- •1 Літературний огляд
- •1.1 Джерела утворення стічних вод
- •1.2 Забруднення водойм промисловими стоками.
- •1.3 Загальні методи очистки стічних вод
- •1.3.1 Прояснення стічних вод у гідроциклонах
- •1.3.2 Прояснення стічних вод відстоюванням
- •1.3.3 Фільтрування
- •1.3.4 Флотація
- •1.3.5 Електрофлотація
- •1.3.6 Очищення води флокулянтами
- •1.3.7 Відокремлення завислих речовин центрифугуванням
- •1.3.8 Електрофільтрування
- •1.3.9 Дегазація
- •1.3.10 Адсорбція
- •1.3.10.1 Фізична адсорбція
- •1.3.10.2 Активована адсорбція
- •1.3.10.3 Хемосорбція
- •1.4 Висновок
- •2 Характеристика підприємства ват Черкаське «хімволокно» як джерела забруднення гідросфери.
- •2.1 Загальні відомості про ват Черкаське «хімволокно»
- •2.2 Розміщення підприємства
- •2.3 Характеристика продукції, що випускається
- •2.4 Обсяг скидів забруднюючих речовин ват Черкаське „хімволокно” з 2000 по 2003 рр.
- •2.4.1 Обсяг усіх видів отриманої та використаної води визначені за формами первинної облікової документації за 2000 рік.
- •2.4.2 Обсяг усіх видів, отриманої та використаної води визначені за формами первинної облікової документації.
- •2.4.3 Обсяг усіх видів, отриманої та використаної води визначені за формами первинної облікової документації.
- •2.5 Опис схеми очистки стічних вод ват Черкаське ‘хімволокно’
- •2.5.1 Очисні споруди
- •2.5.2 Віскозні стоки
- •2.5.3 Загальні стоки
- •2.5.4 Аналізи очистки стічних вод на ват "Черкаське хімволокно"
- •2.6 Розрахунок плати за скиди стічних вод в водні об`єкти.
- •2.7 Порівняння пропонованого методу з методом очистки на ват Хімволокно
- •Висновки
- •Література
1.3 Загальні методи очистки стічних вод
1.3.1 Прояснення стічних вод у гідроциклонах
Грубодисперсні завислі речовини, що містяться в стічних водах, є гетерогенною системою з двох і більшої кількості фаз. Дисперсійним середовищем є вода або водні розчини солей, а дисперсною фазою — завислі тверді речовини або краплі іншої рідини. Неоднорідні системи, що складаються з рідини і завислих у ній твердих часточок, називають суспензією. Залежно від розмірів твердих часточок суспензії поділяють на грубі (понад 100 мкм), тонкі (0,5—100 мкм) і каламуті (0,1—0,5 мкм). Системи, що складаються з рідини і розподілених у ній крапель іншої рідини, яка не змішується з першою, називають емульсіями. За розмірів крапель менших ніж 0,3—0,5 мкм або в разі добавляння стабілізаторів емульсії стійкі і не розшаровуються тривалий час.
Вибір методу розділення суспензії зумовлюється розмірами завислих часточок, в'язкістю дисперсійного середовища і різницею густин дисперсної фази і дисперсійного середовища. Стічні води прояснюють від грубодисперсних завислих речовин у гідроциклонах, відстоюванням і фільтруванням, від тонко-дисперсних — відстоюванням, фільтруванням і флотацією. Стічні води прояснюють від каламуті комбінуванням процесів коагуляції та прояснення, а також фільтруванням або флотацією.
Напірні гідроциклони доцільно застосовувати для попереднього відокремлення піску та інших твердих часточок розміром понад 100—150 мкм і густиною 1,2 г/см3 і більше. Суть процесу прояснення в гідроциклонах полягає в тому, що прояснювана вода підводиться тангенційно у верхню частину гідроциклона через живильний патрубок . У результаті цього відбувається обертання води по колу корпусу апарата. Задана швидкість обертання забезпечується за допомогою змінних вкладок живильного отвору. Прояснена вода виходить через зливний патрубок Відцентрові сили, що виникають, відкидають тверді часточки до стінок корпусу апарата.
Потім часточки осідають по конусу униз і видаляються через насадку . Конструктивно гідроциклони виконують напірними і відкритими (безнапірними) діаметром від 50 до 500 мм. Гідроциклони, футеровані кам'яним литвом або шлакоситалом, мають діаметр від 150 до 2000 мм.
Ефективність роботи гідроциклона за однакового напору збільшується із зменшенням його діаметра. Для прояснення води відтонкодисперсних речовин застосовують гідроциклони малого діаметра. Апарат, у якому встановлено кілька гідроциклонів однакового розміру, називають мультициклоном.
1.3.2 Прояснення стічних вод відстоюванням
Прояснення стічних вод відстоюванням здійснюється шляхом осадження завислих часточок під дією сили гравітації. Під час відстоювання неоднорідних систем, якими є суспензії стічних вод, спостерігається поступове збільшення концентрації дисперсної фази в апараті в напрямку згори вниз. В результаті осідання завислих часточок дисперсної фази утворюється прояснений шар дисперсійного середовища, за якою йде зона вільного осідання часточок — зона згущеного шару. В міру осідання часточок концентрація їх у згущеному шарі підвищується, в результаті чого утворюється зона згущеної суспензії і на дно відстійника осідає шар осаду шламу, який періодично або безперервно видаляється з відстійника (згущувача). В зоні вільного осідання концентрація дисперсної фази відносно невелика і часточки осідають під дією сили гравітації, не чинячи впливу одна на одну. Спочатку, в перші хвилини осадження відбувається збільшення швидкості руху часточок в результаті прискорення вільного падіння під дією сили гравітації. Під час руху тіла в рідині виникає опір, величина якого залежить від режиму руху і форми часточки.
Для того щоб збільшити швидкість осадження завислих часточок, слід прагнути до збільшення їх розміру і густини, а також до зменшення в'язкості і густини дисперсійного середовища (води і водних розчинів). Досягти збільшення розміру завислих часточок, а також їх густини можна коагуляцією за допомогою коагулянтів, у результаті чого утворюються пластівці з вищою густиною. Зменшення густини і в'язкості водної суспензії досягають її розбавлянням. Чим більш розбавлений водний розчин у суспензії, тим менші його густина і в'язкість. Проте безмежно розбавляти суспензії недоцільно, оскільки в цьому разі знижується продуктивність згущувачів, а також збільшується об'єм очищуваних вод, що створює певні ускладнення в організації циклу замкненого обороту [3].