56.Калькуляція продукції, визначення та призначення калькуляції. Класифікація витрат за статтями.

Калькуляція – обчислення с/б одиниці продукції окремого виду.

Калькуляції складають на прод основного й допоміжного в-в щомісячно, за квартал, за рік за цільовим призначенням.

Види К:Планові – складають на основі прогресивних норм витрачання засобів вир-ва та робочого часу й використовують як вихідні дані при встановленні ціни.Кошторисні – стосуються нових видів продукції, робіт та послуг для розрахунку відпускних цін.Нормативні – складають на основі існуючих норм використання засобів вир-ва та робочого часу.

Ці види К є попередніми, їх розробляють до початку в-ва прод і використовують при складанні кошторису.К, що за даними БО відображають фактичні в-ти, називають звітними. Вони потрібні для контролю за виконанням планових завдань із с/б прод і для виявлення резервів подальшого зниження витрат.

Етапи калькуляції:Визначення об’єкта калькулювання.Визначення калькуляційної одиниці.Визначення калькуляційних статей.В-ти при складанні калькуляції, класифікуються за статтями – калькуляційними статтями. П-во самостійно визначає ці статті, керуючись при цьому галузевими рекомендаціями, які розробляються з урахуванням П(с)БО №6 «Витрати».Перелік калькуляційних статей для промислового п-ва:

1. Сировина.Основні матер.Допоміжні матер.Зворотні відходи (вираховуються).Куповані напівфабрикат, комплектуючі та послуги сторонніх організацій.Основна з.п. виробничників.Додаткова з.п. виробничників.Нарахування на соц. заходи (37 %).В-ти на експлуатацію та утримання машин та устаткування (амортизація, ремонт).

Сума 9 статей = технологічна собівартість.

2. Загальновир-чі (цехові) в-ти – комплексні в-ти, які включають з.п. керівників цеху, обслуговуючих працівників, нарахування на цю з.п., амортизація будівель та об’єктів загальновиробничого призначення, в-ти на дотримання безпеки праці та інші.

Сума 10 статей = цехова с/б.

3. Інші вир-чі в-ти, в тому числі в-ти від технологічного браку.

Сума 11 статей = виробнича с/б.

4. Адміністративні в-ти – в-ти на утримання адміністрації п-ва та нарахування на цю з.п.; амортизація об’єктів загальногосподарського призначення.В-ти на збут.Сума 13 статей = повна с/б (с/б реалізованої продукції).

В ек літературі виокремлюють ще одну групу витрат – трансакційні – в-ти, що пов’язані з трансакційними акціями (пошуки контрагентів, постачальників, споживачів; в-ти на укладання договорів, контрактів).

57.Ціна: поняття, роль, функції.

Ціна — це грошовий вираз вартості товару (про­дукції, послуги). Вона завжди коливається навколо ціни виробниц­тва (перетвореної форми вартості одиниці товару, що дорівнює сумі витрат виробництва й середнього прибутку) та відображає рівень суспільно необхідних витрат праці. Застосовувані в ринковій економіці ціни виконують три основні функції: обліково-вартісна: ціна є засобом обліку й вимірювання витрат суспільної праці на виробництво ок­ремих видів продукції або надання різноманітних послуг. розподільча: за допомогою цін, що відхиляються від вартості, забезпечується перерозподіл доходів первинних суб’єктів госп-ня та населення. стимулююча: використовується для мотивації підвищення ефективності госп-ня, забезпечення необхідної прибутковості кожному виробнику, посереднику та безпосередньому продавцю товарів вир-го і споживчого призначення.

.Види цін та сфери їх застосування.

Види цін необхідно розглядати згідно наступних ознак.

1. Галузева.

• Оптові – у промисловості.Закупівельні – у сільському господарстві.

• Кошторисні – у будівництві.Роздрібні – у торгівлі.Тарифи на вантажний та пасажирський транспорт – у транспортній промисловості.

2. Територіальна.

• Єдині – на всій території.Регіональні – в певному регіоні.

3. Тривалість ціни.

• ЗміннаДовгостроковаГнучкаДоговірнаЦіни на вироби, що зняті з виробництва.

4. Свобода у формуванні ціни (за ступенем волі).

• Вільні - ринкові ціни, що встановлюють товаровиробники на основі попиту та прпозиції відповідно до конюктури ринку.

• Регульовані – ціни що встановлюються відповідними органами управління, як правило, на прод та тов. підвищеного соц. значення.

• Фіксовані – ціни, що встановлюються на певному рівні (природний газ, електроенергія, теплова енергія).

5. Світові ціни – ціни, що обслуговують зовн-ек торгівлю.

   • Франко-ціни – ціни, в які включені витрати на транспортування до певного пункту. Ці в-ти здійснює виробник, які потім відшкодовуються споживачем.

• Франко вагон-станція відправлення – включає витрати до транспортування у вагон.

• Франко вагон-станція призначення – включає витрати аж до станції призначення.