- •Хромосома 22
- •Трисомія хромосоми 22 (Синдром "котячого ока")
- •Випадок мозаїчної форми трисомії по хромосомі 22
- •Випадок часткової моносомії короткого плеча хромосоми 22
- •Хххх - синдром
- •Ххххх - синдром (пента-х-синдром)
- •Хромосома у
- •Синдром Клайнфельтера (ххy-синдром)
- •Хххy та ххххy синдроми
- •Поєднана патологія Випадок складного мозаїцизму
- •Випадок синдрому Шерешевського-Тернера з ізосомною мозаїчною формою
- •Випадок поєднаної патології синдрому Шерешевського-Тернера і Вольфа-Хіршхорна мозаїцизм
- •Випадок поєднаної хромосомної патології синдрому Дауна і
- •Випадок надкількісної мініхромосоми
- •Синдром триплоїдії і синдром тетраплоїдії.
- •92,Хххх
- •Розрахунок генетичного ризику при зміні кількості і структури автосом
- •2) Розрахунок генетичного ризику в разі хромосомних хвороб, пов'язаних зі зміною кількості статевих хромосом
- •3) Повторний ризик для нащадків жінок з каріотипом XXX і чоловіків з каріотипом хху та хуу.
- •Список літератури
Хромосома 22
Хромосома 22, одна з найменших, була розшифрована у кінці 1999 року. За даними авторів, а їх було більш 200, хромосома 22 має 545 генів. Розшифровка генетичної інформації про людину може надати ключ до лікування багатьох генетичних хвороб. Також є думка про попередження можливих моральних наслідків у випадках керування елементами, які контролюють людський організм.
Рис. 56. Хромосома 22 (за В.П. Пузирьовим, 2001)
Трисомія хромосоми 22 (Синдром "котячого ока")
Аномалії:
Розвиток: зазвичай незначна розумова відсталість. Деякі пацієнти мають нормальний інтелект, але емоційно загальмовані.
Ріст: здебільшого нормальний.
Лице і череп: м'який гіпертелоризм, антимонголоїдний розріз очей, нижня колобома радужки, склистого тіла і\або сітківки, мікрогнатія, преаурикулярні ямки та\або горбки.
Серце: більш, як третина випадків вади, в тому числі персистенція лівої верхньої порожнистої вени.
Відхідник: атрезія з ректовестибулярною норицею.
Нирки: агенезія.
Рідкі аномалії: мікрофтальмія, низько розташовані аномальні вуха зі стенозованим зовнішнім слуховим ходом, вивих стегна, аплазія променевої кістки, розколина піднебіння, незакінчений поворот кишківника, агенезія матки й маткових труб.
Рис. 57. 47,XY,+22
Рис. 58. Вагітність 27 тижнів, у плоду - трисомія 22
Рис. 59. Абортус із трисомією 22
47,ХХ,+22
Випадок мозаїчної форми трисомії по хромосомі 22
Пробанд - хлопчик 14 днів. Направлений на консультацію до медико-генетичного центру із діагнозом: гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, синдром тонусних порушень, парез лівого лицевого нерва, пренатальна гіпотрофія І ступеня. Дитина народилася від 4-ї вагітності, що перебігала на тлі токсикозу і загрози переривання в 16, 20 і 28 тижнів. Анамнез обтяжений:
І ваг. - 1984р., пологи в сідничному передлежанні, дитина вмерла.
ІІ ваг. - 1985р., мимовільний аборт у 19 тижнів.
ІІІ пологи - нормальні.
ІV - пологи в терміні 39-40 тижнів, у сідничному передлежанні шляхом кесаревого розтину.
Характеристика фенотипу
Череп: асиметрія лицевого і мозкового черепа, розходження кісток за сагітальним типом до 0,1 см, потилиця, що нависає.
Лице: асиметричне.
Очі: гіпертелоризм.
Рот: опущення лівого кута.
Піднебіння: готичне.
Язик: макроглосія.
Верхня й нижня щелепи: мікрогнатія.
Вуха: низько розташовані, дисморфні.
Грудна клітка: лейкоподібна, гіпертелоризм сосків.
Кінцівки: довгі пальці кистей і стіп, сандалеподібна щілина, обмежене розведення кульшових суглобів.
Під час цитогенетичного дослідження виявлено каріотип - mos47,XY,+22(10%)/46, XY,(90%).
Випадок часткової моносомії короткого плеча хромосоми 22
Пробанд - хлопчик 10 років. Направлений на консультацію до медико-генетичного центру у зв'язку з затримкою темпів психічного розвитку, з ознаками сполучнотканинної дисплазії. У родині - одна дитина від І вагітності. У 39 тижнів вагітності мати перенесла нервовий стрес. Пологи в 40 тижнів, без ускладнень.
Вага дитини 3400г, ріст 52см. У дитини до 5 років мовлення не розвивалося.
Характеристика фенотипу
Череп: без змін.
Лице: трикутної форми.
Очі: гіпертелоризм, мікрофтальм.
Ніс: широка спинка носа.
Вуха: відстовбурчені.
Грудна клітка: широке стояння сосків.
Кінцівки: гіпермобільність суглобів.
Психіка: розумова відсталість.
При цитогенетичному дослідженні виявлено каріотип -46,XУ,del(22)(p13→pter).
Рис. 60. 46,XY,del(22)(p1.3→pter)
Чоловічий каріотип з делецією хромосоми 22
Рис. 61. Збільшення короткого плеча хромосоми 22
46,ХY,22р+
Х-ХРОМОСОМА
Хромосома Х за своїм розміром стоїть поза сьомою хромосомою. Але вона завжди, в кожній клітині поодинока. Лише в тих клітинах, в яких поряд з нею з’являється У-хромосома, у Х з’являється пара, хоча ця пара «нерівна», бо У хромосома це, за свідченням багатьох вчених – маленький хромосомний рудимент, який еволюційно скорочувався. Але цей «рудимент» вирішує, якої статі будуть наші нащадки. В жіночій статевій клітині одна Х-хромосома, у плода жіночої статі в кожній соматичній клітині дві хромосоми, але одна із них компактизується й, у вигляді факультативного гетерохроматину, спить.
Таким чином, Х та У хромосоми визначають стать. Одна з Х-хромосом у дівчинки приходить від матері, друга – від батька. Хлопчик отримує від матері Х хромосому, від батька – У.
До появи статевих хромосом з’явилися гени, котрі керували статевими властивостями і специфічними властивостями самців і самок.
У зв’язку з цим одні і ті ж самі гени в різних статевих хромосомах були по-різному потрібні у самців і самок, а непотрібні тимчасово замовкали.
Такі гени назвали статевими антогоністичними генами (М. Рідлі, 2009).
Цей процес вплинув на утворення статевих хромосом. І відбулося це тому, що за законами генетики кожна пара хромосом зустрічається в процесі мейотичного розподілу клітин, на стадії профази вступає в «любовний танець хромосом» - зливаються два гомологи й обмінюються ділянками, відбувається кроссінговер.
Проте цей природний процес порушився через мутації, що відбулися, а статеві біваленти, не знайшовши собі відповідної пари, стали розвиватися своїм шляхом.
Рідлі наводить підтверджуючий приклад такого самостійного еволюційного розвитку: два гени, відповідальні за обмін кальцію, на хромосомі У продовжили свою еволюцію у бік використовування кальцію для рогів, тоді як той же ген на Х-хромосомі став забезпечувати накопичення кальцію в молоці. Таким чином на хромосомі У нагромадилися гени, корисні самцям.
Оскільки моносомія Х асоційована з тривалим життям, то на моделі цієї патології можна побачити, як маніфестує остеопороз при тих формах хвороби, що називаються мозаїчними і які часто є "генетичними компаундами". Якщо уважно вивчити карту хромосоми Х, то можна побачити розмаїтість причин, які можуть привести до остеопорозу при цій патології.
Рис. 62. Хромосома Х (за В.П. Пузирьовим, 2001)
Рис. 63. Синдром Шерешевського-Тернера
45,Х
Характеристика фенотипу
Для регулярної форми синдрому моносомії Х характерним є такий перелік аномалій із приблизною вказівкою % для кожної з них.
Пацієнти, які мають лише частину кліток Х (ХХ\Х-мозаїки, ХУ\Х - мозаїки з різними ступенями змін гонад за чоловічим типом), а також пацієнти, у яких немає лише частини однієї Х-хромосоми (Х-ізохромосома чи делеція по Х-хромосомі), мають менший ступінь змін.
Найбільш характерними рисами є низький зріст і дисгенезія гонад. Оскільки пізніші прояви синдрому Х не виявляються в період дитинства, каріотипування призначають будь-якій дівчинці з низьким ростом невідомої етіології, клінічний фенотип якої сумісний з Х-синдромом.
Зріст: маленький, що часто помітно вже від народження. Тенденція до гладкості.
Гонади: дисгенезія яєчників (від гіпоплазії до відсутності гермінативних елементів (90%).
Лімфатичні судини: транзиторна вроджена лімфедема з резидуальним випинанням на дорсальній поверхні пальців верхніх і нижніх кінцівок (80%).
Грудна клітка: широка із широко розставленими сосками, які можуть бути гіпопластичними і\або інвертованими (80%), часто заглибина в серединній ділянці груднини.
Вуха: аномальної форми, часто відстовбурчені.
Лице: вузькі верхня щелепа і піднебіння (80%), порівняно маленька нижня щелепа (70%), внутрішні складки очної щілини (40%).
Шия: низька лінія росту волосся, коротка шия (80%), шийний птеригіум (50%).
Кінцівки: cubіtіs valgus або інша аномалія ліктя (70%). Колінні аномалії, такі як серединний тибіальний екзостоз (60%). Коротка 4-п'ясткова кістка і\або плеснова (50%).
Інші зміни скелета: дисплазія кісток із грубими трабекулами, найпомітніша в ділянці метафізів довгих трубчастих кісток (50%). Вивих стегна.
Нігті: вузькі, випуклі і\або глибоко посаджені (70%).
Шкіра: надмірно пігментовані невуси (50%). Надлишки шкіри, особливо в ділянці шиї в ранньому дитинстві. Тенденція до формування келоїдної тканини.
Нирки: найчастіше підковоподібна нирка, подвоєння або розщеплення ниркової миски, незначні зміни (60%).
Серце: вади (20%), у 70% з них - коарктація аорти.
ЦНС: погіршення слухового сприйняття (50%).
Рідкі аномалії:
Скелетні: аномальний кут між променевою кісткою і кістками зап'ястя, деформація Маделунга (вроджене порушення скостеніння й росту променевої кістки), коротка середня фаланга 5 пальця кисті, короткої 3-5 п’ясткові і плеснові кістки, сколіоз, кіфоз, spіna bіfіda, артродез хребців, аномалії турецького сідла.
ЦНС: уповільнене мислення. Середній рівень ІQ - 95.
Очі: птоз (16%), косоокість, блакитні склери, катаракта.
Інші зміни: гемангіоматоз, рідко - внутрішній. Довге волосся на руках, ідіопатична гіпертонія, цукровий діабет, хвороба Крона, порушення функції щитоподібної залози.
Рис. 64. Моносомія Х
(мозаїчна форма – 45,Х/46,ХХ)
Рис. 65. Синдром Шерешевського-Тернера
Рис. 66. Мозаїчна форма синдрома Шерешевського-Тернера
Рис. 67. Мозаїчна форма синдрома Шерешевського-Тернера
45Х[11]/46,ХХ[23]
Рис. 68. Абортус 23 тижня МВПР.
К аріотип 45,Х
Рис. 69. Синдром Шерешевського-Тернера
Рис. 70. Мозаїчна форма синдрома Шерешевського-Тернера
46,ХХ/45,Х
Рис. 71. Синдром Шерешевського-Тернера
Рис. 72. Синдром Шерешевського-Тернера