4. Протокол передавання даних smtp та його використання в документальному електрозв’язку.

SMTP (англ. Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол передачі пошти) - це мережевий протокол, призначений для передачі електронної пошти в мережах TCP/IP.

SMTP використовується для відправки пошти від користувачів до серверів і між серверами для подальшої пересилки до одержувача. Для прийому пошти поштовий клієнт повинен використовувати протоколи POP3 або IMAP.

Щоб доставити повідомлення до адресата, необхідно переслати його поштовому серверу домена, в якому знаходиться адресат. Для цього зазвичай використовується запис типу MX(англ. Mail eXchange - обмін поштою) системи DNS. Якщо MX запис відсутній, то для тих же цілей може бути використаний запис типу A.

Широкого поширення SMTP набув на початку 1980-х років. До нього використовувався протокол UUCP, який вимагав від відправника знання повного маршруту до одержувача і явної вказівки цього маршруту в адресі одержувача, або наявність прямого комутованого або постійного з'єднання між комп'ютерами відправника і одержувача.

Sendmail був одним з перших (якщо не першим) агентом відправки повідомлень, який почав працювати з SMTP. Нині протокол SMTP є стандартним для електронної пошти і його використовують усі клієнти і сервери.

Протокол був розроблений для передачі тільки тексту в кодуванні ASCII, крім того, перші специфікації вимагали обнулення старшого біта кожного передаваного байта. Це не дає можливості посилати текст на національних мовах (наприклад, кирилиці), а також відправляти двійкові файли (такі як зображення, відеофайли, програми або архіви). Для зняття цього обмеження був розроблений стандарт MIME, який описує спосіб перетворення двійкових файлів в текстових. Нині більшість серверів підтримують 8BITMIME, що дозволяє відправляти двійкові файли так само просто, як текст.

Спочатку SMTP не підтримував єдиної схеми авторизації. В результаті цього спам став практично нерозв'язною проблемою, оскільки було неможливо визначити, хто насправді є відправником повідомлення - фактично можна відправити лист від імені будь-якої людини. Нині виробляються спроби розв'язати цю проблему за допомогою специфікацій SPF, Sender ID, DKIM. Єдиної специфікації на справжній момент не існує

Зашифруйте своє ім’я, прізвище та по батькові за допомогою “шифру частоколу” з ключем рівня 4

Шифр частоколу Ключ ціле число. При ключі 3 простий текст "сгурtography" перетворюється так с^ryр^tog^raр^hy. Спочатку записуються най­нижчі літери, пізніше середні, далі найвищі. Отримуємо "cpgprtrhyoay".

Потужність простору ключів менша ніж довжина повідомлення. От­же, криптоаналіз елементарний простий перебір ключів.

БІЛЕТ 24

2. Характеристики інформації як об’єкта захисту.

Захист інформації — сукупність методів і засобів, що забезпекчують цілісність, конфіденційність і доступність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам.

Аспекти захисту інформації:

Конфіденційність — захист від несанкційованого ознайомлення з інформацією.

Цілісність — захист інформації від несанкційонованої модифікації.

Доступність — захист (забезпечення) доступу до інформації, а також можливості її використання. Доступність забезпечується як підтриманням системи в робочому стані так і завдяки способам, які дозволяють швидко відновити втрачену чи пошкоджену інформацію.

Конфіденційність інформації — властивість інформації, яка полягає в тому. Що інформація не може бути отримана неавторизованим користувачем і (або) процесом. Інформація зберігає конфіденційність, якщо дотримується встановлені правила ознайомлення з нею.

Цілісність інформації — властивість інформації, яка полягає в тому, що інформація не може бути модифікована неавторизованим користувачем і (або) процесом. Інформація зберігає цілісність, якщо дотримуються встановлені правила її модифікації (видалення).

Доступність — властивість інформаційного ресурсу. Яка полягає в тому, що користувач та/або процес. Який володіє відповідними повноваженнями, може використовувати цей ресурс відповідно до правил, встановлених політикою безпеки не очікуючи довше заданого (прийнятого) інтервалу часу. Суть властивості полягає в тому, що потрібний інформаційний ресурс знаходиться у вигляді, необхідному користувачеві і в той час, коли він йому необхідний.

. Осцилограма повного телевізійного сигналу та характеристика його складових.

Повним телевізійним сигналом називається такий сигнал який містить у собі всі дані для нормальної роботи телевізійного приймача.

Як видно з осцилограми ПТС складається з кількох складових:

1. Рядкові синхронізуючі імпульси, які призначені для синхронізації руху електронного променя по екрану передавальної телевізійної камери і екрану телевізійного приймача по рядках.

2. Рядкові гасячі імпульси. Призначені для гасіння електронного променя під час його зворотнього ходу по рядках як для передавальної камери так і для екрану кінескопа. Всі телевізійні сигнали які передаються на рівні нижче від рівня гасячого імпульсу не відображаються на екрані.

3. Відеосигнал – це такий сигнал який несе інформацію про телевізійне зображення що передається.

Відеосигнал складається з двох сигналів:

• сигнал яскравості (0-6 МГц), він несе інформацію про чорно-біле зображення.

• сигнал кольору (3,9-4,75 МГц), він несе інформацію про колір зображення .

• Основні принципи державної політики в галузі охорони праці

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (зараз цим органом є Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України):

 здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування;

 розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних випадків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

 здійснює нормотворчу діяльність, розробляє і затверджує правила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

 координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адмі­ні­страцій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

 одержує безоплатно від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів статистики, підприємств, інших суб'єктів підприємницької діяльності відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

 бере участь у міжнародному співробітництві та в організації виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід з цих питань, опрацьовує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення і поступового наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних та європейських норм.

БІЛЕТ 26

Розрахунок величини напруги дотику

Людина торкнулась обірваного проводу повітряної лінії електропередачі, який лежить на землі і знаходиться під напругою.

Визначити напругу дотику людини, якщо довжина ділянки проводу, що лежить на землі, l=5м; відстань від людини до цієї ділянки S=3м; діаметр проводу 2r=1см; струм замикання на землю: І_з=10А, питомий опір ґрунту ρ=100Ом*м; опір тіла людини R_л=1000 Ом.

Розв’язок:

1 Визначаємо потенціал проводу, розглядаючи його як лінійний заземлювач круглого перерізу, тобто:

2 Визначаємо потенціал на поверхні землі в тому місці, де стоїть людина

3 Визначаємо коефіцієнт напруги дотику, який враховує спад напруги в опорі розтікання струму в грунті біля ніг людини:

4 Визначимо напругу дотику:

Отже в даному випадку людина може піддатись смертельній небезпеці ураження електричним струмом

БІЛЕТ 25

. Технічні канали витоку інформації, їх класифікація за фізичною природою утворення.

Тех. канали вит. І под. на самочинні і штучні. За фізичним явищем под:

• акустичні – поширення звукових коливань у будь-якому звукопровідному середовищі. в АКВ переносником І виступає звук, що лежить в УЗ діапазоні (20кГц)та Інфр.звук. (Середовище поширення: повітря, земля і т.д.) Поділяють на: природоутворені(мова, шум, промислові коливання).

• Візуально-оптичні (ВОКВ) – переносник є світло, що випромінюється джерелом конф.І, або відбите від нього у видимому ІЧ та Уфіол. діапазоні. Поділяють на:природоутворення (відбите власне випром. джерела), діапазон випром. (ІЧ, видиме та УФ),середовище пош (відкритий прлстір направляючої лінії).

• радіоканали витоку – перенос. І є хвилі в діапазоні від довгі(1000м) до субміліметрові (1-0,1мм). Утв. за рах. : мікрофонний ефект, магнітного поля, паразитної генерації, взаємовпливу проводів, високочастотне навязування, е/м/випромінювання, ВОК.Поділяють на: природоутворення(акустичні, е/м, паразитні, звязані та наведення), по діапазону (наддовгі, довгі, середні, короткі, ультракороткі), по середовищу (повітряний простір, безповітряний, водне, земне).

а також матеріально-речові канали витоку та електроканали

. Що таке стереофонічне мовлення і його особливості?

Стереофонічним мовленням називається таке мовлення , яке дозволяє слухачу локалізувати місцезнаходження того чи іншого джерела звуку. Для передачі сигналів СМ одночасно передають два канали звукового мовлення – лівий і правий, при цьому на стелі або біля джерела звукових сигналів повинно бути два мікрофони.

Спосіб передачі звукових сигналів при СМ можна зобразити так.

Для того щоб відчувався стереоефект мікрофони М1 і М2 не можуть знаходитись в одній точці, а повинні бути рознесені між собою на якусь певну відстань, чим більша між мікрофонами відстань тим краще відчувається стереоефект. аналогічно і для гучномовців.

В теперішній час використовують дві системи СМ:

• Система СМ з полярною модуляцією, в якій значення несучої частоти на виході ГНЧ рівна 31,25 КГц.

Система СМ з пілот-тоном, в якій несуча частота генератора рівна 38 КГц, в кодуючому пристрої вона ділиться на 2 і подається в ефір з КСС.