- •Класифікація нещасних випадків і взяття їх на облік
- •Відповідь
- •Дати загальну класифікацію каналів зв’язку.
- •Правила виконання креслення плати друкованої.
- •Профілактика нещасних випадків
- •Відповідь
- •Опишіть процес часової комутації цифрових каналів.
- •Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •Відповідь
- •Які методи розрахунку лінійних електричних кіл постійного струму вам відомі?
- •Метод вузлових потенціалів
- •Метод накладання
- •Метод еквівалентного джерела напруги
- •Основні показники технічного обслуговування системи передачі електрозв’язку.
- •Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
- •Відповідь
- •При з'єднанні зіркою використовують основні співвідношення
- •З'єднання трикутником
- •Основні базові топології телефонних мереж та їхні особливості.
- •Операційний підсилювач
- •Визначення оп
- •Основні функції центру комутації стільникової мережі.
- •Важкість праці:Напруженість праці
- •Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою
- •Класифікація вибухо- і пожежонебезпечних зон
- •Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •Державний пожежний нагляд
- •Органи державного нагляду за охороною праці.
- •Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.
- •Принципи та види страхування
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
- •Особливості систем транкінгового радіозв'язку.
- •Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду
- •Призначення регістрів положення та переміщення.
- •Розв’язування.
- •Якість обслуговування характеризують такими показниками:
- •3. Від чого залежить швидкість пересилання, оброблення і доставляння поштових відправлень?
- •Основні положення Законів України “Про інформацію” та “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”
- •Навчання з питань охорони праці
- •Протокол передавання даних smtp та його використання в документальному електрозв’язку.
- •Характеристики інформації як об’єкта захисту.
Метод еквівалентного джерела напруги
При розрахунках струму в одній з гілок розгалуженого кола, що містить довільну кількість джерел і споживачів, зручно розглядати коло, що складається із двох частин: шуканої гілок та іншої частини. Стосовно розглянутих гілок уся інша частина кола є активним двополюсником (рис. 2.9), і завдання полягає у визначенні струму або напруги на затискачах активного двополюсника при підключенні до нього споживача з опором R.
Згідно з II законом Кірхгофа струм не зміниться, якщо у коло, утворене активним двополюсником і споживачем, увімкнути послідовно два ідеалізовані зустрічно спрямовані джерела з однаковими ЕРС
Основні показники технічного обслуговування системи передачі електрозв’язку.
Для визначення ефективності методів технічного обслуговування і порівняння їх між собою використовуються різні показники ТО. Показники ТО дозволяють оцінити витрати годині, праці і засобів на обслуговування обумовлені організацією, технологією виконання ТО, матеріально - технічним забезпеченням, кваліфікацією обслуговуючого персоналу, умовами місцевості, по якій проходити лінія передачі.
Показники ТО дають кількісну оцінку ефективності виконаних робіт по тому або іншому виду обслуговування. З їх допомогою оцінюється рівень кваліфікації технічного персоналу і якість обслуговування. Оцінка технічного обслуговування систем передачі здійснюється показниками, що характеризують його тривалість, трудомісткість і вартість. До основних з них відносяться наступні:
Середня тривалість ТО - математичне очікування тривалості одного технічного обслуговування (ремонту) цього виду за певний період експлуатації або напрацювання
Середня сумарна тривалість ТО - математичне очікування сумарної тривалості технічних обслуговуванні (ремонтів)) за визначених період експлуатації або напрацювання системи передачі. Вихідними даними для визначення цього показника являються : перелік і число видів технічних обслуговувань, число технічних обслуговувань за даний період експлуатації, середня тривалість ТО.
Середня трудомісткість ТО - математичне очікування трудомісткості одного технічного обслуговування (ремонту) цього виду за визначені період експлуатації або напрацювання. Трудомісткість вимірюється у людино-годинах.
Середня сумарна трудомісткість ТО - математичне очікування сумарної трудомісткості технічних обслуговувань (ремонтів) за визначений період експлуатації або напрацювання
Середня вартість ТО - математичне очікування вартості одного технічного
обслуговування (ремонту) цього виду за визначений період експлуатації або напрацювання
Середня сумарна вартість ТО - математичне очікування сумарної вартості
технічних обслуговуванні (ремонтів) за визначений період експлуатації або напрацювання.
Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві
До засобів захисту від небезпечних факторів належать захисні та запобіжні пристрої, сигналізація безпеки, розриви та габарити безпеки, дистанційне управління.
Огородження бувають тимчасові (переносні) для позначення небезпеки у зв'язку з проведенням будь-яких робіт (ремонт шляхів, проведення робіт у колодязях, очищення покрівель, будівель тощо), постійні нерухомі, що знімаються тільки під час ремонту (для огородження валів, гвинтів, шківів, шестерень) та ті, що періодично відкриваються в процесі роботи для встановлення чи зняття деталі.
Огородження можуть бути і електронними, що спрацьовують при наближенні або перетинанні контрольної зони (фотоелектронні, електромагнітні тощо). Для попередження випадкового проникнення людини в небезпечну зону захисні пристрої блокуються пусковим механізмом обладнання. В електричних пристроях при відкриванні чи знятті огородження зі струмовідних частин з них автоматично знімається напруга.
Запобіжні пристрої застосовують для обмеження виходу заданих небезпечних параметрів обладнання за межі допустимих. Цими параметрами можуть бути статичні та динамічні навантаження, довжина пересування механізму, рівень рідини, швидкість пересування, тиск пари, газу, води, температура, сила електричного струму тощо. Запобіжні пристрої спрацьовують автоматично, вимикаючи джерело параметру, що контролюється, або створюють умови для ослаблення його впливу.
До них належать:
1. Запобіжники, що плавляться, та автомати вимикання.
Вони служать для захисту електропристроїв у разі виникнення струмів перевантаження і короткого замикання, які можуть призвести до порушення ізоляції або пожежі. При підвищенні сили струму понад допустимий у запобіжнику плавиться спеціальна вставка, автомат розриває ланцюг і вимикає електричний струм.
2. Запобіжні клапани та мембрани.
Вони використовуються для автоматичного випускання надлишку рідини, газу та пари з систем підвищеного тиску до систем низького тиску або в атмосферу. Запобіжні клапани автоматично відновлюються, а запобіжні мембрани руйнуються і потребують заміни.
3. Обмежувачі — мікрометричні, багатопозиційні та інші фіксатори, що обмежують робочі параметри для забезпечення безпечної межі руху механізму або його окремих елементів, а також для попередження аварій і поломок.
4. Блокувальні пристрої.
Вони використовуються для вимикання або попередження можливості вмикання джерела небезпеки у разі відсутності захисного пристрою. За принципом дії вони поділяються на механічні, електронні, пневматичні та комбіновані й застосовуються разом із захисними пристроями.
Широко застосовується бірочна система. Бірка (пластина зі шнурком, на якому позначено номер агрегату чи механізму) зберігається в місці перебування обслуговуючого персоналу і надає йому право на запуск у роботу машини або механізму, а ремонтному та черговому персоналу — право на виконання робіт. Про отримання і здавання бірки кожного разу робиться запис у спеціальному журналі.
Більш надійною системою є «ключ-бірка».
Як колективний засіб від шкідливих та небезпечних факторів застосовується сигналізація безпеки. Це важливий засіб попередження, а не ліквідації небезпеки. До неї належать світлові, звукові, кольорові сигнали та різні показники (температури, тиску, рівня рідини тощо). Основними елементами таких приладів є різні датчики (механічні, фотоелектричні, теплові), які реагують на пересування предметів, зміну їх об'єму, наявність відповідних концентрацій шкідливих речовин та випромінювань.
Сигнальні кольори і знаки безпеки регламентуються ГОСТом 12.4.126—76*. Встановлено чотири сигнальні кольори: червоний, жовтий, зелений, синій.
Червоний сигнальний колір застосовується як заборонний і вказує на безпосередню небезпеку та засоби пожежогасіння. Він застосовується для нанесення заборонних написів і символів на знаках пожежної безпеки, для фарбування внутрішніх частин кожухів і корпусів, що відкриваються, тощо.
Жовтий сигнальний колір застосовується для попередження можливої небезпеки. Він наноситься на будівельні конструкції, елементи виробничого обладнання, запобіжні пристрої.
Зелений сигнальний колір застосовується для нанесення знаків, що вказують на безпеку і наказують, що треба робити.
Синій сигнальний колір застосовується для інформації та вказівок.
На підставі цих сигнальних кольорів встановлено чотири групи знаків безпеки: заборонні, попереджувальні, наказові та вказівні.
Заборонні знаки призначені для заборони певної дії. Виконуються у вигляді кола червоного кольору з білим полем усередині, білою по контуру знака каймою із символічним зображенням чорного кольору на внутрішньому білому полі, перекресленому нахиленою смугою червоного кольору. Замість нахиленої смуги червоного кольору на деяких знаках робиться пояснювальний напис, який виконується шрифтом чорного кольору.
Попереджувальні знаки призначені для попередження працюючих про можливу небезпеку. Вони виконуються у вигляді рівнобічного трикутника з округленими кутами жовтого кольору, направленого вершиною догори, з каймою чорного кольору та символічним зображенням чорного кольору.
Наказові знаки призначені для дозволу певних дій працюючих тільки за умов дотримання конкретних вимог безпеки праці, пожежної безпеки та позначення шляхів евакуації. Виконуються вони у вигляді квадрата зеленого кольору з білою каймою по контуру і білим полем квадратної форми усередині нього. Усередині білого квадрата наносяться чорним кольором символічне зображення або пояснюючий напис. На знаках пожежної безпеки пояснюючі написи виконуються червоним кольором.
Вказівні знаки призначені для позначення місць знаходження різних об'єктів, пунктів медичної допомоги, вогнегасників тощо. Виконується знак у вигляді синього прямокутника, окантованого білою каймою по контуру з білим квадратом усередині. У білому квадраті наносяться символічне зображення або пояснюючий напис чорного кольору, за винятком символів і пояснюючих написів пожежної безпеки, що виконуються червоним кольором.
З метою швидкого визначення призначення трубопроводів і забезпечення безпеки праці встановлено розпізнавальне забарвлення, попереджувальні знаки та маркувальні кільця (ГОСТ 14203—69).
Визначено 10 узагальнених груп речовин, які транспортуються по трубопроводах:
Вода, колір розпізнавального забарвлення — зелений',
Пара, колір розпізнавального забарвлення — червоний,
Повітря, колір розпізнавального забарвлення — синій,
4, 5. Гази горючі та негорючі, у тому числі скраплений газ, колір розпізнавального забарвлення — жовтий',
6. Кислоти, колір розпізнавального забарвлення — жовтогарячий;
7. Луги, колір розпізнавального забарвлення — фіолетовий;
8. 9. Горючі та негорючі рідини, колір розпізнавального забарвлення — коричневий;
О — Інші речовини.
Розпізнавальне забарвлення трубопроводів виконується суцільно по всій поверхні комунікацій або окремими ділянками.
Для визначення найбільш небезпечних за якістю речовин, які транспортуються, на трубопроводи наносяться попереджувальні кільця. Для кілець визначено три кольори розпізнавального фарбування:
червоний— для легкозаймистих, вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин;
жовтий — для небезпечних або шкідливих речовин (отруйних, токсичних, радіоактивних, високого тиску тощо);
зелений — для безпечних та нейтральних.
Якщо речовина має одночасно кілька небезпечних якостей, на трубопроводі наносяться кільця кількох кольорів.
Важливе значення мають розриви та габарити безпеки. Під ними розуміють ту мінімальну відстань між об'єктами, якої необхідно додержувати для безпечної роботи в цій зоні. Вони регламентуються відповідними стандартами та нормами.
Розривів додержують з метою пожежної безпеки (розриви між будівлями, спорудами, матеріалами, які зберігаються), для безпеки дорожнього та залізничного руху, для безпечного та зручного обслуговування технологічного обладнання.
Розриви та габарити безпеки відіграють важливу роль у попередженні виробничого травматизму.
Наприклад, при встановленні верстатів потрібно дотримувати таких розривів: відстань від стіни до тильної сторони верстата має становити не менш як 0,6 м, а між тильними сторонами верстатів — 0,7 м.
Нормується ширина магістральних проїздів у цехах. Так, для проїзду електрокарів залежно від їх вантажопідйомності ширина проїзду має бути 3,0—4,0 м, електро-навантажувачів (з постійними вилами) — 3,5—5,0 м, вантажних автомобілів — 4,5—5,5 м.
Для безпеки виконання робіт важливо додержувати норм складання заготовок та деталей поблизу робочих місць. Так, висота штабелю заготовок має обиратись залежно від їх стійкості та зручності знімання, але не повинна перевищувати 1,0 м. Ширина проходу між штабелями має бути не меншою ніж 0,8 м.
У якому діапазоні довжин хвиль працює приймач, якщо ємність конденсатора в його коливальному контурі можна плавно змінювати від 200 до 1800 пФ, а індуктивність котушки стала і дорівнює 60 мкГн ?