- •Інформаційно-телекомунікаційні технології, радіотехнічні пристрої та системи, мікро- та наноелектроніка
- •Підвищення ефективності маршрутизації інформаційних потоків на основі оптимального розподілу мережевих ресурсів
- •I.Вступ
- •II. Мережеві ресурси
- •III. Критерій оптимальної маршрутизації
- •Висновок
- •Література
- •Дослідження імовірнісних властивостей трафіку корпоративної мультисервісної мережі
- •IV.Вступ
- •II. Самоподібність трафіку мультисервісної мережі та її вплив на прогнозування параметрів пристроїв обслуговування
- •III. Аналіз характеристик трафіку корпоративної мережі
- •Висновок
- •Література
- •Аналіз зменшення пропускної здатності при наявності та відсутності кореляції в каналах зв’язку з мімо
- •I.Вступ
- •II. Результати моделювання
- •Висновок
- •Література
- •Неавтономний імпульсний хаотичний генератор на основі схеми Чуа
- •I.Вступ
- •II. Досліджувана модель генератора
- •III. Експериментальні результати
- •Висновок
- •Література
- •Розрахунок квантово-хімічних параметрів органічного напівпровідника
- •1Кафедра електронних приладів, Національний університет “Львівська політехніка”, україна, м.Львів, вул.С.Бандери, 12, e-mail: natalyakostiv@yahoo.Com
- •2Жешувська політехніка, польща
- •3Кафедра технології біологічно активних сполук, фармації та біотехнології, Національний університет “Львівська політехніка”, україна, м.Львів, вул.С.Бандери, 12, e-mail: semkhom@ukr.Net
- •I.Вступ
- •II. Основна частина
- •Висновок
- •Література
- •Сплайн-обробка багатовимірних радіотехнічних сигналів
- •I.Вступ
- •II. Багатовимірні сплайни
- •IV.Будемо шукати оцінки а для яких:
- •Висновок
- •Література
- •Фільтр низьких частот на польовій транзисторній структурі з від’ємним опором
- •1Кафедра радіотехніки, Вінницький національний технічний університет, україна, м. Вінниця, Хмельницьке ш., 95, e-mail: vsort11@gmail.Com; semenov79@ukr.Net
- •2Кафедра проектування комп’ютерної та телекомунікаційної апаратури, Вінницький національний технічний університет, україна, м. Вінниця, Хмельницьке ш., 95, e-mail: laalex@mail.Ru
- •I.Вступ
- •II. Одноланковий фнч на птсво
- •III. Дволанковий фнч на птсво
- •Висновок
- •Література
- •Система для бездротового вимірювання деформації
- •I.Вступ
- •II. Характеристика сенсора деформації
- •III. Програмно-апаратне рішення
- •Висновок
- •Література
- •Аналіз ефективності побудови фотонних транспортних мереж
- •І. Вступ
- •Іі. Перехід до фотонних мереж
- •Висновок
- •Література
- •Ферозондовий перетворювач магнітного поля на основі обертального перемагнічування плівкового осердя
- •I.Вступ
- •II. Модель чутливості
- •III. Сигнал відгуку ферозонда
- •Висновки
- •Література
- •Аналіз методів розпізнавання жестів на основі виділення ознак
- •I.Вступ
- •II. Методи розпізнавання жестів на основі виділення ознак
- •Висновок
- •Література
- •Підвищення спектральної ефективності ofdm сигналу
- •Принцип технології ofdm
- •Висновок
- •Література
- •Вплив частоти сигналу на точність пристроїв на поверхневих акустичних хвилях
- •I.Вступ
- •II. Вплив частоти сигналу на точність
- •Висновок
- •Література
- •Аналіз якості обслуговування в мультисервісній системі розподілу інформації
- •I.Вступ
- •II. Аналіз параметрів якості надання послуг в мережах з комутацією пакетів
- •III. Алгоритм обслуговування мультисервісного трафіку
- •Висновок
- •Література
- •Розробка структурно-автоматних моделей радіоелектронних систем з мажоритарною структурою
- •I. Постановка задачі
- •II. Дослідження системи
- •Структурно-автоматна модель першого варіанта системи
- •Структурно-автоматна модель другого варіанта системи
- •Структурно-автоматна модель третього варіанта системи
- •Висновок
- •Література
- •Порівняння ефективності систем безпровідного зв’язку графо-аналітичниим методом
- •I.Вступ
- •II. Спосіб порівняння ефективності систем безпровідного зв’язку
- •III. Метод визначення векторної відстані до межі Шенона
- •Висновок
- •Література
- •Неавтономний імпульсно збуджуємий хаотичний генератор
- •I.Вступ
- •II.Модель генератора хаосу неавтономно збуджуємого
- •III. Результати експерименту
- •Висновок
- •Література
- •Застосування сплайнових базисів для розв’язання деяких задач одержання радіо зображень
- •I.Вступ
- •II. Реконструкція одержаного радіолокаційного зображення
- •Висновок
- •Література
- •Моделювання поведінки радіоелектронного комплексу
- •I.Вступ
- •II. Об‛єкт моделювання
- •III. Побудова моделі
- •IV. Аналіз моделі
- •Висновок
- •Література
- •Створення матеріалів з від’ємною діелектричною та магнітною проникністю: сучасний стан і перспективи розвитку
- •I.Вступ
- •II. Оформлення сторінки
- •III.Висновок
- •Література
- •Цифрові логічні елементи на базі окремого джозефсонівького тунельного переходу
- •I.Вступ
- •II. Загальний принцип роботи логічних елементів
- •III. Математична модель перехідних процесів
- •IV. Логічний елемент “або”
- •V. Логічний елемент “і”
- •VI. Логічний елемент “не”
- •Висновок
- •Література
- •Фільтр низьких частот на польовій транзисторній структурі з від’ємним опором
- •1Кафедра радіотехніки, Вінницький національний технічний університет, україна, м. Вінниця, Хмельницьке ш., 95, e-mail: vsort11@gmail.Com; semenov79@ukr.Net
- •2Кафедра проектування комп’ютерної та телекомунікаційної апаратури, Вінницький національний технічний університет, україна, м. Вінниця, Хмельницьке ш., 95, e-mail: laalex@mail.Ru
- •I.Вступ
- •II. Одноланковий фнч на птсво
- •III. Дволанковий фнч на птсво
- •Висновок
- •Література
- •Високо-частотний зв'язок – ефективне рішення для сучасних комунікаційний систем
III. Програмно-апаратне рішення
Обробка даних проводиться на мікроконтролері Atmega16, який здійснює обмін інформацією із користувачем по GSM мережі, функцію якої виконує мобільний телефон. Використавши унікальні характеристики розроблених датчиків, було реалізовано інтелектуальну систему, яка дозволяє проводити моніторинг об’єкту із заданим інтервалом часу і, використовуючи GSM мережу, за допомогою мобільного телефону надсилати інформацію на персональний комп’ютер користувача. За необхідності проведення додаткового вимірювання інтелектуальна система дає можливість надіслати певну команду датчику, тобто забезпечити зворотний зв'язок з користувачем у будь-який час.
Розроблене програмне забезпечення до мікроконтролера здійснює перевірку каналів, до яких підключені тензометричні датчики з наступною обробкою сигналу. Завдяки широкій периферії, яка вбудована в даний мікропроцесор програмним шляхом можна здійснювати підсилення вхідного сигналу, який надходить із моста Уітстона, котрий є первинним перетворювачем системи. У якості сенсора температури, яка діє на тензоперетворювач, використовується схема “міст у мості”. Робочий міст слугує одним із плечей зовнішнього мосту, сигнал якого подається на інший канал мікроконтролера і виконує роль температурної корекції основного сенсора деформації. Блок-схема даної вимірювальної системи зображено на Рис.3.
Рис.3. Блок-схема вимірювальної системи
Програмно налаштувавши послідовний порт мікроконтролера (USART) та попередньо узгодивши рівні сигналу з мобільним телефоном, отримуємо доступ до GSM мережі. Використовуючи АТ-команди, які підтримуються кожним телефоном, було розроблено програмне забезпечення для передачі та отримання необхідних даних.
Задавши необхідні часові інтервали і граничні значення, маємо змогу отримувати інформацію про стан досліджуваних конструкцій, а за необхідності, провести незаплановані вимірювання, надіславши відповідну команду вимірювальній системі.
Висновок
Таким чином, розроблено вимірювальну систему, яка дає можливість моніторингу важкодоступних об’єктів, для яких необхідно контролювати деформацію промислових чи цивільних конструкцій, а розроблений комплекс програмного забезпечення дає можливість проводити не лише періодичні вимірювання, тобто через чітко задані рівні інтервали часу, а й неперіодичні.
Література
[1] Дружинин А.А. От полупроводниковых тензорезисторов к микроэлектронным датчикам / Дружинин А.А., Марьямова И.И., Лавитская Е.Н. // Датчики и системы. – 2001. – № 6. – C. 2–7.
[2] Дружинин А.А. Многофункциональный датчик давления и температуры на основе твердых растворов SiGe / Дружинин А.А., Островский И.П., Матвиенко С.Н., Вуйцик А.М. // Технология и конструирование в электронной апаратуре. – 2005. – № 6. – C. 24–26.
Analysis the efficiency of construction photonic transport networks
Olena Krasko
Telecommunications Department, Lviv Polytechnic National University, UKRAINE, Lviv, S. Bandery street 12, E-mail: krasko.lena@gmail.com
The work devoted to issues that arise during the transition to photonic networks.
Current progress in all optical transport systems using DWDM really incredible. Photonic transport networks will be the next step in the development of optical networks
Currently, a new technology of processing optical signals, known as lambda switching, was created. It is operate on the principle of switching IP-packets on labels, implemented in the protocol MPLS.
Using of lambda-switching gives operators the following features:
• provide high scalability network infrastructure;
• minimize the number of services imposed;
• increase the effectiveness of available bandwidth;
• obtain additional income by providing services that use specific wavelengths.
Using of photonic networks leads to a change in network infrastructure, which becomes more efficient from an economic point of view and thus able to transport huge volumes of mixed traffic. Instead of four it will include only two levels - transport (photon) and service. First get the first optical switches and spectral multiplexing system, and in the other - routers, ATM-switches and multiplexers input / output. Gradually the some of these devices will cease to exist as separate components of the optical network. Interaction between different elements in the new network architecture through a common standardized platform management (control plane). That allows it to integrate a new generation of optical equipment and legacy devices into a single heterogeneous environment.
Photonic networks problems require new approaches and methods of calculating the efficiency of operation. Performed analysis showed that existing methods of calculating the performance of optical networks can not always be used for photonic networks, or used with considerable restraint. So, at present, there is a need for more detailed study of photonic networks.