- •1. Земля як інтегрований та диференційований об’єкт правового регулювання
- •2. Поняття та предмет земельного права.
- •3.Принципи земельного права України.
- •4.Методи земельного права
- •5.Система земельного права України.
- •6.Співвідношення і взаємодія земельного права з іншими галузями права
- •7.Земельне право як наука і навчальна дисципліна.
- •8. Розвиток земельно-правового регулювання Доби Київської Русі
- •9. Розвиток земельно-правового регулювання польсько-литовської доби (хіv-хvіі сторіччя)
- •10. Розвиток земельно-правового регулювання гетьманської доби
- •11. Розвиток земельно-правового регулювання в початковий період входження до складу Російської імперії (хvііі- початок XIX сторіччя)
- •12. Часи аграрної реформи в Російській імперії середини XIX сторіччя
- •13. Столипінська аграрна реформа в Росії
- •14. Регулювання земельних відносин часів унр
- •15. Розвиток земельного права за часів срср.
- •16.Поняття, особливості та класифікація джерел земельного права України
- •17.Закони України як джерела земельного права.
- •18. Постанови Верховної Ради України як джерела земельного права.
- •21. Нормативно-правові акти центральних органів державної влади в системі джерел земельного права
- •23. Міжнародні договори та міжнародні угоди в системі джерел земельного права
- •24. Нормативні акти Конституційного Суду України в системі джерел земельного права.
- •25. Поняття та види прав на землю в Україні
- •26. Поняття права власності на землю
- •27. Зміст права власності на землю
- •28. Форми права власності на землю в Україні
- •29. Право приватної власності на землю
- •30. Право державної власності на землю
- •31. Право комунальної власності на землю
- •32. Право власності на землю українського народу
- •33. Право колективної власності.
- •34. Особливості права спільної власності.
- •35 Гарантії права власності на землю
- •36 Умови , підстави та правові форми (способи) набуття права власності на земельні ділянки.
- •37 Приватизація земельних ділянок із земель державної і комунальної власності: поняття та ознаки.
- •38 Одержання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності (із земель запасу, резервного фонду) в межах норми безоплатної приватизації в порядку ст 121.
- •7. Обов’язковій державній експертизі підлягають проекти відведення земельної ділянки:
- •40 Передача земельних ділянок у власність громадян для зайняття фермерським господарством.
- •41 Одержання земельних ділянок внаслідок приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій.
- •42 Придбання земельних ділянок на підставі цивільно-правових угод,
- •43 Особливості продажу земельних ділянок із земель державної та комунальної власності
- •44 Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю
- •45 Перехід прав власності на земельну ділянку при переході права власності на будівлю і споруду
- •46 Виділення в натурі ( на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток ( паїв)
- •47 Розмежування земель державної та комунальної власності
- •48 Підстави припинення права власності на земельні ділянки.
- •49 Поняття та види прав на користування землею
- •50 Право на загальне користування землею
- •51 Право на оренду землі
- •52. «Оренда» земельних часток (паїв) без виділення в натурі
- •53. Право на постійне користування землею.
- •54. Право на земельні сервітути.
- •55. Право на користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)
- •56. Право на користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)
- •61. Міжгалузеві органи у сфері регулювання земельних правовідносин
- •62. Галузеві органи у сфері регулювання земельних правовідносин
- •63. Планування використання земель як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •64. Розподіл та перерозподіл земель як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •65. Землеустрій як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •3 Рівні землеустрою:
- •66. Ведення державного земельного кадастру як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •67. Державна реєстрація прав на землю як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •68. Контроль за додержанням законодавства у сфері використання та охорони земель як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •69.Моніторинг земель як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •70.Нормування і стандартизація у сфері регулювання земельних відносин.
- •71.Вирішення земельних спорів як функція державного регулювання земельних правовідносин
- •72. Поняття правової охорони земель в Україні
- •73.Загальна характеристика системи засобів правової охорони земель.
- •74.Суб’єктно-об’єктний склад відносин правової охорони земель
- •75.Особливості правової охорони ґрунтів.
- •76.Правове забезпечення використання техногенно забруднених земель.
- •77.Правове забезпечення консервації земель.
- •78.Правове забезпечення рекультивації порушених земель.
- •79.Поняття та правові форми охорони земель від забруднення та псування
- •80.Поняття та форми плати за землю.
- •81.Юридична природа земельного податку: суб’єктно-об’єктний склад оподаткування
- •82.Юридична природа орендної плати за земельні ділянки.
- •83.Загальні засади обчислення розміру та справляння земельного податку за різні категорії земель.
- •85.Поняття, склад та види земельних правопорушень.
- •86. Поняття та види юридичної відповідальності за земельні правопорушення
- •87.Особливості адміністративної та кримінальної відповідальності за земельні правопорушення
- •88Майнова відповідальність за порушення земельного законодавства
- •Відшкодування втрат с/г та л/г виробництва
- •89.Земельно-правова відповідальність
- •90. Поняття правового режиму земель.
- •91.Поняття, юридичні ознаки, види та функціональне використання сільськогосподарських земель як об'єкта земельних правовідносин
- •92.Особливості здійснення права власності на сільськогосподарські землі
- •93.Собливості здійснення прав на користування сільськогосподарськими землями.
- •94 Державне регулювання правовідносин у сфері здійснення прав на сільськогосподарські землі, їх використання та охорони.
- •95Особливості правової охорони сільськогосподарських земель в Україні.
- •96.Поняття, склад та функціональне використання земель населених пунктів(нп).
- •97.Особливості здійснення права власності та прав на користування земельними ділянками в межах населених пунктів
- •98.Особливості державного регулювання у сфері використання та охорони земель населених пунктів
- •99.Особливості правової охорони земель населених пунктів.
- •100.Поняття та особливості правового режиму земель спеціального несільськогосподарського призначення
- •101.Землі промисловості: поняття, склад, особливості правового режиму
- •102.Землі транспорту: поняття, склад, особливості правового режиму
- •103.Землі зв'язку: поняття, склад, особливості правового режиму.
- •104.Землі енергетичної системи: поняття, склад, особливості правового режиму.
- •105. Землі оборони: поняття, склад, особливості правового режиму.
- •1.Внутрішні заборонені зони - розташовані в межах земельної ділянки закріпленої за військовими частинами
- •2.Зовнішні заборонені зони – розташовані на суміжних земельних ділянках.
- •106.Поняття, юридичні ознаки, та функціональне використання земель лісогосподарського призначення.
- •107.Особливості здійснення права власності та прав на користування землями лісогосподарського призначення.
- •108.Особливості державного регулювання відносин у сфері використання та охорони земель лісогосподарського призначення.
- •109.Особливості правової охорони земель лісогосподарського призначення.
- •2.Відтворення лісів шляхом відновлення та лісорозведення
- •3.Підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біорізноманіття у лісах пов’язані з поліпшення якісного складу лісових ділянок.
- •4. Особливою формою правової охорони земель лісогосподарського призначення можна вважати юридичну відповідальність
- •110.Поняття, види та функціональне використання земель водного фонду.
- •2) Підземні води та джерела;
- •1.Догляд за водними об’єктами :
- •111. Особливості використання земель водного фонду на різних юридичних титулах.
- •112.Особливості правової охорони земель водного фонду,
- •113.Поняття, види та функціональне використання земель природно-заповідного фонду.
- •114.Особливості використання земель природно-заповідного фонду на різних юридичних титулах.
- •115.Особливості правової охорони земель природно-заповідного фонду.
- •116.Поняття земель іншого природоохоронного призначення.
- •117.Поняття, склад та особливості правового режиму земель історико-культурного призначення
- •118. Поняття, склад та особливості правового режиму земель рекреаційного призначення.
- •119.Поняття, склад та особливості правового режиму земель оздоровчого призначенню
7.Земельне право як наука і навчальна дисципліна.
Наука земельного права — це галузева юридична наука, предметом дослідження якої є земельні відносини, земельне право як галузь права, його система, предмет та методи правового регулювання, земельно-правові норми та правові інститути, земельне законодавство як система, практика його застосування, а також окремі нормативно-правові акти, що регулюють земельні відносини з точки зору закономірностей їх виникнення, змісту, функціонування, взаємодії, розвитку і напрямів удосконалення.
Специфічною рисою земельно-правової науки, що належить до групи суспільних (соціальних) наук, є її органічний зв'язок з науками екологічного, аграрного права, а також з природничими науками.
Вона має різноманітні функції, в яких виявляються суть і призначення її в суспільстві: пізнавальну, констатаційну, описову, інтерпретаційну, прогностичну, евристичну, практико-прикладну, методологічну та ідеологічно-виховну.
Земельне право як навчальна дисципліна являє собою систему знань, зведень та інформації про основні положення і зміст земельного права, які викладаються з метою підготовки професійних правознавців. Вона може відрізнятися від системи галузі земельного права за обсягом інформації, яка викладається виходячи з учбових планів навчальних закладів.
8. Розвиток земельно-правового регулювання Доби Київської Русі
За часів Київської Русі (т. з. "земська", або "князівська" доба) відбувається поступовий перехід від патріархальних відносин родової общини до феодального поземельного устрою. В общині земля, яка спочатку піддавалася періодичним переділам, закріплюється за окремими членами, крім виморочних, покинутих ділянок, лісових угідь, пасовищ та сіножатей, які залишаються в общинному користуванні .
Вважаючи общинні селянські землі державними, князівська влада починає відчужувати їх на власний розсуд, причому разом з селянами. Відбувається процес "окняжіння" вільних земель. Поряд із общинним землеволодінням виникає князівське, боярське та церковне феодальне землеволодіння, яке з часом набирає все більшої ваги і сприяє руйнуванню общинних земельних відносин. У ст. 46 Просторової редакції Руської Правди міститься вказівка на три основні категорії феодалів: князя, бояр, монастирі. На думу дослідників, у нормах Руської Правди можна знайти вказівку на існування ширшого кола форм землеволодіння: князівський домен; боярська вотчина; монастирська вотчина; особиста вотчина церковних ієрархів; земля громади (общини); індивідуально-сімейна земельна ділянка; незаселені вільні (державні) землі, верховним власником яких виступав великий князь як глава держави. Князівський домен, наприклад, становив конгломерат земель, що належали особисто князю, який через своїх управителів стягував там оброк, накладав інші повинності. Відомості про такі князівські землі датуються вже X ст.
Звичаєве право. Займанщина. Звичаєве право регламентує способи набуття прав на землі. Набуття права власності та користування землею через зайняття - т. з. "займанщину": обробивши землю, людина набувала право на неї . Це прототип сучасних нормативів відведення: у давні часи розмір земельної ділянки, наданої князем, наприклад, монастирю, церкві або дружиннику, визначався тим, на яку відстань власник міг обробити землю, відраховуючи від певного центру - села, селища, двору, урочища тощо .
Оренда землі. Оренда на українських землях починає розвиватися з X ст., тоді, коли виникає пропозиція земель за умов її надлишку у великих землеволодільців - князів, бояр та церкви. З умов найму нерухомого майна виникають особливі правовідносини щодо оренди землі, які в Руській Правді отримали назву ролейного або землеробського закупу. Селянину-закупу, зазвичай, поряд із землею у користування за плату (як правило, частину врожаю) надавалося рухоме майно - кінь, плуг, рало. Відносини закупу оформлювалися усним договором - "рядом".
Регламентується розмір орендної плати: "тому, хто сіяв - дев'ять снопів, а тому, хто має землю - десятий сніп: якщо ж хто інакше поділить, буде проклятий Богом", - проголошує ст. 9 давньоруського варіанту Візантійського землеробського закону , що відображав норми, існуючі у селянських общинах Давньої Русі .
Земельні сервітути. Перші згадки про земельні сервітути містяться у Книгах Законних , які були поширеним джерелом права на Україні у ХІП-ХІV століттях. У тексті (гл. 84 Землеробського закону), зокрема, йдеться про право землевласника допускати чи забороняти протікання води з чужого млину по своїй землі. На думку Р. І. Марусенка, зазначене право можна вважати сервітутом відведення води . Гл. 83 Землеробською закону встановлює обов'язок власника млина попереджувати збитки, які можуть бути завдані водою, що протікає до млина, а якщо їх не можна попередити припинити роботу млина. Власник земельної ділянки, обтяженої проведенням по ній води, мав право заборонити використання своєї земельної ділянки іншою особою, а також зобов'язати її дотримуватись певних вимог та територіальних меж користування.
Агротехнічне нормування. Звичаєве право містило елементи агротехнічного нормування (встановлення "технічних" вимог до ведення сільського господарства), одним з різновидів якого було встановлення двопільної системи землеробства. Ця система була нерозривно пов'язана із процедурою перерозподілу земель у громаді: після збирання врожаю необроблена половина поля ("царинка"), що мала лишатися під паром, переходила у спільне володіння громади.
Земельний податок. Земля починає оподатковуватися. Положення про земельний податок закріплені й у Руській Правді, у ст. 109 її Просторової редакції
Правила добросусідства. Візантійський землеробський закон містив також окремі правила добросусідства. Так, у ст. ЗО передбачалося: "Якщо садове дерево росте між двох садів, і його гілка нахилиться, і від неї буде тінь іншому саду, і шкода буде, то господар дерева повинен підрізати гілку: якщо ж сад ненасаджений, то хай не підрізає гілок цього дерева" '. "Якщо впаде з дерева [з чужої ділянки] плід на землю моєї ділянки і я його візьму, то не винен" - проголошувала ст. 81 .
Спадкування землі. Були врегульовані відносини із спадкування землі, причому існували навіть певні правила, спрямовані на забезпечення неподільності земельних ділянок. Так, за договором Візантії із Руссю 911 р. за відсутності в померлого синів спадкоємцями могли бути лише чоловіки.
Елементи земельного кадастру. Перепис земель часів залежності від монголо-татар (1245 р.) іноді вважається першим прикладом запровадження в Україні земельного кадастру.
Кримінально-правова охорона меж. Порушення меж, особливо руйнування огорож, каралося. yже у Руській правді зустрічаємо норми про кримінально-правову охорону прав землевласників і землекористувачів, охорону меж. Схожі норми передбачалися у Статуті Володимира Мономаха