Тема 16

МАКРОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА У ВІДКРИТІЙ ЕКОНОМІЦІ

16.1. Рівноважний обсяг виробництва і доходу у відкритій економіці.

162. Рівновага товарного, грошового та зовнішнього ринків. Модель Манделла — Флемінга для малої відкритої економіки.

16.3. Порівняльний аналіз грошово-кредитної, фіскальної та зовнішньоторговельної політики при плаваючому і фіксованому обмінних курсах.

Навчальний тренінг.

РІВНОВАЖНИЙ ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА І ДОХОДУ У ВІДКРИТІЙ ЕКОНОМІЦІ

В умовах, коли переважна більшість економік світу є відкритою, виникає потреба у теоретичному осмисленні впливу міжнародних потоків продуктів, ресурсів та доходів на національні економіки, та навпаки, за умови, що мож­ливий вплив окремої національної економіки на світову. Саме наявність або відсутність впливу національної еконо­міки окремої держави на становище на світовому ринку ле­жить в основі поділу відкритих економік національних держав на малі та великі.

Мала відкрита економіка — національна економі­ка, якій властиві такі ознаки:

її частка у світовій торгівлі незначна, тому вона не має відчутного впливу на світову економіку;

уряд національної держави здійснює контроль за рухом капіталу;

відносна відособленість національної грошової сис­теми від валютного ринку;

внутрішні процентні ставки національної економі­ки залежать від світових процентних ставок, а світова процентна ставка не відчуває на собі впливу зміни про­центних ставок малих відкритих економічних систем.

Велика відкрита економіка — національна економі­ка, якій притаманні такі риси:

значна її частка у зовнішній торгівлі;

наявна абсолютна мобільність капіталу (уряд не об­межує його руху);

спостерігається вплив процентних ставок та рівня цін у великих економічних системах на рівень світових процентних ставок та рівень цін у інших країнах.

У зв’язку з тим, що на відкриті економічні системи за будь-яких умов (незалежно від того, має місце мала чи велика відкрита економіка), впливає “інший світ” (або сек­тор “закордон”), розглянемо особливості розрахунку об­сягу національного виробництва і доходу у відкритій економіці. Для цього нам необхідно зробити порівняльний аналіз річного обсягу виробництва і реалізації в умовах закритої та відкритої економічних систем.

У закритій економіці національний продукт вироб­ляється виключно внутрішніми національними ресурсами. Тут внутрішній і національний продукт тотожні.

У відкритій економіці цей продукт може вироблятись як власними ресурсами, так і ресурсами “іншого світу”, тобто з використанням імпортних ресурсів.

У закритій економіці все, що виробляється, спожи­вається всередині країни (сума особистого споживання сек­тору домогосподарств (С), інвестування підприємницького сектору (/) та державних закупівель (Є) дорівнює внутріш­ньому сукупному споживанню), тобто:

У = АБ = (С + / + Є), (1)

де (С + / + Є) — внутрішні витрати, які дорівнюють внут­рішньому споживанню.

У відкритій економіці продукт, вироблений всередині країни, може реалізуватись як всередині країни, так і за її межами, отже, він частково може бути спожитим всере­дині країни, а частково — “іншим світом”. Це означає, що у відкритій економіці обсяг внутрішнього продукту (У) може відхилятись від обсягу внутрішнього споживання та внутрішніх витрат (С + / + С) на величину зовнішньотор­говельного сальдо, яке визначається як різниця між екс­портом (Е) і імпортом (3?), тобто тотожність (1) набуває для відкритої економіки такого вигляду:

У = С + / + С + (£- Е), (2)

де £ — експорт, тобто витрати іноземного сектору на придбання вітчизняних товарів та послуг;

Z — імпорт, тобто витрати сектору домогосподарств, підприємницького сектору та уряду на товари та послуги “іншого світу”;

(Е -2) — зовнішньоторговельне сальдо, або чистий експорт.

Якщо (Е - Я) позначити NE (чистий експорт), то то­тожність (2) матиме вигляд

(3)

(4)

Для того щоб виявити залежність між обсягом націо­нального продукту, внутрішніми витратами та чистим екс­портом, зобразимо тотожність (3) іншим способом:

У - (С + І + Є) = NE.

Тотожність (4) свідчить про те, що: по-перше, у відкритій економіці обсяг виробленого все­редині національної країни продукту не обов’язково дорів­нює внутрішнім витратам;

по-друге, така економіка робить можливим перевищен­ня рівня внутрішнього споживання над рівнем національ­ного виробництва. Це означає, що якщо обсяг національ­ного виробництва буде меншим за внутрішні витрати, тоб­то У < (С + І + Є), то країна імпортує ту частину продук­ту, яку не покриває товарами та послугами національна економіка. За цих умов величина чистого експорту {ІЧЕ) буде від’ємною, тобто < 0;

по-третє, країна може мати внутрішні витрати менші, ніж обсяг національного продукту, тобто У > (С + І + Є). Тоді країна експорту є ту частину продукту, яка не покри­вається витратами всередині країни. За цих умов чистий експорт буде додатною величиною (І\Г£ > 0).

Якщо тотожність (4) записати в інший спосіб:

(5)

У - (С + С) = ЛГЕ + і,

то у лівій частині тотожності (5) буде відображено вну­трішні заощадження, тобто 5.

Тоді тотожність (5) можна записати так:

£ = / + NE, (6)

а

= 5 - /. (7)

Різниця між внутрішніми заощадженнями (/в) та внут­рішніми інвестиціями (І) утворює чисті іноземні інвес­тиції, які, як видно із тотожності (7), дорівнюють зовніш­ньоторговельному сальдо або чистому експорту.

Чому чистий експорт дорівнює чистим іноземним інве­стиціям (ЛГЕ = NFI)^,Ï

Справа в тому, що продаючи товари і послуги “іншому світові”, країна-продавець купує на суму реалізованих благ активи тієї держави, з якою має місце позитивне сальдо зовнішньоторговельних операцій, і навпаки, про­дає свої активи тій державі, з якою має від’ємне зовніш­ньоторговельне сальдо.

Суб’єктами, що купують ці активи, можуть виступати як центральні банки, які нагромаджують валютні резер­ви, так і інші агенти³¹.

Розглянемо детальніше вплив внутрішньої процентної ставки у зіставленні Ті з світовою на рівновагу на рин­ку запозичень. Внутрішні заощадження країни можна ви­користовувати як для інвестування всередині країни, так і для інвестування в інші країни світу (придбання активів за кордоном).

Країни “іншого світу” теж можуть використовувати для інвестування свої власні (внутрішні) заощадження та чисті іноземні інвестиції.

Пропозиція позикового капіталу всередині країни ви­значається національними заощадженнями. Попит на по­зиковий капітал залежить як від внутрішніх інвестицій (/), так і від чистих іноземних інвестицій (ТУРГ).

Оскільки чисті іноземні інвестиції можуть бути додат­ними і від’ємними, попит на позиковий капітал всередині країни може бути більшим або меншим від внутрішніх інвестицій.

У темі 5 ми розглядали залежність попиту і пропозиції запозичень залежно від рівня реальної процентної ставки. Ми зазначали, що висока процентна ставка стимулює зро­стання заощаджень і водночас обмежує попит на запози­чення і, як наслідок, на внутрішні інвестиції (/). Разом з тим реальна процентна ставка внутрішнього ринку запо­зичень впливає і на обсяг чистих іноземних інвестицій

(ЛГ*7).

Пояснюється це тим, що якщо внутрішня реальна про­центна ставка буде вищою за світову, то резидентам вигід­ніше купувати активи у межах своєї країни, тобто вигідні­ше здійснювати інвестиційний процес у внутрішню еконо­міку, що зумовить зменшення чистих іноземних інвес­тицій цієї країни. І навпаки, якщо внутрішня реальна процентна ставка буде нижчою за світову, то резиден­ти будуть купувати активи іншого світу, тобто будуть вли­вати інвестиційні ресурси в інші країни, що збільшить чисті іноземні інвестиції цієї країни.

Залежність обсягу запозичень від величини процентної ставки зобразимо графічно на рис. 16.1.

Із рис. 16.1 видно, що крива попиту (В) на запозичен­ня є низхідною, оскільки попит на запозичення перебуває у зворотній залежності від процентної ставки, а крива пропозиції (Б) є висхідною, оскільки перебуває у прямій залежності від величини процентної ставки.

Рис. 16.1. Рівновага на ринку запозичень

Точка перетину кривих І) і 5 є рівноважною. їй відпо­відає рівноважна реальна процентна ставка (іо), за якої обсяг заощаджень дорівнює сумі внутрішніх та чистих іноземних інвестицій, тобто

Я = І + NFI. (8)

Ми розглянули вплив внутрішньої реальної процентної ставки на обсяг запозичень. Тепер розглянемо вплив об­мінного курсу валют на обсяг попиту і пропозиції запо­зичень на валютному ринку. Для розуміння механізму ва­лютного ринку необхідно пригадати рівність NE = NFI, в якій чистий експорт (М?) визначає кількість іноземної ва­люти, затраченої іноземцями для його (МБ) придбання у національних економіках, а NFI (чисті іноземні інвестиції) визначають кількість національної валюти, необхідної для купівлі активів інших країн світу.

Попит і пропозицію на валютному ринку визначає реаль­ний валютний курс (рис. 16.2).

Рис. 16.2. Рівновага на валютному ринку

ІІа рис. 16.2 на осі абсцис відкладається обсяг націо­нальної валюти, а на осі ординат — обмінний курс націо­нальної валюти на іноземну.

Попит на національну валюту перебуває у зворотній за­лежності від обмінного реального курсу національної ва­люти, бо зростання, приміром, курсу гривні до долара США означає, що українські товари стали дорожчими порівняно з іноземними. Тому попит на вітчизняні това­ри і послуги, а отже, і на вітчизняну валюту зменшиться.

Пропозиція валюти залежить не від обмінного курсу, а від процентної ставки, яка не відображена на графіку (рис. 16.2). Тому крива пропозиції валюти (£) представле­на вертикальною прямою.

Точка рівноваги валютного ринку (ІУ) — це точка пе­ретину кривих попиту (В) та пропозиції (£) валюти. їй від­повідає рівоважний обмінний курс валюти (#о)- У цій точці попит на національну валюту для придбання чистого екс­порту дорівнює пропозиції національної валюти, яку хо­чуть обміняти на іноземну валюту для формування валют­них резервів центральні банки, або для придбання інозем­них активів у інших формах іншими суб’єктами.

Ми розглянули два ринки: ринок запозичень та валют­ний ринок — відособлено один від одного. Насправді ці два ринки взаємопов’язані між собою чистими іноземними інвестиціями.

На ринку запозичень чисті іноземні інвестиції (Л^£/) є частиною попиту (інша частина попиту — внутрішні інве­стиції (/)). На валютному ринку NFI — джерело пропо­зиції, обсяг якої визначається процентною ставкою.

Із сказаного випливає, що:

а) якщо внутрішні заощадження (Б) перевищують внутрішні інвестиції (/), то різницю (£ - І) країна може надати “іншому світу” у позику шляхом придбання інозем­них цінних паперів, іноземної валюти чи в будь-який інший спосіб;

б) якщо внутрішні інвестиції перевищуватимуть вну­трішні заощадження (/ > £), то різницю (/ - 5), якої не вистачає для урівноваження (/ = 5), країна може запози­чити у “іншого світу”. Це означає, що чисті іноземні інве­стиції є балансуючою статтею платіжного балансу, яка підтримує рівновагу інвестицій і заощаджень у відкритих економічних системах;

в) чисті іноземні інвестиції (в - І) завжди дорівнюють зовнішньоторговельному сальдо (Л^). Якщо (5 -1) > 0, і NE > > 0, то країна виступає чистим кредитором на світових фінансових ринках.

Якщо (5 - /) < 0 і NE < 0, то країна є чистим позичаль­ником (отримувачем позики), оскільки вона більше купує (ввозить в країну), ніж вивозить (продає).

Розглянемо вплив експортно-імпортних операцій на внутрішню макроекономічну ситуацію країни.

Зростання експорту, як видно із тотожності (3), зумов­лює збільшення обсягів виробництва, відповідно рівня зай­нятості, доходів та валютних резервів всередині національ­ної економіки.

Зростання імпорту зумовлює скорочення внутрішніх витрат, а також зменшення рівня зайнятості, обсягів внут­рішнього національного виробництва та запасів іноземної валюти.

Розглянемо графічно вплив чистого експорту на обсяг національного виробництва в моделі “кейнсіанський хрест” (рис. 16.3).

Нехай внутрішні сукупні витрати дорівнюють С + І 4- + Є. Цій ситуації відповідає рівноважний обсяг доходу К<>> який відповідає рівноважній точці запланованих і фактич­них витрат N. Зростання чистого експорту (ЛГЕї) зумовлює зміщення кривої сукупних витрат вгору, що переміщує рівноважну точку від N до N і, якій відповідає рівноваж­ний обсяг виробництва У і, де У і > Уо- Тобто збільшення чи­стого експорту зумовило зростання обсягів виробництва, зайнятості та доходу. Якщо чистий експорт буде від’ємний

Рис. 16.3. Вплив чистого експорту на обсяг національно­го виробництва

(у нашому прикладі країна імпортує, а не експортує), це призведе до зменшення сукупних витрат, що змістить кри­ву С + І + С донизу до С + / + С + (-N£2)- Рівновага з точки N переміститься в точку N2, якій відповідатиме рівноваж­ний обсяг доходу У2, де У2 < У-

З огляду на те, що розширення експорту сприятливо впливає на економіку, виникає питання: чи можлива си­туація в світовій економіці, за якої спостерігалася б екс­портна експансія всіх країн водночас?

Щоб зрозуміти неможливість такої ситуації в теоретичній та практичній площині, варто звернути увагу на те, що:

по-перше, експорт однієї країни утворює імпорт для іншої;

по-друге, імпорт є функцією, яка залежить від власного доходу країни, а експорт — функція, яка залежить не тільки від внутрішніх можливостей країни, а й від ди­наміки національного доходу зарубіжних країн, а також бажання (чи небажання) іноземців купувати товари і послуги тієї чи іншої країни;

по-третє, намагання країн скорочувати обсяги імпор­ту обов’язково призведе до скорочення обсягу їх експорту з таких причин:

скорочення іноземцями продажу товарів і послуг на ринку країни “А” обмежує можливості купівлі товарів цієї країни, що зменшує експортні можливості останньої;

обмеження країною “А” імпорту з країн “В”, “С”, “Б” змусить країни “В”, “С”, “Б” обмежити обсяги імпорту з країни “А” на свої ринки;

в експортному виробництві часто використовують­ся імпортні ресурси і продукти, і тому, скорочуючи обсяг імпорту останніх, буде обмежуватись і експорт;

обмеження імпорту зумовить обмеження експорту і через дію механізму вирівнювання обмінного курсу валют. Наприклад, якщо країна “А” скоротить обсяг імпорту з інших країн світу, то це зумовить зменшення попиту краї­ни “А” на іноземну валюту. Наслідком цього стане подо­рожчання валюти країни “А” порівняно з іноземними ва­

лютами. Тому експорт країни “А” стане дорожчим, що ско­ротить попит інших країн світу на товари країни “А”, яка ініціювала скорочення обсягу імпорту в одноосібному по­рядку. Як результат, скорочення обсягу експорту країни “А” буде дорівнювати скороченню нею обсягу імпорту.

Вплив зростання чистого експорту на економіку залежить від того, чи перебуває економіка в умовах повної зайнятості, чи спостерігається дефляційний або інфляційний розрив у економіці. Якщо економіка перебуває в умовах дефляційно- го розриву, то збільшення чистого обсягу експорту (№Е) справ­ляє позитивний вплив на економіку, оскільки сприяє зро­станню зайнятості, обсягів виробництва і доходу. Якщо ж еко­номіка перебуває в умовах інфляційного розриву, то зростан­ня чистого експорту чинитиме негативний вплив на еконо­міку, оскільки спостерігатиметься посилення інфляційних процесів. Якщо економіка перебуває в умовах повної за­йнятості та потенційного обсягу виробництва, зростання чистого експорту може зумовити виникнення інфляційного розриву в економіці. Зазначені ситуації графічно зображені на рис. 16.4, а, б, в.

На рис. 16.4 відображено різні наслідки впливу зростання обсягу чистого експорту на макроекономічну ситуацію.

Графік а) показує, що збільшення обсягу експорту в умовах потенційного обсягу виробництва зумовило інфля­ційний розрив (ІР). Графік б) відображає, як збільшення обсягу чистого експорту забезпечило подолання дефляцій- ного розриву (ДР) економіки. На графіку в) показано, що зростання обсягу чистого експорту в умовах інфляційно­го розриву (ІРі) призводить до збільшення цього розриву ВІД (ІРі) до (/р₂).

Рис. 16.4. Вплив зростання чистого експорту на економі­ку залежно від стану економіки:

а — економіка перебуває в умовах потенційного обсягу ви­робництва;

б — дефляційний розрив економіки; в — інфляційний розрив економіки

РІВНОВАГА ТОВАРНОГО, ГРОШОВОГО ТА ЗОВНІШНЬОГО РИНКІВ. МОДЕЛЬ МАНДЕЛЛА — ФЛЕМІНГА ДЛЯ МАЛОЇ ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ

Уперше модель рівноваги малої відкритої економіки була розроблена на початку 60-х pp. XX ст. економістами Р. Манделлом і М. Флемінгом і одержала назву моделі Ман­делла — Флемінга.

Ця модель ґрунтується на моделі IS — LM, але до неї включено нові змінні:

NE — чистий експорт;

і* — екзогенно задана світова процентна ставка;

q — курс національної валюти.

Передумови побудови моделі Манделла — Флемінга:

у короткостроковому періоді рівень цін є незмінним, тобто Р = const;

у малій відкритій економіці спостерігається абсолют­на мобільність капіталу, тобто немає ніяких бар’єрів для перетину капіталом кордонів і капітал вільно спрямовуєть­ся туди, де йому забезпечується найшвидший приріст;

внутрішня процентна ставка у малій відкритій еко­номіці дорівнює світовій (і = і*);

номінальний обмінний курс дорівнює реальному;

номінальна і реальна процентні ставки рівні.

У формалізованому вигляді цю модель можна записа­ти за допомогою системи рівнянь:

(1)

(2) — крива IS*

^Г Y = Y (і, q, т')

Y = С (Y_d) + І(і*) + G + NE{ql

— крива LM*

V.

(4)

де У — обсяг національного виробництва і доходу;

т — гранична схильність до імпорту, яка визначається за формулою

де — приріст імпорту;

АУ — приріст обсягу національного виробництва, зу­мовлений зміною імпорту;

С(У„) — складова національного обсягу виробництва у формі споживчого попиту домогосподарств, який залежить від обсягу доходу після оподаткування;

І(і*) — внутрішні інвестиції національної економіки, обсяг яких залежить обернено пропорційно від величини внутрішньої процентної ставки, яка дорівнює світовій;

NE(q) — чистий експорт, який є функцією від обмінного курсу валюти.

Перше рівняння означає, що обсяг національного ви­робництва і доходу відчуває на собі вплив процентної став­ки (і), обмінного курсу валют (д) та граничної схильності до імпорту (т').

Друге рівняння описує умову рівноваги на ринках благ (криву ІБ*), зміст якої полягає у тому, що сукупні витра­ти (права частина рівняння) дорівнюють обсягу національ­ного виробництва і доходу (У).

І Б* означає, що рівновага на ринку благ досягається за умови, що внутрішня процентна ставка (і) дорівнює сві­товій процентній ставці (і*).

Третє рівняння описує умови рівноваги на грошовому ринку. Ліва частина цього рівняння — це пропозиція гро­шей, а права — попит на гроші.

Четверте рівняння підкреслює, що у малій відкритій економіці внутрішня процентна ставка тяжіє до світової.

У цій моделі екзогенними змінними (заданими ззовні) є:

інструменти фіскальної політики у формі державних закупівель (Є) та податків (Т);

грошова маса (М);

рівень цін (Р);

світова процентна ставка (і*).

Внутрішніми (ендогенними) змінними є:

обсяг національного виробництва і доходу (У);

внутрішня реальна процентна ставка (і), яка, за умови відсутності інфляції (Р = 0), дорівнює номінальній;

обмінний валютний курс (д).

Графічно модель Манделла — Флемінга зобразимо на рис. 16.5.

Рис. 16.5. Рівноважна модель Манделла — Флемінга для відкритої економіки

Модель Манделла — Флемінга будується в тій самій си­стемі координат, що і модель ІБ — ЬМ для закритої еко­номіки: по горизонтальній осі відкладається дохід (У), а по вертикальній осі відкладається процентна ставка (і).

Особливості моделі І Б* — ЬМ* для відкритої економіки:

розшатування кривої І Б* залежить від рівня обмінно­го курсу (д). Зростання обмінного курсу призводить до зміщення кривої ІБ* ліворуч;

660

2)крива ІБ* перетинає криву ЬМ* в точці, де ЬМ* пе­ретинається з лінією і = і*.

Лінія і — і* — вітчизняна процентна ставка (і) дорівнює світовій (і*).

Економічний зміст зміщення кривої ІБ* за цією моделлю:

якщо світова процентна ставка (і*) менша за вітчиз­няну процентну ставку країни “А”, тобто ії < і, то інозем­ний капітал (за умови абсолютної його мобільності) спря­мовується туди, де він інтенсивніше самозростає, тобто в ту економіку, де процентна ставка вища. За цих умов по­пит на національну валюту країни “А” зросте, оскільки попит іноземців на активи цієї країни зростає. Наслідком зростання попиту на валюту країни “А” (за незмінної її пропозиції) стане підвищення її курсу. Остання обставина зумовить зменшення чистого експорту, що змістить кри­ву ІБ* ліворуч до ІБ*, де всі три криві (ІБ*, ЬМ* та і*) пе­ретинаються в одній точці (А і);

від процентної ставки (і*) та курсу валюти (д) водно­час залежить тільки крива ІБ*, тому саме вона зміщуєть­ся на графіку, а крива ЬМ* залишається незмінною, відоб­ражаючи залежність попиту і пропозиції на реальні касові залишки залежно від процентної ставки;

якщо світова процентна ставка буде вища ніж внут­рішня ставка в країні “А”, то грошовий капітал буде спря­мовуватись за кордон. Курс валюти країни “А” зменшить­ся, чистий експорт зросте і крива ІБ* зрушиться праворуч до ІБ%, щоб знову ж таки всі три криві (ІБЬМ* та і%) перетнулись в одній рівноважній точці (Аг).

Модель Манделла — Флемінга може бути зображена ще й у системі координат У та д (рис. 16.6).

Розглядаючи рис. 16.6, можна зробити такі висновки:

національна процентна ставка урівноважена з світо­вою і залишається стабільною, тобто і* = і = сопе!;

крива ЬМ* має вертикальний вигляд, оскільки вона не залежить від курсу валюти;

спадний нахил ІБ* пояснюється тим, що при зрос­танні курсу валюти (д) чистий експорт ^Е) та сукупні ви-

Рис. 16.6. Рівновага товарного, грошового та зовнішньо­го ринків у системі координат “У — д”

трати (С + I + Є + NE) зменшуються, і навпаки. Рівно­важна точка N у цій моделі є точкою перетину кривих ЬМ* та ІЯ*. їй відповідає рівень обмінного курсу та обсяг ви­робництва і доходу, за яких грошовий і товарний ринки в умовах малої відкритої економіки урівноважені.

Отже, ми розглянули механізм встановлення рівнова­ги на товарному, грошовому і зовнішньому ринках. Наступ­ний параграф присвячено аналізу впливу макроекономіч- ної політики у відкритій економіці на сукупний попит (АБ), обсяг національного виробництва і доходу (У) та на саль­до платіжного балансу на основі використання моделі Ман­делла — Флемінга.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ГРОШОВО-КРЕДИТ­НОЇ, ФІСКАЛЬНОЇ ТА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬ­НОЇ ПОЛІТИКИ ПРИ ПЛАВАЮЧОМУ І ФІКСО­ВАНОМУ ОБМІННИХ КУРСАХ

Щоб зрозуміти вплив режиму валютного курсу на мак- роекономічну політику, розглянемо коротко зміст, види та характеристики існуючих режимів валютних курсів та переваги і недоліки плаваючого і фіксованого обмінного курсів валют.

Фіксований валютний курс підтримується державни­ми органами валютного контролю і передбачає на­явність певного офіційного (зареєстрованого) спів­відношення між національною грошовою одиницею та іноземною валютою, в основі якого лежить насампе­ред купівельна спроможність валют.

Плаваючий (гнучкий) валютний курс встановлюєть­ся ринком на основі співвідношення попиту і пропо­зиції валют, що підлягають обміну.

У міжнародній практиці використовують два основних режими валютних курсів — фіксовані та плаваючі. Крім того, використовують змішані режими, котрі є певним по­єднанням двох названих вище основних режимів.

Співвідношення попиту і пропозиції валют, як уже за­значалось раніше, залежить від:

стану платіжного балансу країни (позитивного чи від’ємного);

співвідношення внутрішніх та світових процентних ставок;

темпів інфляції;

очікувань учасників валютного ринку;

офіційних валютних інтервенцій тощо.

До змішаних режимів валютних курсів належать:

керований плаваючий курс;

режим “повзуча прив’язка”;

фіксований курс у межах валютного коридору;

фіксований курс з можливими відхиленнями;

курс, фіксований центральним банком;

курс, фіксований валютною радою, або золотий стан­дарт;

єдину валюту³².

Якщо державні органи, що здійснюють валютний кон­троль, вводять певні обмеження стосовно системи гну¹! ких (вільно плаваючих) валютних курсів, то такий режим ва лютних курсів називають брудним флотингом або керова­ним плаваючим валютним курсом. Найчастіше держави дотримуються саме цього режиму валютного курсоутворен- ня. За цього режиму центральний банк здійснює інтервенції з метою підтримки рівноваги на валютному ринку.

Режим “повзуча прив’язка” найкраще застосовувати тоді, коли дії ринку відповідають прогнозам центрального банку стосовно динаміки руху валютного курсу. Цей режим передбачає здійснення інтервенції центральним банком для коригування контрольованого курсу.

Якщо центральний банк здійснює валютні інтервенції з метою утримання курсу національної валюти до інозем­ної в певних межах, то спостерігається режим фіксовано­го курсу у межах валютного коридору.

Застосовують також фіксований курс з можливими від­хиленнями. Зміст цього режиму полягає у тому, що курс фіксується на довгостроковий термін, але допускаються незначні відхилення. Цей режим може призвести до знач­них змін курсів валют за умови порушення рівноваги або значного впливу ринку на валютний курс.

Курс, фіксований центральним банком, жорсткіший, ніж курс з можливими відхиленнями, і передбачає фікса­цію курсу на невизначений термін. Цей режим доцільно за­стосовувати за умов державного регулювання руху капі­талів.

Курс, фіксований валютною радою, або золотий стан­дарт, застосовувався в умовах, коли вся грошова маса (го­тівка плюс кошти на рахунках у банках) повністю покрива­лась іноземною валютою (або золотом) за фіксованим курсом.

Режим єдиної валюти передбачає відмову від національ­ної незалежної валюти та введення єдиної валюти для гру­пи країн. Прикладом єдиної валюти в сучасних умовах є євро, введена з січня 1999 р. Вона передбачає прийняття спільних рішень у сфері грошово-кредитного регулювання.

Вибір режиму валютного курсу передбачає виявлення позитивних і негативних ефектів від запровадження того чи іншого режиму.

Застосування плаваючих валютних курсів має такі переваги:

курс визначається ринком і тому він найефективні­ше забезпечує розподіл ресурсів;

обмежуються можливості отримання спекулянтами прибутків за рахунок центральних банків;

попит і пропозиція як національної, так і іноземної валюти будуть балансуватись ринком, а тому національ­на грошово-кредитна політика є значною мірою незалеж­ною від грошово-кредитної політики країн “іншого світу”.

Недоліки застосування режиму плаваючих валютних курсів:

асиметричність інформації спотворює ринковий ме­ханізм курсоутворення, що може мати негативні наслідки для економіки;

невизначеність динаміки обмінного курсу у майбутньо­му ускладнює вибір раціональної поведінки економічними суб’єктами. Цей недолік певною мірою долається страхуван­ням за допомогою форвардних, ф’ючерсних або опціонних угод, але страхування вимагає додаткових витрат;

свобода у проведенні незалежної внутрішньої грошо­во-кредитної політики може порушитись з причини відсут­ності засобів протидії падінню валютного курсу та ін.

Переваги від застосування фіксованих валютних курсів:

фіксований (стабільний) курс є запорукою раціо­нальної поведінки економічних суб’єктів;

прив’язка грошово-кредитної політики національної держави до політики країни, до валюти якої прив’язана на­ціональна валюта, виступає як дисциплінарний захід, що упе­реджує різкі коливання припливу капіталів та їх (капіталів) відпливу, що вимагає втручання центрального банку;

за умов недостатнього розвитку фінансових ринків та їхніх інструментів для проведення ринкової грошово- кредитної політики режим фіксованого курсу також ви­ступає як дисциплінарний зас^б.

Негативні наслідки застосування фіксованих валют­них курсів:

оскільки немає надійнішого способу визначення оп­тимального курсу валюти, ніж ринковий, будь-який цен­тральний банк чи уряд не може зробити цю справу краще, ніж ринок, і тому фіксований курс несе загрозу відхилен­ня від реального курсу;

якщо фіксований курс встановлений на такому рівні, що його вважають завищеним (чи заниженим), він може спровокувати спекулятивні атаки, що призведе або до по­рушення монетарної стабільності, або до суттєвої зміни у валютних резервах;

підтримання фіксованого курсу вимагає від цен­трального банку досить великих обсягів резервів;

орієнтація на грошово-кредитну політику держави, до якої прив’язана національна валюта, може бути враз­лива для долі національної економіки.

Методи визначення валютних курсів

1 .На основі зіставлення ринкових цін на золото, ви­значених різними валютами.

Наприклад, якщо на певну дату на Лондонській валют­ній біржі ціна 1 унції золота дорівнювала X дол. США і

У євро, то для визначення курсу долара стосовно євро по­трібно ціну 1 унції золота у доларах поділити на ціну 1

X

унції золота у євро, тобто 1 дол. США = -у євро.

На основі зіставлення рівня цін на споживчий кошик.

Наприклад, якщо ціна споживчого кошика (визначеного набору товарів та послуг) у доларах США дорівнює Рд, а в єнах Р_в, то курс долара стосовно єни визначається так:

1 дол. США - ^ .

¹ в

З .На основі зіставлення ефективних виробничих ви­трат у країнах з різними національними валютами.

Показниками, що віддображають ефективні виробничі витрати, є:

рівень заробітної плати;

норма процентної ставки й ренти;

рівень продуктивності праці.

Перші два методи визначення валютного курсу прий­нятніші для короткострокового періоду, а останній — для довгострокового.

Ми розглянули існуючі режими валютних курсів, їх пе­реваги та недоліки. Зараз ми спробуємо виявити вплив кур­су національної валюти в межах фіксованого та плаваю­чого режиму на фіскальну, монетарну та зовнішньотор­говельну політику. Для цього ми розглянемо паралельно вплив стимулюючої політики держави при фіксованому та плаваючому курсах валюти.

Порівняльна характеристика стимулюючої фіскальної політики при плаваючому та фіксованому курсах гра­фічно зображена на рис. 16.7, а, б.

Прокоментуємо спочатку графік рис. 16.7, а.

Нехай зміст стимулюючої фіскальної політики прояв­ляється у зростанні державних закупівель (ТС) та змен­шенні податків (ІТ). Така політика змістить криву ІБ* пра­воруч з ІБ* до ІБ%.

На криву ЬМ* ця політика не вплине, оскільки крива ЬМ* залежить від світової процентної ставки, а не від курсу

Рис. 16.7. Стимулююча фіскальна політика у відкритій малій економіці за фіксованого та плаваючого курсів ва­люти:

а — плаваючий курс валюти;

б — фіксований курс валюти

валюти. Тому, як видно із графіка (а), стимулююча по­літика при плаваючому курсі валюти не приведе до зміни обсягу виробництва, а зумовить тільки зростання курсу ва­люти (д).

Згадаймо з попереднього розділу підручника, що стиму­лююча політика у закритій економіці приводить до зростан­ня обсягів національного виробництва і доходу.

Чому стимулююча фіскальна політика у закритій і від­критій економіці при плаваючому курсі валюти має різні наслідки впливу на економіку?

Пояснюються ці відмінності тим, що у відкритій еко­номіці стимулююча фіскальна політика зумовлює збіль­шення внутрішньої процентної ставки (і) вище світового

рівня (і*). Це зумовлює приплив іноземного капіталу в країну з високою внутрішньою процентною ставкою. Як наслідок, збільшується пропозиція іноземної валюти, а попит зростає на національну валюту. Така обставина зумовлює зростання курсу національної валюти (д), що призводить до зменшення чистого експорту (ІІУЕ).

Оскільки фіскальна політика впливає водночас на внут­рішньо- та на зовнішньоекономічні стосунки, то той при­ріст виробництва і доходу, який було отримано внаслідок стимулюючого впливу цієї політики на сукупний попит (ІАБ), нівелювався внаслідок зменшення чистого експор­ту (4ЛУЯ).

Тепер розглянемо вплив фіскальної політики у відкри­тій економіці при фіксованому курсі валюти (рис. 16.7, б).

Зростання державних закупівель (ТС) та зменшення податків (>ІТ), як і у попередньому графіку, зміщує криву І Б* вгору від /5* до ІЯ%. Внаслідок таких дій уряду зросте курс національної валюти від д^ до д₂. Але держава про­голошує політику незмінного (фіксованого) курсу. Щоб утримати останній на незмінному рівні (д_х), держава зму­шена збільшити пропозицію грошей, що змістить криву ЬМ* з ЬМ* до ЬМ%. За цих умов курс валюти залишиться незмінним (ді = д*), а обсяг виробництва і доходу зросте від У і до У 2-

Такий результат впливу фіскальної стимулюючої по­літики при фіксованому курсі пояснюється тим, що зро­стання внутрішньої процентної ставки (Ті), зумовлено здійсненням цієї політики, компенсується впливом грошо­вої експансії, яка зменшує внутрішню процентну ставку (4-і).

Вплив стимулюючої грошово-кредитної (монетарної) політики за умов плаваючого і фіксованого курсів валю­ти показано на рис. 16.8, а, б).

Припустимо, що держава намагається простимулюва- ти економічне зростання суто монетарними засобами. Для цього вона здійснює грошову експансію. Як видно із рис. 16.8, а, монетарні засоби не впливають на криву І Б*, але призводять до зрушення кривої ЬМ* від ЬМ'ї до ЬМ% . Наслідком стимулюючої монетарної політики є зменшен-

Рис. 16.8. Вплив стимулюючої монетарної політики за умов плаваючого і фіксованого курсів валюти:

о — плаваючий курс валюти;

б — фіксований курс валюти

ня курсу національної валюти від ді до q^i, та зростання обсягу виробництва і доходу від Уі до У₂. Це означає, що наслідки впливу монетарної політики у відкритій еко­номіці з плаваючим курсом валют збігаються з наслідками монетарної політики у закритій економіці. І хоч ці на­слідки однакові, причини, що їх зумовлюють, різні:

для закритої економіки зростання пропозиції гро­шей (Тм⁵) зумовлює зменшення внутрішньої процентної ставки (іі), що призводить до зростання інвестиційних ви­трат (Ті) і, як наслідок, до збільшення обсягу національ­ного виробництва і доходу (ТУ), тобто:

ТМ‘⁵ => іі => Ті => ТУ;

для відкритої економіки при плаваючому курсі національної валюти зростання пропозиції грошей (М⁵) теж призводить до зменшення внутрішньої процентної став­ки (ІІ), що впливає на відплив капіталу за кордон (туди, 670

де світова процентна ставка (і*) вища, ніж національна). Це збільшує пропозицію національної валюти на світових ринках, що зумовлює зниження її курсу (4-д), що стиму­лює зростання обсягу чистого експорту (TNE). Як наслідок, зростає сукупний попит (ТАИ) та обсяг виробництва і до­ходу (ТУ), тобто:

Тм^в => іі => ТNFI => => ТNE => ТАП => Ту.

Рис. 16.8, б ілюструє намагання держави здійснювати стимулюючу монетарну політику при фіксованому кур­сі національної валюти.

Припустимо, що уряд викупив у населення облігації державної внутрішньої позики і збільшив тим самим про­позицію грошей, внаслідок чого крива ЬМ* зрушилась до ЬМ\. Це призвело б до зменшення курсу національної ва­люти з ді до <72- Але оскільки уряд проводить політику фіксованого курсу, то для його підтримання на поперед­ньому рівні (ді) він вимушений був би вплинути на цю си­туацію шляхом зменшення пропозиції грошей, тобто кри­ва ЬМ2 мала б зміститись до ЬМ* , а курс валюти, відпо­відно, зрости з 92 До дгі- Це означає, що в умовах фіксова­ного курсу національної валюти стимулююча монетар­на політика неможлива.

Вплив стимулюючої зовнішньоторговельної політики за умов плаваючого та фіксованого обмінного курсів показано на рис. 16.9, а, б.

Рис. 16.9, а ілюструє вплив стимулюючої зовнішньотор­говельної політики при плаваючому курсі. Зрозуміло, що проведення такої політики вимагає від уряду стимулюван­ня експорту (Т£) та обмеження імпорту (lZ). Наслідком таких дій мало бути зростання обсягу чистого експорту (ТЛГ£), зростання сукупного попиту (ТАБ), обсягу виробниц­тва і доходу (ТУ). Постає питання, чому рис. 16.9, а не по­казує такого зростання.

Нехай країна “А” з метою обмеження імпорту запро­ваджує мита і квоти, очікуючи збільшення обсягу чисто-

Рис. 16.9. Вплив стимулюючої зовнішньоторговельної політики на національну економіку за умов фіксованого та плаваючого обмінних курсів валюти:

а — плаваючий курс валюти;

б — фіксований курс валюти

го експорту (ТNE), збільшення сукупних витрат (ТЕ), що змістить криву ІБ* праворуч від ІБ* до ІБ%. Зменшення імпорту призведе до зменшення пропозиції національної валюти країни “А” “іншому світові” та до зменшення по­питу країни “А” на іноземну валюту, що проявиться у зро­станні курсу валюти країни “А”. Така обставина означає, що товари країни “А” стануть відносно дорожчими, а це призведе до скорочення попиту на ці товари “іншого світу”, а тому зменшиться й обсяг чистого експорту (■lNE), що знизить і сукупний попит та дохід. Іншими словами, сти­мулююча зовнішньоторговельна політика за умови плава­ючого курсу національної валюти є неефективною, бо при­зводить до зростання курсу національної валюти, не вплива­ючи на обсяг національного виробництва і доходу, оскільки приріст чистого експорту, який забезпечується протекціо­ністською політикою, нівелюється зменшенням чистого експорту за рахунок підвищення курсу валюти.

Рис. 16.9, б ілюструє запровадження стимулюючої зов­нішньоторговельної політики при фіксованому курсі націо­нальної валюти. Як видно із графіка, ця політика веде до зростання обсягу виробництва і доходу, на відміну від здійснення цієї політики при плаваючому курсі валюти. Чому так відбувається?

Нехай держава, як і в попередньому прикладі, обмежує імпорт (4Z). Це знову ж таки збільшує обсяг чистого екс­порту, сукупні витрати і зміщує криву IS* праворуч від IS* до IS%. За незмінної пропозиції грошей (M^s) крива LM* не зміщується, бо це зумовило б зростання курсу валюти (Тд), зменшення чистого експорту (]rNE) та за незмінного дохо­ду (Y = const).

Оскільки завданням держави є забезпечення фіксовано­го на рівні qi = q* курсу валют, вона змушена здійснити грошову експансію. Збільшення пропозиції грошей змістить криву LM* з LM* до ЬМ%, що змінить курс валюти з q₂ до q\, а обсяг виробництва і доходу зросте від Y* до Y₂.

Це означає, що зростання обсягу чистого експорту (ТNE), яке забезпечується завдяки обмеженню імпорту (-1Z) за фіксованого курсу, не нівелює обмеження чистого експор­ту (iNE), яке спостерігалось при плаваючому курсі за ра­хунок зростання курсу валюти.

Зведемо наслідки стимулюючого впливу держави у формі фіскальної, монетарної та зовнішньоторговельної політики за різних режимів курсу валют в табл. 16.1.

Ми проаналізували вплив політики уряду при фіксова­ному та плаваючому курсі національної валюти на основі використання моделі відкритої економіки Манделла — Фле- мінга. Як свідчать дані табл. 16.1, плаваючий курс обме­жує можливість впливу на приріст обсягу виробництва і доходу шляхом використання інструментів фіскальної та зовнішньоторговельної політики.

673

Фіксований обмінний курс робить неможливим стиму­люючий вплив монетарної політики, але забезпечує мож­ливість стимулюючого впливу на обсяг випуску і доходу, використовуючи інструменти фіскальної та зовнішньотор­говельної політики.

Макроекономіка

Стимулююча зовнішньоторговельна політика	Фіксований курс	Зростає (ТУ)	Незмінний (g = const)	Зростає (tNE)
	Плаваючий курс	Незмінний (У = const)	Зростає(Тд)	Зменшується (INE)
Стимулююча монетарна політика	Фіксований курс	Неможли­ вий	Неможли­ вий	Неможли­ вий
	Плаваючий курс	Зростає (ТУ)	Зменшу­ється (ід)	Зростає (TNE)
Стимулююча фіскальна політика	Фіксований курс	Зростає (ТУ)	Незмінний (д = const)	Зменшується (NE= const)
	Плаваючий курс	Незмінний (У = const)	Зростає(Тд)	Зменшуєть­ся (iNE)
Показники		Обсяг націо­нального виробни­цтва і до­ходу (У)	Валютний курс (д)	Чистий експорт №)

<о

ч

а-

а

Ч

VO

<3

я

н

•н

о 15

о

я

V

♦и

о В о а

с

а

«

«в

S

К

к

3

и ев

В

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ Основні поняття

Валютний обмінний курс. Відкрита економіка: мала і велика. Відплив капіталів з країни. Внутрішні заощадження. Внутрішні інвестиції. Експортна експансія. Єдина валюта. Керований плава­ючий курс. Крива попиту на запозичення. Крива пропозиції запо­зичень (заощаджень). Курс, фіксований валютною радою (золотий стандарт). Курс, фіксований центральним банком. Методи визна­чення валютних курсів. Модель Манделла — Флемінга. Плаваю­чий валютний курс. Попит на позиковий капітал у відкритій еко­номіці. Приплив капіталу у країну. Режим “повзуча прив’язка”. Ринок запозичень. Світова процентна ставка. Стимулююча зовні­шньоторговельна політика у відкритій економіці фіксованого і плаваючого курсів валюти. Стимулююча монетарна політика у відкритій економіці за фіксованого і плаваючого курсів валюти. Сти­мулююча фіскальна політика у відкритій економіці за фіксовано­го та за плаваючого курсів валюти. Фіксований валютний курс. Фіксований курс з можливими відхиленнями. Фіксований курс у межах валютного коридору. Чистий експорт. Чистий кредитор. Чистий позичальник. Чисті іноземні інвестиції.

Контрольні запитання і завдання

1 .Дайте визначення відкритої економіки. Який критерій ле­жи ть в основі її поділу на малу і велику? Які озна ки властиві малій, а які — великій відкритій економіці?

Розкрийте особливості розрахунку обсягу національного та внутрішнього виробництва і доходу у відкритій економіці.

Дайте визначення поняття “чисті іноземні інвестиції” та розкрийте їх значення для відкритої економіки.

Побудуйте графік і поясніть залежність обсягу запозичень від величини внутрішньої процентної ставки.

Побудуйте графік і поясніть вплив валютного курсу на обсяг запозичень на валютному ринку.

Яким чином пов'язані між собою ринок запозичень і валют­ний ринок?

Чому чисті іноземні інвестиції (NFI) завжди дорівнюють чистому експорту (NE )?

Яким чином урівноважиться економіка, якщо:

а) внутрішні заощадження перевищуватимуть внутрішні інве­стиції (Б > І);

б) внутрішні інвестиції будуть перевищувати внутрішні за­ощадження (І > Б)?

За яких умов країна виступає чистим кредитором і за яких

чистим позичальником?

Побудуйте графік моделі “кейнсіанський хрест” і покажіть на ньому вплив зміни величини чистого експорту на обсяг націо­нального виробництва.

Чи можлива експортна експансія всіх країн водночас? По ясніть свою позицію.

Який вплив чинить зростання чистого експорту в економіці

з потенційним обсягом виробництва за умов інфляційного та де- фляційного розривів?

Назвіть передумови побудови моделі Манделла — Флемінга для малої відкритої економіки.

Побудуйте графік та розкрийте зміст моделі Манделла — Флемінга рівноваги трьох ринків: благ, грошового та зовнішнього у системі координат У — і.

Розкрийте, особливості моделі І Б* — /,М* для відкритої економіки.

Побудуйте графік та розкрийте зміст моделі Манделла — Флемінга, рівноваги товарного, грошового та зовнішнього ринків у системі координат У — д.

Які ви знаєте режими валют них курсів? Дайте іх характе­ристику.

Який механізм встановлення плаваючих і який — фіксова­них курсів валют?

Поясніть, яким чином здійснюється вибір режиму валют­ного курсу?

Які переваги та недоліки властиві плаваючому режиму кур­су валют?

Які переваги та недоліки властиві фіксованому режиму курсу валют?

Які методи визначення валютних курсів ви знаєте? Роз крийте їх зміст.

Зробіть порівняльний графічний аналіз впливу фіскальної політики на макроекономічну ситуацію за умов плаваючого і фіксо­ваного курсу валюти.

Побудуйте графіки та зробіть порівняльний аналіз впливу монетарної політики на макроекономічну ситуацію за умов плава- юного і фіксованого курсів валют у відкритій і закритій економі­ках. Поясніть, чому в умовах фіксованого курсу національної валю­ти стимулююча монетарна політика не можлива.

Побудуйте графіки та зробіть порівняльний аналіз впли­ву зовнішньоторговельної політики за умов плаваючого і фіксова­ного курсів на макроекономічну ситуацію.

Дайте узагальнену характеристику наслідків впливу сти­мулюючої фіскальної, монетарної та зовнішньоторговельної по літикиза умов плаваючого і фіксованого курсів на обсяг національ­ного виробництва і доходу, валютний курс і чистий експорт.

Зробіть самостійно графічний аналіз впливу обмежуваль­ної фіскальної, монетарної та зовнішньоторговельної політики за умов плаваючого і фіксованого курсів на стан макроекопомічної рівноваги.

Рекомендована література

1 .Агапова Т.А., Серегина С.Ф. Макроэкономика: Учебник. — М.: МГУ: Дело и Сервис, 2000. — С. 270—360.

Базилевич В Д., Баластрик JT.O. Макроекономіка: Навч. посіб.

K.: Атіка, 2002. — C. 318—322.

Гальчинський A.C. Сучасна валютна система. — K.: ЦВКА, 1993. — 96 с.

Економічна теорія: політекономія: Підручник / За ред.

Д. Базилевича. — K.: Знання-Прес, 2004. — С. 497—523. Ь.Ивашковский С.Н. Макроэкономика: Учебник. — М.: Дело,

— C. 226—358.

Макконнелл K.P., Брю СЛ. Макроекономіка. — JI.: Просвіта, 1999. — C. 393—418; 529—560.

Макроэкономика: Учебник / Общ. ред. JI.C. Тарасевича. — СПб.: Экон. шк., 1994. — С. 276—304.

МанківГЛ.Макроекономіка.—K.:Основи, 2000.— C. 339—354.

Мікроекономіка і макроекономіка: Підручник / За заг. ред.

Будаговської. — K.: Основи, 1998. — С. 366—467.

Основи економічної теорії: політекономічний аспект / За ред. Г.Н. Климка. — 5-те вид., випр. — K.: Знання-Прес, 2004. — 615 с.

Панчишин С. Макроекономіка. — K.: Либідь, 2001. — С. 476—515.

Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика. — K.: Таксон, 2004. — С. 274—205.

Савченко А.Г. Макроекономіка: Підручник. — K.: КІІЕУ, 2005. — С. 366—417.

Самюелсон П. Економіка. — JI.: Світ, 1993. — С. 483—488.

ДОДАТКИ

Додаток 1. Основні макроекономічні показники розвитку економіки України.

Додаток 2. Консолідований платіжний баланс України.

Додаток 3. Грошові доходи та витрати населення.

Додаток 4. Грошові доходи та витрати у розрахунку на одну особу.

Додаток5. Структура грошових доходів населення.

Додаток 6. Структура грошових витрат і заощаджень населення.

Додаток 7. Основні показники ринку інвестицій в основний капітал.

Додаток 8. Державний борг України.

Додаток 9. Грошові агрегати та швидкість обігу.

Додаток 10. Товарна структура українського експорту.

Додаток 11. Безробіття та вакансії.

Додаток 12. Система комерційних банків України.

Додаток 13. Показники діяльності банківської системи.

ХО

со

СО

СО

05

*

О

Є

Є

о

ь-

05

05

о

о

ХО

о

СМ

о

СО

с*“

со

*1 *1 * 03 $>

ой

те

я ²³

Рч ^

£Г «в § о

⁴ А

Я й - 2 е Е

.3 1§ & ° р. р,

Й я в з

сб

я « § * « * 2 ^й в 5

і >» Ні

*4 ^И

о о й ^х

я § я ° я

я .3 Б й¹ О, В

£ - " £

б &

Я |

!л

Рі X—ч

Я V® »

.За

* о * * £? а о * & >н Я

и

X

я р я я

І.: я п

О О о я * * о Л

«: х я &

►ч Ч

Й Я Я т

£

м Ь

.5 « § 'Є

« о

1 сі «

Р< *со ХО ай

СО

05

05

см

о

05

ь-

со

СО

СО

СМ

т-Н

СО

00

СМ

СО

00

Ю

05

05

00

СО

00

хо

ь-

хо

00

ос

СО

05

СО

СО

00

тГ

00

р

ь-

05

СО

05

05

ХО

СО

СО

хо

00

р

СО

СМ

СМ

05

05

СО

о

о

05

СМ

р

СО

СМ

05

05

00

СО

см

Е

РЗ

са

о

я я . ^Л Л-2

05 Я 05 °

X

СчЗ

н - Я р о

§

р

я

сб

я

я

я

я

о

с

р

я

и

и

«

о

о

о

о • «—( р те п

•»—4

СО

сб

р

ь о Я ^с

О о й ^с о. й

в 8

» к ьГ « >. & СО

о я « ж я

>» я о р о о

з я

5

о. о

я

° І я І § § «І р о>

Сн г-4

>>

о

56

2

ю

о

р.

о

я

о

«:

о

и

те

я

о

X

О

я

х

к

X

п

са

к

о

С

>Я

я я

і §■ її

& й ^п о

Я а

Я я £ о

Е⁴ ї-ч

*

о

о р X X р

а р« ^ .2 ^ ^ Р< « &

^и 1 О >Я г¹

я я § 5 Д п й

СМ

СО

н

хо

»о

05

СО

СО

о

СМ

Св Л

РЗ я

СО

см

00

тґ

см

СО

о

ю

05

т—<

ХО

05

05

см

о

05

«з

>> о р я

ой

я

- и £ я

— Еч д

р 2 ю о >> о Рч те Р«

р

05

со

р

о

Оі

СО

см

о

Оі

о

ІО

р

00

см

о>

СО

Показники	1991	1992	1993	1994	1995	1996	1997
Видатки зведеного бюджету, % до ВВП	—	38,1	38,6	52,4	44,6	45,2	37,1
Дефіцит бюджету, % до ВВП	—	13,8	5,1	8,9	6,6	4,9	6,7
Офіційний обмінний курс долара СШЛ у середньому за рік, грн за 1 дол. СШЛ		208	4 539	31 700	147 307	1,8295	1,8616
Державний зовнішній борг на кінець року, млн дол. СШЛ		—	—	5,2	8,22	6 362,0	6 962,4
Державний внутрішній борг на кінець року, млн дол. СШЛ						1 928,8	5 366,4
Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців, гри			186	1540	81	138	156,08
Середньорічна чисельність наявного населення, млн осіб	52,0	52,2	52,1	51,73	51,3	50,8	50,37
Чисельність працівників, зайнятих в галузях економіки, млн осіб	25,0	24,0	23,9	23,8	23,7	23,2	22,6
Офіційний рівень безробіття, %	0,03	0,29	0,35	0,36	0,53	1,49	2,74
ВВП на душу населення (до 1995 р. — тис. крб, з 1996 — грн)	6	97	2 842	23184	105 793	1 595	1842

Продовження табл. 1

Показники	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Валовий внутріш­ній продукт номі­нальний, млрд грн, (1991—1995 рр., млрд крб)	102,593	130,442	170,07	204,19	220,932	267,344	345,113	424,741	454,8976
Темп зростання ва­лового внутрішньо­го продукту(реаль­ного у процентах)	98,1	99,8	105,9	109,2	104,8	108,5	112,1	102,6	107,1
Валова додана вартість, млрд грн: за галузями, які виробляють товари	86,698	108,465	144,262	180,49	188,432	240,217	313,046	388,601	535,86
Індекс споживчих цін, процентів, гру­день, порівняно 3 груднем поперед­нього року(1991—	120,0	119,2	125,8	106,1	99,4	108,2	112,3	110,3	111,6

Показники	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
1995 рр. — дані по­казують, у скільки разів зріс обсяг ви­робництва продукту)
Індекс цін виробни­ків промислової продукції (%), гру­день, порівняно 3 груднем поперед­нього року (1991— 1995 рр. — дані по­казують, у скільки разів зріс обсяг ви­робництва продукту)	135,3	115,7	120,8	100,9	105,7	111,1	124,1	109,5	114,1
Доходи зведеного бюджету, % до ВВП	28,2	25,2	28,9	26,9	28	28,2	26,5	31,6	37,8
Видатки зведеного бюджету, % до ВВП	30,4	26,7	28,3	27,2	27,3	28,2	29,7	33,4	38,6

Закінчення табл. 1

Показники	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Дефіцит бюджету, % до ВВП	2,2	1,5	-0,4	0,3	-0,7	0,19	3,18	1,83	0,81
Офіційний обмінний курс долара СІЛА у середньому за рік, грн за 1 дол. СІЛА	2,5	4,13	5,44	5,37	5,33	5,33	5,32	5,12
Державний зовніш­ній борг на кінець року, млн дол. СІЛА	8 491,5	9 333,8	7 992,5	7 978,5	8 082,9	10692,8	11239,6	11674,6	11785,5
Державний внутріш­ній борг на кінець року, млн дол. СІЛА	3 314,9	2 870,8	3 823,8	3 966,9	4 010,6	3849,7	4043,1	3799,8	4099,9
Середньомісячна за­робітна плата робіт­ників і службовців, грн	168,02	177,52	230,13	311,62	376,33	462,27	589,63	806,18	1041,44

Роки	Рахунок поточних операцій	Баланс товарів та послуг	Товари			Послуги
			Експорт товарів	Імпорт товарів	Баланс товарів	Експорт послуг	Імпорт послуг	Баланс послуг
1994	-1 163	-1 366	13 894	-16 469	-2 575	2 747	-1 538	1 209
1995	-1 152	-1 190	14 244	-16 946	-2 702	2 846	-1 334	1 512
1996	-1 185	-1122	15 547	-19 843	-4 296	4 799	-1 625	3 174
1997	-1 335	-1 536	15418	-19 623	-4 205	4 937	-2 268	2 669
1998	-1296	-1207	13 699	-16 283	-2 584	3 922	-2 545	1 377
1999	1658	1 821	13 189	-12 945	244	3 869	-2 292	1 577
2000	1481	1406	15 722	-14 943	779	3 800	-3173	627
2001	1402	613	17 091	-16 893	198	3 995	-3 580	415
2002	3173	1 857	18 669	-17 959	710	4 682	-3 535	1 147
2003	2 891	1 288	23 739	-23 221	518	5 214	-4 444	770
2004	6 909	4 978	33 432	-29 691	3 741	7 859	-6 622	1237
2005	2 531	671	35 024	-36159	-1135	9 354	-7 548	1806
2006	-1 617	-3 068	38 949	-44 143	-5 194	11 290	-9164	2 126

Продовження табл. 2

Роки	Сальдо доходів			Поточні трансферти			Рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій	Рахунок операцій з капіта­лом	Капітальні трансферти
	Надхо­ дження	Виплати	Доходи (сальдо)	Надхо­ дження	Виплати	Сальдо (чисті транс­ ферти)
1994	56	-400	-344	583	-36	547	735	97	97
1995	247	-681	-434	557	-85	472	878	6	6
1996	103	-675	-572	619	-110	509	946	5	5
1997	158	-802	-644	942	-97	845	2120	0	0
1998	122	-993	-871	868	-86	782	2 106	-3	-3
1999	98	-967	-869	754	-48	706	-704	-10	-10
2000	143	-1 085	-942	1136	-119	1 017	-1331	-8	-8
2001	167	-834	-667	1516	-60	1456	-1 171	3	3
2002	163	-769	-606	1 967	-45	1 922	-2 288	15	10
2003	254	-835	-581	2 270	-86	2 184	-1 938	-17	-14
2004	389	-1034	-645	2 671	-95	2 576	-6 871	7	5
2005	758	-1 743	-985	3111	-266	2 845	-2 683	-65	-8
2006	1 332	-3 054	-1 722	3 533	-360	3 173	1 279	3	3

Роки	Прямі інвестиції			Портфельні інвесицїї
	в Україну	з України	чисті іноземні	у вітчизняні цінні папери	у зарубіжні цінні папери	чисті іноземні
1994	159	-8	151	0	0	0
1995	267	-10	257	16	-12	4
1996	521	5	526	199	-1	198
1997	623	-42	581	1605	-2	1603
1998	743	4	747	49	-2	47
1999	496	-7	489	-75	-11	-86
2000	595	-1	594	-197	-4	-201
2001	792	-23	769	-867	1	-866
2002	693	5	698	-1 718	2	-1716
2003	1424	-13	1 411	-923	1	-922
2004	1 715	-4	1 711	2 073	-6	2 067
2005	7 808	-275	7 533	2 757	0	2 757
2006	5 203	133	5 336	3 586	-3	3 583

Закінчення табл. 2

Роки	Інші інвестиції			Резервні активи	Помилки та упущення	Баланс
	Активні	Пасивні	Сальдо
1994	-3 026	4 059	1033	-546	428	0
1995	-1 574	2 673	1099	-488	274	0
1996	-821	1 911	1090	-873	239	0
1997	-1 583	1 902	319	-383	-785	0
1998	-1321	1 312	-9	1324	-810	0
1999	-2 264	1 450	-814	-283	-954	0
2000	-449	-869	-1 318	-398	-150	0
2001	-1 015	1 544	529	-1 606	-231	0
2002	-781	541	-240	-1 045	-885	0
2003	-940	575	-365	-2 045	-953	0
2004	-12 313	3 883	-8 430	-2 226	-38	0
2005	-7 936	5 453	-2 483	-10 425	152	0
2006	-15 424	9 780	-5 644	-1 999	338	0

Реальні гро­шові доходи,у % до поперед­нього року	Співвідношен­ня грошових доходів та гро­шових витрат і заощаджень, %	Грошові витрати та заощадження, млн грн	Грошові дохо­ди, млн грн	Роки
110	75,3	157 996	119 048	2001
118	76,5	185 073	141 618	2002
109,1	75,4	215 672	162 578	2003
119,6	77,3	274 241	212 033	2004
118,9	80,5	370 636	298 275	2005

Додаток 4

Таблиця 4. Грошові доходи та витрати у розрахунку на одну особу

Роки	Грошові доходи, грн	Грошові витрати та заощадження, грн	Співвідношення грошових доходів та грошових витрат і заощаджень, %	У % до відповідного періоду попереднього року
				Грошові доходи	Грошові витрати та заощадження
1990 (крб)	2117,2	2127,9	99,5	115,5	117,4
1994 (тис. крб)	10 379,4	9 155,8	112,4	у 8,6 раза більше	у 9,3 раза більше
1995	514,2	480,9	106,9	у 5 разів більше	у 5,3 раза більше
1996	788,7	762,2	103,5	153,4	158,5
1997	987,6	945,5	104,5	125,2	124
1998	1081	1061,1	101,9	109,5	112,2
1999	1 239,6	1 192,6	103,9	114,7	112,4
2000	1 755,7	1 692,4	103,7	141,6	141,9
2001	2 434,5	3231	75,3	138,7	191
2002	2 919,9	3 815,9	76,5	119,9	118,1
2003	3387	4 493,2	75,4	116	117,7
2004	4 454,5	5761,4	77,3	131,5	128,2
2005	6 308,6	8 066,8	78,20	141,69	140,08

Роки	1990	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Пенсії, допомоги, стипендії	15,8	19,8	19,5	24,5	25	23,4	23,8	20,9	20,5	30,9	20	27,6	27,8	22,5
Оплата праці та доходи від підприєм­ницької діяльності	70,7	19,8	19,5	24,5	15	23,4	23,8	20,9	20,5	30,9	20	27,6	27,8	29,2
Надхо­дження ви­ручки від продажу продуктів сільського госпо­дарства	70,7	62,7	59	58,8	51,1	48,2	49,5	48,7	51,6	42,5	58,2	оо,3	53	43,2
Доходи від продажу іноземної валюти			3	6,7	12,4	13,2	5,9	4,8	4	10,4	9,5	5,4	7,7	5,1

Додаток 6

Таблиця 6. Структура грошових витрат і заощаджень населення, % до підсумку

Роки	Купівля товарів та оплата послуг	Обов’язкові платежі та добровільні внески	Приріст заощаджень у вкладах та придбання цінних паперів	Витрати населення на придбання іноземної валюти
1990	78,2	10,7	10,8	0,3
1994	84,7	7,9	4,1	3,3
1995	81,3	8,7	1,5	8,1
1996	70,5	10,1	6,2	12,6
1997	66,5	10,9	5,4	16,2
1998	65,3	10,5	4,7	18,0
1999	70,3	11,3	7,7	8,2
2000	70,5	11,0	10,3	4,7

Роки	Купівля товарів та оплата послуг	Обов’язкові платежі та добровільні внески	Приріст заощаджень у вкладах та придбання цінних паперів	| Витрати населення на придбання іноземної валюти
2001	75,7	13,7	6,1	3,4
2002	81,1	7Д	7,6	4,2
2003	83,8	8,2	6,7	1,3
2004	81,0	6,9	10,1	2,0
2005	77,2	6,6	11,6	4,6
2007	82,4	6,3	5,4	4,9

Додаток 7

Таблиця 7. Основні показники ринку інвестицій в основний капітал, кумулятивно з почат­ку року, млн грн

Роки	Валові нагромадження капіталу уВВП			Обсяги інвестицій в основний капітал
				Всього (у фак­тичних цінах)	% зміни до відповідного періоду по­переднього року(+,-)	Технологічна структура
	Фактичні ціни	% до ВВП (у фак­тичних цінах)	% зміни до відповідного періоду попереднього року			Будівельно-монтажні роботи		Обладнання, інструмент, інвентар
						У фактич­них цінах	% до загаль­ного обсягу	У фактич­них цінах	% до загаль­ного обсягу
1996	16 891	20,7	-22,7	12 557,3	-22,0	7450,0	59,3	4 244,9	33,8
1997	18 517	19,8	2,1	12 400,6	-8,8	6 874,9	55,4	4 503,2	36,3
1998	20 096	19,6	2,6	13 958,2	6,1	7110,7	50,9	5 729,5	41,0
1999	25 131	19,3	0,1	17 552,1	0,4	8 061,2	45,9	8 269,0	47,1
2000	33 427	19,7	12,4	23 629,5	14,4	10162,2	43,0	11613,3	49,1
2001	40 211	19,7	6,2	32 573,1	20,8	13 751,2	42,2	16 489,0	50,6
2002	43 289	19,2		37 178,0		14 871,2	40,0	20 076,1	54,0
2003	55 075	20,6		51011,0		19 894,3	39,0	28 056,1	55,0
2004	77 820	22,5		75 714,0		32 557,1	43,0	39 371,3	52,0
2005				93 096,0		400 313,0	43,0	48 409,9	52,0

Роки	Прямий державний борг							Умовні (гарантова­ні) боргові забов’язан- ня
	Всього	Внутріш­ ній	Зовніш­ ній	у т. ч. % заборгованості за позиками, наданими			Зовнішня за­боргованість, не віднесена до інших категорій
				міжнародними організаціями економічного розвитку	закордонни­ми органами управління	іноземними комерційними банками
1996	8 290,8	1 928,8	6 362,0	18,0	64,4	0,0	17,6	2 660,5
1997	12 328,9	5 366,4	6 962,4	22,5	53,4	8,0	16,1	2 577,4
1998	11191,3	3 314,9	7 876,5	22,6	41,6	21,4	13,6	3162,4
1999	12 054,0	2 766,0	9 288,0	25,1	45,4	18,2	11,3	3162,4
2000	11816,3	3 823,8	7 992,5	29,9	39,1	1,5	29,6	2 356,6
2001	11945,3	3 966,9	7 978,5	33,4	38,2	0,7	27,7	2 139,7
2002	12 090,0	4 010,6	8 079,4	31,6	37,3	0,0	31,1	2111,0
2003	12 404,3	3 849,5	8 554,8	29,4	33,7	0,3	36,6	2 136,9
2004
2005	12 757,3	3 949,4	8807,8	27,0	30,8	0,2	42,0	3 339,0

Додаток 9

Таблиця 9. Грошові агрегати та швидкість обігу, на кінець періоду, млн грн

Роки	Гроші поза банком (М0)		Грошова маса				Грошова база
	Всього	До початку року,%	МІ	М2	М3		Всього	До початку року, %
					Всього	До початку року, %
1996	4 041	154	6 315	9 023	9 364	135	4 882	138
1997	6 132	152	9 050	12 448	12 541	134	7 058	145
1998	7 158	117	10 331	15 432	15 705	125	8 625	122
1999	9 583	134	14 094	21 714	22 070	141	11 988	139
2000	12 799	134	20 735	31 390	32 087	145	16 780	140
2001	19 465	152	29 773	44 997	45 555	142	23 055	137

Роки	Гроші поза банком (М0)		Грошова маса				Грошова база
	Всього	До початку року, %	МІ	М2	М3		Всього	До початку року, %
					Всього	До початку року, %
1996	4041	154	6 315	9 023	9 364	135	4 882	138
1997	6132	152	9 050	12 448	12 541	134	7 058	145
1998	7158	117	10 331	15 432	15 705	125	8 625	122
1999	9583	134	14 094	21 714	22 070	141	11988	139
2000	1 2799	134	20 762	31 544	32 252	145	16 780	140
2001	1 9465	152	29 796	45186	45 755	142	23 055	137
2002	2 6434	136	40 281	64 321	64 870	142	ЗО 808	134
2003	3 3119	125	51 541	94 855	95 043	147	40 089	130
2004	4 2345	128	67 090	125 483	125 801	132	53 763	134
2005	6 0231	142	98 573	193145	194 071	154	82 760	154

Додаток 11

Таблиця 11. Безробіття та вакансії

Роки	Безробітні (зареєстрова­ні), тис. осіб	У тому числі жінки, %	Офіційний рівень безробіття, %	Загальна кількість вакансій, тис. вакансій	Коефіцієнт навантаження на одне робоче місце (вакантну посаду)	Середній рівень допомоги у зв’язку з безробіттям, грн
1996	351,1	67	1,3	35,2	11	40,50
1997	637,1	65	2,3	34,8	20	40,13
1998	1 003,2	62	3,7	34,6	ЗО	38,51
1999	1 174,5	62	4,3	50,7	24	49,82
2000	1 155,2	63	4,2	68,2	17	59,39
2001	1008,1	64	4,1	96,9	11	85,23
2002	1034	64	3,6	123,9	11	105,98
2003	988,9	63	3,7	138,8	9	118,30
2004	981,8	63	3,5	165,5	7	146,30
2005	881,5	61	3,5	186,6	6	192,90
2006	759,5	60	3,1	—	5	251,90

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Кількість банків за реєстром (на кінець року)	195	189	182	179	182	186	193
У тому числі зареєстровано протягом року	1	3	5	5	7	5	13
Із загальної кількості: Кількість банків, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення банківсь­ких операцій (на кінець року) та надають звітність	154	153	157	157	160	165 163	170 169
Із них банки за організаційно-правовою формою господарювання:
— акціонерні товариства	137	136	136	133	132	133	134
— відкриті	99	95	94	94	92	92	91
у тому числі державні	2	2	2	2	2	2	2
— закриті	38	41	42	39	40	41	43
— товариства з обмеженою ві дп овідальніс тю	17	17	20	24	28	32	35
— кооперативні	—	—	1	—	—	—	—

Закінчення табл. 12

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Кількість банків з іноземним капіталом:	31	21	20	19	19	23	35
у тому числі зі 100 % іноземного капіталу	7	6	7	7	7	9	13
— статутний капітал, млн грн	725	946	1 046	1 152	1 630	3 602	10023
— у тому числі зі 100 % інозем­ного капіталу, млн грн	225	265	365	414	689	1056	2045
Кількість банків, які мають ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій (на кінець року)	149	149	153	156	158	162	167
Крім того, кількість інших фінансово-кредитних установ, яким надано ліцензію на здійснення банківських операцій	1	1	1	1	1	1	1
Статутний капітал діючих банків у гривневому еквіваленті, млн грн	3 666	4 576	6 003	8 116	11 605	16 111	26 372
Кількість банків, виключених із Державного ресстру (за період)	9	9	12	8	4	1	6

Показники	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999
Процентні ставки комерційних банків у національній валюті, %: за кредитами	76	221,1	201,7	107,1	77	49,1	54,5	53,4
за депозитами	69	187,1	171	61,2	34,3	18,2	22,3	20,7
Заборгованість за кредитами, наданими комерційними банками, млн гри:	27	406	1 557	4 078	5 452	7 295	8 873	11 787
у процентах до попереднього періоду	28р.	15р.	4р.	262	134	134	122	133
Кошти підприємств, організацій та населення в комерційних банках, млн грн:	20	353	2 487	4 287	5 145	6 357	8 278	12156
у процентах до попереднього періоду	1000	1 765	686	177	120	124	130	147
Вклади населення у національній валюті, млн грн:	2,5	ЗО	214	504	951	1612	1824	2 167
у процентах до попереднього періоду	208	1 200	713	236	189	170	113	119

Продовження табл. 13

Показники	1992	1993	1994	1995	1996	1997	1998	1999
у іноземній валюті, млн грн				111	176	685	1265	2 005
у процентах до попереднього періоду					249	248	185	167
Первинний ринок державних цінних паперів: обсяги продажу, тис. шт.				294	31474	105 088	117153	46847
сума коштів, залучених до бюджету, млн грн				304	3063	8322	8164	3842
Індекс офіційного курсу національної валюти до 1 дол. СШЛ порівняно з попереднім періодом, разів		19,765	8,263	1,722	1,053	1,005	1,805	1,522
Результат фінансової діяльності комерційних банків за період, млн грн: ДОХОДИ			1 825	3 409	3 774	4 558	5706	6923
витрати			1 193	2 275	2 698	3 444	5258	6410
Чистий прибуток (збиток)			632	1 134	1076	1114	4449	513

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
Процентні ставки комерційних банків у національній валюті, %: за кредитами	40,3	31,9	19,6	17,7	17,5	16,4	15,1
за депозитами	13,5	11,2	6,9	8,0	7,9	8,0	7,6
Заборгованість за кредитами, наданими комерційними банками, млн грн:	19121	27 792	41 199	67 835	88 579	143418	245 226
у процентах до попереднього періоду	162	145	148	161	135	160	139
Кошти підприємств, організацій та населення в комерційних банках, млн грн:	18 585	25 485	37 384	61 617	82 959	132745	184 234
у процентах до попереднього періоду	153	137	147	163	135	160	139
Вклади населення у національній валюті, млн грн:	3 315	6 368	11 326	18 875	22 116	42 176	57 837
у процентах до попереднього періоду	153	192	178	163	117	191	137

Закінчення табл. 13

Показники	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
в іноземній валюті, млн грн	3 266	4 715	7 602	13 521	19 495	31 026	48 878
у процентах до попереднього періоду	154	144	161	176	144	159	158
Первинний ринок державних цінних паперів: обсяги продажу, тис. шт.	20 389	1 190	2 849	1 189	2224	6 899	1 582
сума коштів, залучених до бюджету, млн грн	1892	1 190	2 849	1 161	2 204	7153	1 598
Індекс офіційного курсу націона­льної валюти до 1 дол. СІЛА порів­няно з попереднім періодом, разів	1,042	0,975	1,006	0,00 017	0,0048	0,048	0,00
Результат фінансової діяльності комерційних банків за період, млн грн: ДОХОДИ	7 491	8 520	11 303	13 859	19 853	27 205	41 407
витрати	7 520	7 990	10 556	13 033	18 592	25 038	37 297
Чистий прибуток (збиток)	-ЗО	530	747	827	1 261	2 166	4 110

БАЗИЛЕВИЧ Віктор Дмитрович, БАЗИЛЕВИЧ Катерина Степанівна, БАЛАСТРИК Лариса Олександрівна

МАКРОЕКОНОМІКА

Підручник

Редактор О.І. Назарчук Технічний редактор Л.В. Кирпич Коректор С А. Торба Комп’ютерна верстка ОМ. Василенко Художник Л.1. Жиборовська

Піди, до друку 10.07.2007. Формат 60 х 90 ‘/їв- Папір офс. Друк. офс. Гарнітура шкільна.

Ум. друк. арк. 44. Обл.-вид. арк. 42. Наклад 12 900 прим.

Зам. № 7-734.

Видавництво“Знання”.

01034, Київ-34, вул. Стрілецька, 28.

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 1591 від 03.12.2003. Тел.Г(044) 234-80-43, 234-23-36.

E-mail: sales@znannia.com.ua http://www.znannia.com.ua

Віддруковано на ВАТ „Білоцерківська книжкова фабрика”,

09117, м. Біла Церква, вул. J1. Курбаса, 4.

МАКРО- ЕКОНОМІА

Предмет, методи та функції макроекономіки

Макроекономічна модель кругообороту ресурсів, продуктів і доходів

Макроекономічні показники в системі національних рахунків

Сукупний попит та сукупна пропозиція

Споживання, заощадження та інвестиції

Модель мульгиплікатора-акселератора Національний ринок благ та його рівновага

Ринок грошей і проблеми його рівноваги

Національний ринок праці та його взаємодія

з товарним та грошовим ринками

Макроекономічна нестабільність: циклічність економічного розвитку

Макроекономічна нестабільність: інфляція ■га безробіття

Економічне зростання

Держава в системі макроекономічного регулювання

Грошово-кредитна політика

Фіскальна політика держави

Макроекономічна політика у відкритій економіці

* Зміст цих типів грошових систем висвітлюється в підручнику: Економічна теорія: політекономія / За ред. В.Д. Базилевича. — К.: Знання-Прес, 2007. — Гл. 6, § 4.

1 Система не дорівнює простій арифметичній сумі й елементів. Систома це певна сукупність елементів, яка утворює ціле. Її вла­сти мост і зумовлюються як взаємодією самих елементів між собою, тик і ікіпсмодією елементів із системою як цілим. Тому система — це якісно інше утворення, ніж механічна сума її елементів.

2 Резиденти — юридичні та фізичні особи, які постійно зареє­стровані або постійно проживають в певній країні, незалежно від громадянства.

Нерезиденти — фізичні та юридичні особи, які знаходяться поза територіальними межами певної країни, тобто працюють за кордоном. До них належать іноземні дипломатичні, консульські, зовнішньотор- ігтельні представництва тощо.

3 Johnson В. T., Holmes K.R., KirrpatricrM. 1998 Index of Econo­mic Freedom. — 1998.

4 У цій темі попит на гроші (M^D) позначимо буквою L, що в перекладі з англійської liquidity означає ліквідність, оскільки обмін одних активів на інші на грошовому ринку здійснюється на основі переваг ліквідності.

5 Див.: Блауг М.Б. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер. с англ. — 4-е изд. — М.: Дело ЛТД, 1994. — С. 608—613.

6 Дии.: Тугаи-Бараповский М.И. Избранное. Переодические про­мышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов. — М.: Наука: Российская политическая энциклопедия (1’ОССПЭН), 1997. — С. 277.

7 Say J. Cours’Economie Politique. Practique. — Paris, 1828—1829.

• P. 343. (Цит. за: Туган-Барановский М.И. Указ. соч. — С. 277.)

8 Див.: Туган-Бараїшвский М.И. Указ. соч. — С. 330.

9 Программа действий: Повестка дня на 21 век и другие доку­менты конференции в Рио-де-Женейро в популярном изложении.

• Женева: Центр “За наше общее будущее”, 1993. — С. 15—16; ОлдакПТ. Колокол тревоги: Пределы бесконтрольности и судьбы ци­вилизации. — М.: Политиздат, 1990. — С. 6—11.

10 Хилько М.І. Економічна політика: Монографія. — К.: Абрис,

1999. — С. 17.

11 Див.: Економічна енциклопедія: У 3 т. / Відп. ред. С.В. Мо- черний. — К.: Видав, центр “Академія”, 2001. — Т. 2. — С. 139.

12 Див.: Іноземцев В.Л. Расколотая цивилизация. — М.: Асасіетія: Наука, 1999.

13 Див.: 1ноземцев В.Л. Расколотая цивилизация: научное иссле­дование. — М.: Лсас1егтя: Наука, 1999. — С. 177—205.

14 Финансовые рынки: события, факты, конъюнктура: Инфор­мационно-аналитический бюллетень. — К., 1998. — № 6.

15 Див.: Гальчинський А.С. Теорія грошей: Навч. посіб. — К.: Ос­нови, 1998. — С. 249.

16 Привиди грошей. Інфляція та недовіра до валюти: “вічні” по­милки // День. — 2003. — № 4.

Див.: Макконнелл Р.К., Брю С.Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: Пер. с англ. 11-го изд.: В 2 т. — М.: Респуб­лика, 1992. — Т. 1. — С. 158.

17 Введение в рыночную экономику: Учеб. пособие для экон. спец. вузов / А.Я. Лившиц, И.Н. Никулина, O.A. Груздева и др.; под ред. А.Я. Лившица, И.Н. Никулиной. — М.: Высш. шк., 1994.

• С. 312—313.

18 Дорнбуш Р., Фішер С. Макроекономіка / Пер. з англ. В. Мусі- єнко та В. Овсієнко. — K.: Основи, 1996, — C. 540.

19 ДивБлаугМ. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер. с англ. — 4-е изд. — М.: Дело ЛТД , 1994. — С. 632.

15. Макроекономіка

20 Стігліц Дж.Е. Економіка державного сектора / Пер. з англ.

А. Олійника, Р. Скільського. — К.: Основи, 1998. — С. 103—113.

21 Див.: Економічна теорія: політекономія: Підручник / За ред.

В.Д. Базилевича. — К.: Знання-Прес, 2007. — Р. 7, § 4.

22 Томас Грехем — видатний англійський банкір, королівський фі­нансовий агент за часів царювання Едуарда IV, Марії та Єлизавети (1519—1579). Відкриття описаного вище закону було приписане Т. Грехему шотландським економістом XIX ст. Генрі Д. Маклеодом. Насправді, як стверджують сучасні історики, Т. Грехем ніколи не відкривав цього закону. Французький економіст Ніколь Орезм сфор­мулював цей закон ще в 1360 р. Значно пізніше польський астро­

23ном М. Когіерник, незалежно від Орезма, відкрив цей закон ще раз у 1526 р. Незважаючи на зазначене вище, в економічну науку закон увійшов під назвою закону Грехема (Грешама, як перекладають це прізвище в деяких джерелах).

24 Швайка М.А. Про деякі пріоритети регулювання грошового рин­ку України // Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування: Матеріали наук.-практ. конф. — К., 2002. — С. 121.

25 Операція РЕПО — продаж спекулятивних цінних паперів за курсом дня продажу за умови їх викупу через певний строк за ви­щим курсом.

26 Див.: Мунтян В.І. Монетарна політика в контексті економічної безпеки // Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та за­стосування: Матеріали наук.-практ. конф. — K., 2002. — С. 243.

На небезпечність для економіки України низького рівня моне­тизації наголошують Єщенко П.С., Кваснюк Б.Е. та Біркжов O.A. у монографії “Нова модель держави” (Слов’янськ, 2002. — С. 66).

27 Про співвідношення ціни облігацій і процентної ставки див. тему 8.

28 Пригадаємо, що обов’язкові банківські резерви — це частина депозитів комерційних банків, які безпроцентно зберігаються у цен­тральному банку і вилучаються, таким чином, із кредитних ресур­сів комерційних банків.

29 Рахунок ЛОРО — міжнародний кореспондентський рахунок, відкритий банком-кореспондентом у певній кредитній установі. При відкритті рахунка обумовлюється, в якій валюті буде вестися раху­нок, чи повинні платежі здійснюватись у межах сум на рахунку, чи можливий овердрафт, тобто списання коштів з розрахункового ра­хунка клієнта понад їх залишок на рахунку, тобто утворення на рахунку клієнта дебетового сальдо, з якого стягують процент як і за звичайний кредит.

30 За статтею Бюджетного кодексу України емісійні кошти На­ціонального банку не можуть бути джерелом фінансування дефіци­ту Державного бюджету України. Див.: Бюджетний кодекс Украї­ни // Український інвестиційний журнал. — 2001. — № 4. — С. 8.

31 Докладніше про відображення операцій купівлі-продажу то­варів та купівлі-продажу цінних паперів і валюти інших держав у платіжному балансі див.: Економічна теорія: політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. — К.: Знання-Прес, 2004. — Розд. 21, § 4.

32 Див.: Ющенко В А., Міщенко В.І. Валютне регулювання: Навч. посіб. — К.: Т-во “Знання”, К00, 1999. — С. 58—59.