- •Предмет психології як науки.
- •Структура. Завдання і стан сучасної психології.
- •Психологія в системі наук. Основні галузі психології.
- •Поняття про психіку. Функції психіки. Рефлекторна природа психічного відображення.
- •Основні етапи становлення предмета психології; сучасні напрямки у психології.
- •Мозок і психіка. Основні процеси та закони внд.
- •Аналітико-синтетична діяльність мозку. І та п сигнальні системи. Динамічний стереотип.
- •Локалізація психічних функцій у корі головного мозку. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку.
- •Основні форми прояву психіки та їх взаємозв’язок.
- •Розвиток психіки у філогенезі. Механізми відображу вальної діяльності на різних стадіях розвитку психіки.
- •Відмінності психіки людини від психіки тварин.
- •Свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме в психічній діяльності людини.
- •«Мова» та спілкування тварин.
- •Принципи психології.
- •Загальні вимоги до організації та проведення психологічного дослідження
- •Методи загальної психології.
- •Відчуття, як первинна форма орієнтування організму в довкіллі. Фізіологічна основа відчуттів. Рецептори та аналізатори.
- •Класифікація та види відчуттів.
- •Загальні закономірності відчуттів. Властивості відчуттів.
- •Поняття про сприймання. Взаємозв’язки аналізаторів у процесі сприймань.
- •Загальні властивості сприймань.
- •Класифікація і види сприймань.
- •Ілюзії, галюцинації та їх причина.
- •Природа пам’яті. Теорії пам’яті людини.
- •Класифікація і види пам’яті.
- •Процеси пам’яті.
- •Умови ефективного запам’ятовування.
- •Поняття про мислення. Фізіологічні основи та функції мислення.
- •Структура мислення.
- •Мисленнєві дії та операції. Логічні форми мислення. Логічні форми мислення.
- •Класифікація та види мислення.
- •Індивідуальні відмінності у мисленні людини.
- •Мислення як процес розв’язання завдань.
- •Поняття про уяву як вищий пізнавальний процес. Фізіологічна основа уяви.
- •Прийоми (способи) створення образів уяви.
- •Класифікація та види уяви.
- •Роль уяви у різних видах творчості, розвиток уяви. Взаємозв’язок мислення та уяви.
- •Поняття про емоції та почуття. Функції емоцій і почуттів.
- •Теорії емоцій.
- •Види емоцій.
- •Види почуттів.
- •Форми переживання емоцій і почуттів.
- •Емоційна індивідуальність людини. Розвиток і виховання культури емоцій і почуттів.
- •Соціальна обумовленість людських почуттів. Почуття та особистість. Вищі почуття.
- •Поняття про волю. Функції волі. Воля як саморегуляція діяльності.
- •Локус контролю. Вольова регуляція поведінки. Можливості виховання та самовиховання волі.
- •Простий і складний вольовий акт.
- •Класифікація основних вольових якостей особистості.
- •Поняття про увагу. Фізіологічні основи уваги. Функції уваги.
- •Види уваги.
- •Властивості уваги.
- •Умови привертання та розвитку уваги. Підтримка уваги в процесі діяльності.
- •Активність і діяльність.
- •Діяльність як психологічна проблема. Поняття про діяльність як прояв фізичної і психічної активності.
- •Зміст і структура діяльності.
- •Основні види людської діяльності.
- •Опанування діяльністю. Навички та вміння. Етапи та чинники формування продуктивності навичок.
- •Індивідуальні особливості діяльності людини.
- •Головні відмінності людської діяльності від активності тварини.
- •Поняття про особистість у психології. Основні характеристики особистості.
- •Співвідношення понять: людина. Індивід. Особистість. Індивідуальність. Суб’єкт.
- •Склад і структура особистості. Біологічне та соціальне в структурі особистості.
- •Самосвідомість. Можливості розвитку самосвідомості особистості.
- •Самооцінка. Рівень домагань. Афект неадекватності. Самоповага.
- •Структура особистості за Фрейдом.
- •Структура особистості за п.Платоновим.
- •Структура особистості в теорії персоналізації а.В.Петровського.
- •Психологічний захист особистості.
- •Потреби та мотиви особистості. Спрямованість особистості.
- •Поняття про спілкування. Функції спілкування. Взаємозв’язок спілкування та діяльності.
- •Структура спілкування.
- •Засоби спілкування.
- •Види мови і мовлення.
- •Функції мови і мовлення. Відмінності між мовою і мовленням.
- •Невербальні засоби спілкування.
- •2. Акустичні (звукові):
- •3. Тактильні (пов'язані з дотиком.);
- •Взаємини та ставлення. Соціальні ролі та соціальний статус.
- •Група. Класифікація груп та їх характеристика.
- •Референтні групи та особистість.
- •Соціометрія та референтометрія.
- •Поняття про темперамент. Фізіологічна основа темпераменту.
- •Властивості темпераменту.
- •Психологічна характеристика типів темпераменту.
- •Вплив темпераменту на діяльність.
- •Характер: сутність та структура характеру.
- •Акцентуації характеру.
- •Поняття про здібності. Природні і соціальні передумови здібностей.
- •Види та рівні здібностей. Структура здібностей.
- •Формування та розвиток здібностей.
-
Предмет психології як науки.
Психологія – це наука про закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності.
Отже, предметом психології є психіка людини і тварини, її закономірності, механізми функціонування та факти.
Загальна психологія вивчає наступні психічні явища:
-
Психічні процеси, до яких належать відчуття, сприймання, запам’ятовування, мислення, уява, почуття тощо;
-
Психічні стани – уважність, байдужість, спокій, схвильованість, піднесення, зацікавленість тощо;
-
Психічні властивості – спостережливість, чутливість, розумові, емоційні, вольові якості людини, її здібності, риси характеру тощо.
Психічні явища (факти) проявляються об’єктивно (можуть бути зафіксованими зовнішньо у поведінці, психічних діях, діяльності, творчості) та суб’єктивно (відбувають внутрішньо у вигляді процесів відчуття, сприймання, пам’яті, уяві, почуттях). При цьому зміст психічних фактів може усвідомлюватися, або не усвідомлюватися людиною. Їх зміст і динаміка проявляються у потребах, мотивах, цілях, здібностях.
-
Структура. Завдання і стан сучасної психології.
В структурі психології виділяють академічну (розробка теорій функціонування та розвитку психіки) та прикладну (практичне спостереження та вивчення психічного життя в різних сферах) психологію.
Завдання психологічної науки:
-
Науково-дослідні. Передбачають вивчення законів та механізмів психіки на різних рівнях її функціонування.
-
Діагностичні. Спрямовані на оцінку рівня психічного розвитку, розробку способів розпізнання психічних особливостей, виявлення окремих взаємозв’язків психіки упродовж усього життєвого циклу людини з урахуванням її діяльності.
-
Корекційні (психокорекційні). Спрямовані на виправлення дефектів у психічному розвитку; усунення причин, що призводять до таких дефектів;
Стан сучасної психології характеризується проникненням теорії в практику, диференціацією галузей психології, інтеграцією психології в інші науки (з якими межує предмет та об’єкт психології, внаслідок чого утворилися такі науки, як психофізіологія, психофізика, зоопсихологія тощо). В той же час на сучасному етапі психологія відчуває брак розвитку теоретичних напрямків, значущих відкриттів, характеризується різноманітністю поглядів на закономірності функціонування психіки (іноді дуже протилежних), чим і пояснюється бурхливий розвиток саме практичних аспектів.
-
Психологія в системі наук. Основні галузі психології.
1. Теоретична психологія: загальна психологія, історія психології, експериментальна психологія, генетична психологія, соціальна, диференційна, психологія особистості тощо.
2. Науково-прикладна психологія, яка в залежності від виду діяльності та поведінки людини включає такі напрямки, як психологія праці, інженерна психологія, психологія творчості; в залежності від питання розвитку – вікова психологія, спеціальна психологія (психологія аномального розвитку); за відношенням до нормальної та здорової психіки – психологія здоров’я, медична психологія, патопсихологія; за відношенням до права – юридична кримінальна, судова психологія та психологія слідства.
3. Практична психологія. Це система спеціальних психологічних служб: психологія сім’ї та соціального захисту, психологічна служба системи освіти, психологічна служба бізнесу та економіки, психологічна служба праці та професійної орієнтації, психологічна служба в армії, спорті тощо.