Хвороба Гоше

Глюкозілцерамідний ліпідоз; аутосомно-рецесивний тип успадкування.

Мутації структурного гена для лізосомної β-глюкоцереброзідази, що призводять до її недостатності. Ген картований на 1q21.

Ознаки:

Розрізняють 3 типи клінічної форми.

Тип 1 – хронічна ненейронопатична, «доросла»

• початок захворювання варіює від раннього віку до 80 років

• відсутність неврологічних симптомів

• гепатоспленомегалія

• остеопенія, остеолізіс

• періодичні кісткові кризи (гострий біль в кістках внаслідок інфаркту кісткового мозку, що призводить до тимчасового знерухомлення)

• Rö – остеопороз, порожнини в трабекулярній масі у вигляді «колб Ермнмейера», стоншування кортикального шару.

• панцитопенія, порушення зсідання крові (носові кровотечі, синці, післяоперативні кровотечі).

Тип 2 – гостра нейронопатична форма

• вік захворювання хвороби – 1 рік життя

• гепатоспленомегалія

• неврологічна симптоматика: порушення ковтання, поперхування, тризм, фіксована косоокість, судоми, прогресуюча спастичність

• затримка психомоторного розвитку

• остеоліз, остеонекроз, остеопороз

• смерть у віці 9 міс. – 2 років від апное або аспіраційної пневмонії.

Тип 3 – підгостра нейронопатична форма

• початок захворювання – раннє дитинство або друге десятиріччя

• гепатоспленомегалія

• неврологічна симптоматика: супраорбітальна офтальмоплегія, міоклонічні судоми, деменція, атаксія, спастичність

• остеонекроз, остеопенія, остеопороз

• смерть в ранні терміни від неврологічних розладів.

Уточнююча діагностика:

• зниження активності лізосомної β-Д-глюкозідази у фібробластах, шкіри, лейкоцитах

• підвищення активності кислої фосфатази і хітотріозідази в сироватці.

Лікування:

• Для 1 типу – замісна ензимотерапія препаратами «Цередаза», «Церезім».

• Для 2, 3 типів – симптоматична терапія.

• Строго протипоказана спленектомія.

Профілактика:

• Пренатальна діагностика шляхом визначення активності лізосомної β-Д-глюкозідази в культурі амніоцитів, хоріона і методами ДНК-діагностики.

Пропіонова ацидурія

Ізольована недостатність пропіоніл-КоА-карбоксилази. Кетотична гиперглицинемия.

Аутосомно-рецесивний тип успадкування. Мутації структурних генів α- і β- субодиниць мітохондріальної пропіоніл-КоА-карбоксилази, з її недостатністю в печінці, нирках, серці, фібробластах, лейкоцитах. Ген для α-субодиниці картований на 13q32, для β-субодиниці - на 13q21-q22.

Ознаки:

Розрізняють 2 форми: гостру, неонатальну (1) і интермитуючу (2)

1 форма

• вік маніфестації – неонатальний період

• відмова від їжі, блювота, дегідратація, гіпотрофія

• тахіпноє

• кардіоміопатія

• генералізована м'язова гіпотрофія

• арефлексія

• судоми

• летаргія

• кома на фоні метаболічного кетоацидозу, гіперамоніємії, гіпоглікемії.

2 форма

• приступи метаболічного кетоацидозу на фоні інтеркуррентного захворювання

• затримка психомоторного захворювання

• розумова відсталість

• судоми

• остеопороз

• запори

• імунна недостатність

Уточнююча діагностика:

• визначення активності пропіоніл-КоА-карбоксилази в лейкоцитах, фібробластах шкіри (знижена)

• ДНК-діагностика

• ацидоз, гіперамоніємія, підвищення рівня гліцину, валіну, ізолейцину, лейцину, метіоніну в крові; лактат-ацидоз; гіпоглікемія

• підвищена екскреція кислоти пропіона, пропіонілгліцину, β-гідроксіпропіонової кислоти, тіглілгліцину, пропіолінкарнітину.

Лікування:

• симптоматичне

• дієтотерапія з низьким вмістом білка, жирів і високим вмістом вуглеводів.

Профілактика:

• Пренатальна діагностика шляхом визначення активності пропіоніл-КоА-карбоксилази в культурі амніоцитів, біоптаті хоріона, лейкоцитах пуповидної крові; ДНК-діагностика.