![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1.Підприємство як субєкт господарювання: Визначення , мета та напрямки діяльності. Правові основи діяльності.
- •2. Продуктивність праці як показник ефективності виробництва. Методи обчислення виробітку і трудомісткості.
- •3. Класифікація підприємств за різними ознаками. Види підприємств.
- •4. Структура пі-ва та її види. Виробнича структура під-ва.
- •5.Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
- •6.Персонал підпр-а, його склад та струк-ра. Основні чинники, що впливають на структуру.
- •7.Планування чисельності працівників на підприємстві. Планові показники та їх обчислення.
- •8.Ремонт основних засобів, види ремонту та їх сутність.
- •10.Основні засоби : поняття, характерні ознаки
- •11.Облік та оцінювання основних фондів. Види і суть оцінок.
- •13. Показники еф викор оз та вп
- •Узагальнюючі показники
- •14. Виробничі потужності (вп): визначення, види, чинники, що впливають
- •15. Поняття, склад та структура оборотних фондів та фондів обігу підприємства.
- •16.Життєвий цикл підприємства, етапи життєвого циклу підприємства.
- •21. Системи амортизації, їх суть. Методи амортизації
- •19.Управління підприємством.Принципи управління підприємством
- •1) Принцип повноважень,
- •7)Гнучкість
- •20. Методи управління.
- •21. Функції управління.
- •Типи організаційної структури управління підприємством.
- •26. Розширене відтворення оз
- •28. Немат рес(нр): поняття, види, їх х-ка.
- •29. Нематеріальні активи: визначення, види.
- •30. Визначення, оцінка та амортизація Нематеріальних Активів.
- •33. Оборотні кошти: сутність та структура.
- •34Способи орг-ї вироб. Процесу
- •38. Планування
- •39.Стратегічне планування
- •40.Тактичне планування
- •41. Бізнес-план
- •43. Продукція підприємства.
- •45. Матеріально-технічне забезпечення підприємства.
- •46. Структура заробітної плати.
- •47. Тарифна і нетарифна с-ма оплати праці.
- •48. Фонд оплати праці, його складові. Визначення середньої з.П. Та середнього доходу.
- •52.Стандартизація та сертифікація продукції. Стандарти, сфера їх застосування.
- •53. Витрати підприємства. Класифікація витрат.
- •54.Собівартість продукції: визначення і види.
- •55.Кошторис вир-ва, його призначення. Класифіація витрат за економічними елементами.
- •56.Калькуляція продукції, визначення та призначення калькуляції. Класифікація витрат за статтями.
- •57.Ціна: поняття, роль, функції.
- •58.Методологія ціноутворення.
- •59.Дохід підприємства, чинники, що впливають.
- •60.Прибуток: визначення, види та їх обчислення.
- •Розподіл прибутку
- •61. Показники оцінки фінансового стану підприємства.
- •62.Рентабельність та її види.
- •63.Господарські товариства, їх характеристика
- •64. Державне регулювання цін
34Способи орг-ї вироб. Процесу
Виробничий
процес
—
це цілеспрямоване постадійне перетворення
вихідної сировини у готову продукцію,
яка призначена як для споживання так і
для подальшого перероблення.О
собливості
діяльності підприємства залежать від
типу
виробництва-це
класифікаційна категорія виробництва,
яка враховує такі його властивості, як
широта номенклатури, регулярність,
стабільність і обсяг випуску продукції.
Розрізняють
три типи виробництва: 1.Одиничне
в-во
характеризується широкою номенклатурою
продукції і малим обсягом випуску
однакових виробів.2.Серійне
в-во
має обмежену номенклатуру продукції,
виготовлення
окремих виробів періодично повторюється
певними партіями (серіями)
і загальний обсяг випуску може бути
великий.3.Масове
в-во
характеризується вузькістю номенклатури
продукції, великим
обсягом безперервного і тривалого
виготовлення окремих виробів.
Окремо вирізняється дослідне виробництво
— виготовлення зразків або партій
виробів для дослідних робіт, випробувань,
доопрацювання
конструкцій тощо. На їх основі розроблюють
конструкторську
та технологічну документацію для
серійного або масового
виробництва.Коефіцієнт
закріплення операцій характеризує
середню кількість операцій,
що припадає на одне робоче місце:
де п — кількість предметів, які обробляються на певній групі робочих місць за місяць; ті — кількість операцій, які проходить /-й предмет при обробці на певній групі робочих місць; М — кількість робочих місць, для яких обчислюється.Знаючи коефіцієнт закріплення операцій, можна визначити тип виробництва. Робочі місця одиничного виробництва характеризуються виконанням різноманітних операцій над різними деталями в межах технологічної можливості устаткування, що є універсальним. Через часту зміну предметів праці багато часу витрачається на переналагодження устаткування. Тому для одиничного виробництва к^ 0 > 40.На робочих місцях серійного виробництва виконуються операції над обмеженою номенклатурою деталей, які обробляють періодично партіями. При цьому застосовують як універсальне, так і спеціальне устаткування. Для цього типу виробництва 1 < кзо<40. Робочі місця масового виробництва характеризуються постійним виконанням однієї операції над одним предметом праці, тобто kзо = 1. При цьому застосовують вузькоспеціалізоване устаткування і спеціальне оснащення.
35. Виробничий цикл.Важливим нормативом організації виробничого процесу в часі є виробничий цикл — інтервал часу від початку до завершення процесу виготовлення продукції. Обчислюють цей інтервал для одного або певної кількості виробів, які виготовляються одночасно. Основною складовою виробничого процесу є технологічний процес — сукупність дій зі зміни стану предмета праці. Окремі технологічні операції є складовими технологічного ииклу. Розрізняють три основних способи поєднання операцій технологічного циклу: послідовне, паралельне і послідовно-паралельне. Послідовне поєднання операцій полягає в тому, що наступна технологічна операція починається тільки після завершення обробки всіх предметів партії на попередній операції.
Послідовне поєднання дуже просте й полегшує оперативне планування, але йому властивий тривалий цикл, бо кожний предмет перебуває поза обробкою в очікуванні обробки всієї партії. Такий спосіб поєднання технологічних операцій застосовується в одиничному і серійному виробництвах.
Для паралельного поєднання технологічних операцій характерно, що предмети після завершення однієї операції одразу передаються на наступну. У такий спосіб предмети однієї партії виготовляються паралельно на всіх технологічних операціях. Малогабаритні нетрудомісткі предмети іноді передаються не поштучно, а так званими транспортними партіями розміром пт. При поштучному передаванні предметів пт = 1. У цьому разі технологічний цикл обчислюється за формулою
Послідовно-паралельне поєднання технологічних операцій є комбінацією двох попередніх. При такому поєднанні технологічний цикл триваліший за цикл при паралельному поєднанні й менший від циклу при послідовному поєднанні технологічних операцій. Цей метод поєднання операцій застосовується при обробці предметів великими партіями, що відповідає умовам великосерійного виробництва.
36.Методи орг-ї вироб процесу. Організація виробничого процесу вивчає також розташування робочих місць і їх груп на території підприємства, що забезпечує пересування предметів праці технологічними операціями найкоротшим маршрутом. Розрізняють непотоковий і потоковий виробничі процеси. Непотокове виробництво має такі ознаки: на робочих місцях оброблюються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з них невелика і недостатня для нормального завантаження устаткування, робочі місця розташовуються однотипними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій, предмети праці переміщуються при обробці складними маршрутами, внаслідок чого виникають тривалі перерви між технологічними операціями. Застосовується цей метод переважно в одиничному і дрібносерійному виробництві. Причому залежно від широти номенклатури виробів і їх кількості він має модифікації. В умовах одиничного виробництва непотоковий метод здійснюється переважно у формі одинично-технологічного, коли окремі предмети праці одиницями або невеликими партіями, які не повторюються, проходять обробку згідно з ознаками, наведеними вище. У серійному виробництві цей метод приймає форми партіонно-технологічного або предметно-групового. Потокове виробництво с високоефективним методом орг-ії вир-го процесу. Потоковий метод орг-ії вир-ва застосовується у масовому та великосерійному виробництвах. Потокове виробництво має багато переваг: високий рівень продуктивності праці, механізації, спеціалізації й чітку організацію. Як наслідок скорочується тривалість виробничого циклу і незавершеного виробництва, збільшується коефіцієнт використання виробничих потужностей і зменшуються витрати на виробництво. Разом з тим потоковий метод організації виробництва має й недоліки. Для працівників — це примітивізація та монотонність їх праці, що суперечить загальній тенденції підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня працівників. Крім того, одноманітність роботи на потокових лініях не дає можливості працівникам реалізувати індивідуальні можливості. Для підприємства вузька спеціалізація робочих місць може спричинитися до ускладнень при переході на випуск іншої продукції.
ознаки:
за групою роб. місць закріплюється обробка або складання предметів одного найменування або обмеженої кількості подібних предметів;
роб. місця розташовуються послідовно за перебігом технол. процесу;
предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує виконання безперервності процесу.
37. типи орг-ї вироб. процесу
Методи орг-ї вироб процесу. Організація виробничого процесу вивчає також розташування робочих місць і їх груп на території підприємства, що забезпечує пересування предметів праці технологічними операціями найкоротшим маршрутом. Розрізняють непотоковий і потоковий виробничі процеси. Непотокове виробництво має такі ознаки: на робочих місцях оброблюються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з них невелика і недостатня для нормального завантаження устаткування, робочі місця розташовуються однотипними групами без певного зв'язку з послідовністю виконання операцій, предмети праці переміщуються при обробці складними маршрутами, внаслідок чого виникають тривалі перерви між технологічними операціями. Застосовується цей метод переважно в одиничному і дрібносерійному виробництві. Причому залежно від широти номенклатури виробів і їх кількості він має модифікації. В умовах одиничного виробництва непотоковий метод здійснюється переважно у формі одинично-технологічного, коли окремі предмети праці одиницями або невеликими партіями, які не повторюються, проходять обробку згідно з ознаками, наведеними вище. У серійному виробництві цей метод приймає форми партіонно-технологічного або предметно-групового. Потокове виробництво с високоефективним методом орг-ії вир-го процесу. Потоковий метод орг-ії вир-ва застосовується у масовому та великосерійному виробництвах. Потокове виробництво має багато переваг: високий рівень продуктивності праці, механізації, спеціалізації й чітку організацію. Як наслідок скорочується тривалість виробничого циклу і незавершеного виробництва, збільшується коефіцієнт використання виробничих потужностей і зменшуються витрати на виробництво. Разом з тим потоковий метод організації виробництва має й недоліки. Для працівників — це примітивізація та монотонність їх праці, що суперечить загальній тенденції підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня працівників. Крім того, одноманітність роботи на потокових лініях не дає можливості працівникам реалізувати індивідуальні можливості. Для підприємства вузька спеціалізація робочих місць може спричинитися до ускладнень при переході на випуск іншої продукції.
ознаки:
за групою роб. місць закріплюється обробка або складання предметів одного найменування або обмеженої кількості подібних предметів;
роб. місця розташовуються послідовно за перебігом технол. процесу;
предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи, що забезпечує виконання безперервності процесу.