1. Опишіть процес часової комутації цифрових каналів.

Часова комутація полягає у передаванні кодових слів будь-яких канальних інтервалів (КІ) вхідної цифрової лінії (ЦЛ) у будь-які КІ вихідної ЦЛ, тому блок часової комутації (БЧК) під керуванням адресного запам’ятовуючого пристрою (АЗП) має здіснювати перенесення (зсув) кодового слова з одного КІ в інший.

Адресним запам’ятовуючим пристроєм (АЗП) або керувальною пам’яттю називається керуючий пристрій (КП) побудований на запам’ятовуючих елементах куди заноситься адреса вхідної (ВхЛ) і вихідної лінії (ВЛ), які мають бути скомутовані у заданому КІ і яка зберігається до закінчення з’єднання.

Цей процес пояснює рис. 1 на прикладі комутації КІ_і вхідної ЦЛ з КІ_j вихідної ЦЛ та КІ_j ВхЛ з КІ_і ВЛ. Як видно, це потребує затримки інформації КІ на час, що визначається співвідношенням номерів КІ і та j, але не може перевищувати тривалість циклу Т_ц, оскільки в останньому разі інформація у комутованому КІ вхідної лінії замінилась би наступним кодовим словом. Для комутації КІ_і ВхЛ з КІ_j ВЛ затримка становить τ_{з і,j} = (j – і) τ_к за умови j > і, де τ_к – тривалість КІ. Якщо і > j, то τ_{з j,і} = (n – і + j) τ_к.

Узагальнена структура БЧК подана на рис. 2. Комутаційна частина блока може будуватися з елементів затримки динамічного чи статичного типу, які утворюють інформаційний запам’ятовуючий пристрій (ІЗП), керований від АЗП.

2. Ручним настроюванням радіоприймача ми змінюємо робочу площу пластин повітряного конденсатора. Як змінюється робоча площа пластин при переході на прийом станції, що веде передачу на довших хвилях ?.

Відповідь

Враховуючи залежність довжини хвилі від площі пластини:

λ = 2πυ∙(ε_◦SL/d)^1/2

збільшиться.

υ = 3∙10⁸ м/с.

БІЛЕТ 6

Які переваги схем двопівперіодного випрямлення над схемами з однопівперіодними випрямленням синусоїдного струму?

Практично, для отримання постійної (а не пульсуючого) напруги, схему треба доповнити фільтром на конденсаторі, а так само, можливо, дроселем і стабілізатором напруги.

Переваги

Двухпівперіодне випрямляння за допомогою моста (в порівнянні з однополуперіодним) дозволяє:

» отримати на виході напругу з підвищеною частотою пульсацій, яке простіше згладити фільтром на конденсаторі,

» уникнути постійного струму подмагнічиванія в трансформаторі, що живить міст,

» збільшити його ККД, що дозволяє зробити його магнітопровід меншого перетину.

Недоліки

» Відбувається подвійне падіння напруги в порівнянні з однополуперіодним випрямлянням (пряма напруга діода Ч 2 V 1 В), це іноді небажано.

» При перегоранні одного з діодів схема перетворюється на однополуперіодную, що може бути не відмічене вчасно, і в пристрої з’явиться прихований дефект.

2. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.

Електротравма — це травма, викликана дією0 електричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види: електротравми, котрі виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява котрих не пов'язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов'язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак — суттєвими механічними ушкодженнями. Існує також поняття „електротравматизм".

Електротравматизм — це явище, котре характеризується сукупністю електротравм, котрі виникають та повторюються в аналогічних виробничих, побутових умовах та ситуаціях. Осередок, джерело електротравматизму — та чи інша тимчасова або навіть постійна ситуація при експлуатації електроустановок, коли мають місце аналогічні випадки ураження людини струмом.

Проходячи через тіло людини, електричний струм справляє термічну, електричну та механічну (динамічну) дію. Ці фізико-хімічні процеси притаманні живій та неживій матерії. Одночасно електричний струм здійснює і біологічну дію, котра є специфічним процесом, властивим лише живій тканині.

Термічна дія струму проявляється через опіки окремих ділянках тіла, нагрівання до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, котрі знаходяться на шляху струму, що викликає в них суттєві функціональні розлади.

Електролітична дія струму характеризується розкладом органічної рідини, в тому числі і крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико-хімічного складу.

Механічна (динамічна) дія — це розшарування, розриви та інші подібні ушкодження тканин організму, в тому числі м'язової тканини, стінок кровоносних судин, судин легеневої тканини внаслідок електродинамічного ефекту, а також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перегрітої струмом тканинної рідини та крові.

Біологічна дія струму проявляється через подразнення та збудження живих тканин організму, а також через порушення внутрішніх біологічних процесів, що відбуваються в організмі і котрі тісно пов'язані з його життєвими функціями

. Блок просторово-часової комутації (БПЧК) має 16 вхідних цифрових ліній та 18 вихідних. Яке число вторинних каналів ?