54.Собівартість продукції: визначення і види.

Собівартість (с/б) прод – виражені в грошовій формі сукупні в-ти на підготовку і випуск продукції (РОБІТ, ПОСЛУГ). С/б характеризує ефективність усього процесу в-ва на п-ві, оскільки в ній відображаються рівень орг-ції виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та інше. Чим краще працює п-во, тим нижча собівартість прод (робіт, послуг).

С/б повинна включати до свого складу в-ти необхідної праці – в-ти, що забезпечують процес відтворення всіх факторів в-ва, і не включати в-ти додаткової праці, що відшкодовуються за рахунок прибутку.

Отже до с/б прод (робіт, послуг) входять в-ти на підготовку, освоєння та обслуговування в-ва, охорону праці й безпеку праці, оплату праці та підготовку кадрів, інші в-ти (плата за оренду).

Залежно від часу розрахунку: планова визначається перед початком планового пер на основі прогресивних норм в-т рес та цін на рес, що склалися на момент складання плану; фактична відображає фактичні в-ти на вир-во прод за даними бухгалтерського обліку; нормативна відбиває в-ти на в-во та реалізацію прод, розраховані на основі поточних норм витрат рес; кошторисна характеризує в-ти на окремий виріб або замовлення, що виконується в разовому порядку.

Залежно від обсягу в-т, що входять до с/б: технологічна включає в-ти, пов’язані з технологічним процесом виготовлення прод; цехова охоплює в-ти цехів на виготовлення прод; виробнича – в-ти, пов’язані з процесом в-ва прод. Фактично збігається з цеховою.

За тривалістю розрахункового періоду: місячна; квартальна; річна, а також індивідуальна відбиває в-ти на виготовлення прод в умовах окремого конкретного п-ва; середньогалузева відображає в-ти на виготовлення однотипної прод в середньому по галузі.

Індивідуальна с/б використовується для планування, аналізу та порівняння витрат в-ва окремих п-в, середньогалузева – в основному для ціноутворення.

55.Кошторис вир-ва, його призначення. Класифіація витрат за економічними елементами.

Кошторис в-ва – це в-ти п-ва, пов’язані з його основною діяльністю за певний період незалежно від того, відносяться вони на с/б чи ні. Таким чином, кошторис в-ва і с/б загального випуску продукції не збігаються.

Кошторис складають на рік, або квартал до того як здійснені витрати. Він дозволяє визначити с/б валової продукції, товарної та реалізованої.

В-ти, що входять до кошторису в-ва, класифікуються за ек (операційними) елементами:

Матеріальні в-ти – вартість витрачених матеріалів (сировина, матер, паливо, енергія, будів матер, запасні частини, послуги пром. хар-ру сторонніх орг.-цій). Із в-т на матер рес вираховується вартість зворотніх відходів (залишки матер рес, які відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінний матер для в-ва інших видів продукції (робіт, послуг)).

Оплата праці – виплати з.п. за окладами і тарифами; премії та заохочення; компенсаційні виплати; оплата відпусток та інше.

Відрахування на соц. заходи – до пенсійного фонду (33,1%); до ф соц. страх на випадок тимчасової непрацездатності (1,6%); до ф соц. страх від нещасних випадків; до ф соц. страх на випадок безробіття (1,3%); відрахування на інші соц. заходи. Разом 37%.

Амортизація ОЗ та нематер активів– сума нарахованої амортизації основних рес, немат активів, інших необоротних мат активів.

Інші операційні витрати – в-ти на відрядження, на послуги зв’язку, виплати матер допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування.

Класифікація за ек елементами є уніфікованою для всіх п-в. Вона можлива за умови, що розглядаються всі сукупні в-ти що відображені в кошторисі. Ця класифікація дозволяє визначити частку витрат уречевленої праці та частку витрат живої праці.

Поелементна класифікація в-т, яку містить кошторис в-ва, дає змогу визначити ресурсну структуру с/б, що є важливим для аналізу чинників формування та зниження с/б продукції.