85.Поняття, склад та види земельних правопорушень.

Підставою настання відповідальності є правопорушення, відповідно підставою настання відповідальності в земельному праві є земельне правопорушення.

Земельне правопорушення — це суспільно шкідлива винна дія або бездіяльність, що протирічять нормам земельного права. Земельні правопорушення являють собою негативні соціальні явища, тому що посягають на земельний лад і правопорядок, покликаний забезпечити раціональне використання і охорону земель.

Причинами правопорушень в земельному праві нерідко бувають недоліки правового регулювання земельних відносин, безконтрольність за станом використання земельного фонду, недостатня юридична грамотність населення в земельному законодавстві.

Відповідальність за порушення може наступати тільки при наявності повного складу правопорушення, яке характеризується чотирма елементами: суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна сторона і об'єктивна сторона правопорушення.

Суб’єктами земельних порушень можуть бути як окремі громадяни і посадові особи, так і працівники підприємств, установ, організацій.

Правопорушниками можуть бути і державні органи, які незаконно розпоряджаються земельним фондом або здійснюють інші порушення діючих норм земельного права.

Суб’єкти земельних правопорушень — юридичні та фізичні особи — не обов'язково повинні бути землекористувачами або суб'єктами земельних відносин. Порушувати земельні правовідносини можуть, наприклад, проектні організації, які розробляють проекти землеустрою, будівництва підприємств, якщо при складанні проекту не дотримуються встановлених законодавством нормативів.

Об'єктами земельних правопорушень можуть бути порушення права державної, колективної і приватної власності на землю, укладений порядок землекористування і охорони земель, права та інтереси окремих громадян, підприємств, установ, організацій,

Суб'єктивна сторона являє собою психічне ставлення суб'єкта до протиправного діяння, яке він здійснив.

Об'єктивна сторона земельного правопорушення — це конкретні дії правопорушника, які посягають на земельні інтереси учасників земельних відносин.

Юридична відповідальність за скоєне правопорушення настає в тому випадку, якщо в законодавстві закріплений склад правопорушення і встановлені санкції до правопорушників. Земельні правопорушення регламентуються не тільки земельним правом, тому до порушників земельних правовідносин застосовують також санкції, які встановлені цивільним, адміністративним, кримінальним, трудовим та іншим законо­давством.

Підставами юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства є склад правопорушення, деліктоздатність (осудність, дієздатність) суб'єкта і наявність законодавства.

В Земельному кодексі закріплений перелік видів земельних правопорушень, за які наступає юридична відповідальність.

Види правопорушень:

1. за видами обєктів:

• власне земельні

• земельні правопорушення з екологічним спрямуванням (псування с/г угідь)

2. з урахуванням суб’єктного складу:

• які вчинили фіз..ос

• які вчинили юр.ос

3. з урахуванням суспільної шкоди

• злочин

• проступок

4. за формою зовнішнього виразу:

• дія

• бездіяльність

5. залежно від порушеного інституту

• щодо приватизації

• щодо власності

• інші

6. за суб’єктом, об’єктом та видом відповідальності

• правопорушення щодо невиконання землевласником і землекористувачем своїх прав

• порушення земельних прав з боку 3х осіб

Згідно Земельного кодексу юридична відповідальність настає у випадках:

• укладення угод, визнаних, в законодавчому порядку,недійсними;

• самовільного зайняття земельних ділянок;

• псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними та радіоактивними речовинами, виробничими відходами і стічними водами;

• розміщення, проектування, будівництва, введення вдію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

• невиконання вимог природоохоронного режиму використання земель;

• порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

• знищення межових знаків;

• невжиття заходів щодо боротьби з бур'янами та шкідниками сільськогосподарських культур;

• неправильної експлуатації, знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень;

• приховування або перекручення відомостей про стан екологічної, у тому числі радіаційної, обстановки, пов'язаної з забрудненням землі;

• порушення строків розгляду заяв громадян і вирішення питань про передачу та надання земельних ділянок;

• перекручення даних державного земельного кадастру і приховування інформації про наявність земель запасу;

• невиконання умов знімання, зберігання і нанесення родючого шару ґрунту;

• самовільного відхилення від проектів внутрігосподарського землеустрою.

Даний перелік не є вичерпним. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші види порушень земельного законодавства.

Винні у порушенні земельного законодавства несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.