутнім у стічних водах, і хімічних характеристик цих забруднень, у першу чергу від їхнього заряду, характеризуемого потенціалом. Впровадження автоматизованого контролю за витратою реагентів дозволить підвищити не тільки ступінь очищення води, але і знизити витрата реагентів.
Ефективність реагентного способу можна також підвищити, застосовуючи фізичні впливи на оброблювану воду і водяні системи (наприклад, електричні і магнітні полючи, ультразвук, радіацію й інші способи). Однак упровадження цих методів інтенсифікації коагуляції і флокуляції гальмується недостатньою вивченістю процесів, що протікають на молекулярному й іонному рівні.