- •3.Інтерпретація проблеми людини і Бога в літературі Середньовіччя. Середньовічна парадигма часу.
- •4.Середньовічна парадигма часу. Картина світу середньовічної людини.(4)
- •5.Проблема людини та навколишньої дійсності у Середніх віках. Уявлення про великий ланцюг буття.
- •6.Ієрархічність та символічність як основні естетичні концепти середньовічного світосприйняття.
- •7.Духовність та енциклопедичність як основні естетичні концепти середньовічного світосприйняття.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги. Проблема їхньої класифікації.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги.Проблема їхньої класифікації.
- •9.Пантеон кельтських богів. Їхня функціональна характеристика.
- •10.Класифікація ірландських саг.
- •13Кельтські творці художнього слова –т друїди, філіти, барди.
- •14.Давні германці та їхня міфологія)
- •15.Створення світу в піснях «Старшої Едди»
- •16Трагічне і героїчне в піснях «Старшої Едди»
- •17.Дидактизм «Старшої Едди»
- •18.Поезія скальдів та її по етологічні техніки
- •19.Саги про ісландців
- •20.Давньогерманський народно-героїчний епос
- •21.Англосаксонська поема «Беовульф».
- •22.Латинська література раннього Середньовіччя.Система жанрів клерикальної та світської літератури
- •23.Апокрифічна та есхатологічна література раннього Середньовіччя.
- •24.Поняття патристики. “Сповідь” Аврелія Августина як взірець середньовічного автобіографічного жанру. Августин і сповідальна традиція в західноєвропейській літературі.
- •25.Жанровий діалог «Сповіді» Августина(автобіографія,чарівна казка).
- •26.Витлумачення проблеми пам’яті та часу у “Сповіді” Аврелія Августина.
- •27. Витлумачення проблеми часу та памяті у «Сповіді» а.Августина
- •28. Особливості жанру візії. Ґенеза жару
- •30.Художні особливості середньовічного героїчного епосу
- •31.Давньогрецький епос та середньовічний епос. Концепція героя.
- •32.Васали та сеньйори героїчного епосу. Їхня відмінність від героя архаїчного епосу.
- •33.Історія та вимисел у французькому героїчному епосі. “Пісня про Роланда”.
- •34.Лицарський кодекс у поемі “Пісня про Роланда”.
- •35.Християнські та національно-патріотичні мотиви поеми.
- •37.Сюжетно-композиційна структура «Пісні про нібелунгів».Генеза поеми.
- •38Жанрова синкретичність поеми
- •39.Особливості хронронотопу «Пісні про нібелунгів»
- •40. Епічний герой архаїчного та героїчного епосу.
- •41. Герой та антагоністи в героїчному епосі Середньовіччя.
- •42.Жіночі образи середньовічних поем.
- •43.Концепція кохання і варіанти її інтерпретації в літературі Середніх віків.
- •44.Доба лицарства.Хрестові походи та їхня роль у формуванні лицарської культури.Кодекс лицарської моралі та куртуазних естетичних норм.Нова концепція кохання.
- •45.Доба лицарства.Загальна характеристика.Куртуазна література і її жанри.
- •46.Класифікація та художні особливості жанру лицарського роману.
- •47.Роланд і Трістан: від епічного героя до героя лицарського роману.
- •48.Лицарська література. Нова концепція кохання. Елементи психологізму.
- •49.Образи Трістана та Ізольди в середньовічній літературі Західної Європи.
- •50.Мотив мандрівки в середньовічній літературі (на прикладі аналізу твору на вибір студента).
- •51Лірика трубадурів.Її жанрова система та вплив на подальший розвиток європейської поезії.
- •52.Поезія трубадурів як культурне явище. Орбіта впливу поетичної школи Провансу.
- •53. Своєрідність жанрової класифікації лірики трубадурів
- •54.Специфіка жанру біографії трубадурів
- •55.Міська література пізнього Середньовіччя. Витоки її формування.
- •56.Поезія вагантів і голіардів. Основні представники та жанри.
- •57. Поезія вагантів і голіардів. Ключові теми та образи. Любовна і сатирична лірика.
- •58.Місто як особливий простір. Жанрова характеристика (фабльо, тваринний епос, алегоричний епос).
- •60. Фабльо, шванки. Зв'язок жанру фабльо з exempla.
- •61. Міце твариного епосу в системі жанрів міської літератури.
- •62. «Роман про Лиса» як найхарактерніший взірець твариного епосу. Специфіка його композиції, конфлікту, системи персонажів.
- •63. «Роман про Лиса» . Його витоки (антична та фольклорна традиції)
- •64. Алегоричний епос. Поява дидактико- алегоричної поеми «Романа про Троянду». Проблема авторства в ній.
- •66. Походження середньовічної драми.Клерикальна література і театр
- •67..Основні драматургічні жанри літератури Середніх віків (містерія, міракль, мораліте, фарс).
- •68. Виникнення міської драми. Жанрова своєрідність мораліте, фарсу та соті. Їхній зв'язок з народною сміховою культурою.
- •69.Література італійського Передвідродження.
- •70. «Нове життя» Данте та школа «солодкого нового стилю».
- •73.Труктура та худ. Особливості поеми Данте «Божественна комедія».
- •76.“Божественна комедія” Данте: система та функції образів, місце образу автора у творі.
- •77.Побудова потойбічного світу в зображенні Данте та критерії оцінки гріховності. Образи грішників.
- •78.Література доби Відродження, як історичне поняття, її значення в світовому літературному процесі.
- •79.Періодизація та система жанрів ренесансної літератури.
- •80.Естетичні опозиції та концепти доби Відродження.
- •82. Проблема людини та навколишньої дійсності у добу Відродження. Уявлення про великий ланцюг буття
- •83. Теорії походження жанру сонету
- •84.Жанр сонету. Його національні варіанти в літературі доби Відродження.
- •85. Франческо Петрарка – перший гуманіст і найвизначніший лірик Відродження.
- •86.Наукова і літературна діяльність Петрарки.
- •87.Лірика Петрарки (жанри, тематика, особливості ліричного героя), її українські переклади. Новий поетичний стиль.
- •88.Проблематика “Декамерона” Дж. Боккаччо. Класифікація новел.
- •90.Роль та місце автора в оповіді “Декамерона”.
- •91.Типи та образи персонажів “Декамерона”.
- •92. Функція обрамлення у «Декамероні» Дж. Боккаччо
- •93. Місце твору в розвитку європейської новелістики наступних епох
16Трагічне і героїчне в піснях «Старшої Едди»
У всіх сагах та піснях «Старшої Едди» явно простежується паралелізм трагічного й героїчного. Вони начебто нерозлучні: постійно згадується про героїчні подвиги, які часто закінчуються трагічно.
Про трагічне майбутнє згадується у «Пророцтві Вьольви», героїчні подвиги описуються у «Пісні про нібелунгів», «Сазі про Волсунгів» та ін. + читацький щоденник.
Героїчні пісні «Старшої Едди» відтворюють давній ступінь розвитку епічної поезії. Більшість цих пісень виникло на матеріалі героїчних сюжетів, що склалися у континентальних германців (готів, франків, бургундців).Героїчні пісні «Едди» виникали в різні часи. Декілька пісень можуть бути прикладами героїчної пісні ще часів великого переселення («Стара пісня про Сігурда», «Стара пісня про Атлі»). Поряд з ними існують нові, вже скандінавської форми пісні, але різного ступеня давності, й тому в них проявився різний світогляд. В найдавніших піснях відбито пережитки матріархату, коли кровні зв'язки панували над іншими зв'язками. Так, Гудрун («Друга пісня про Гудрун») вбиває своїх синів і чоловіка Атлі - це помста за вбивство чоловіком її братів. У німецькому ж варіанті цього сюжету («Пісня про Нібелунгів», 1200 p.), який остаточно оформився в умовах феодалізму, навпаки, Крімхільда (Гудрун) підступно вбиває своїх братів, помщаючись за смерть чоловіка. У пізніших текстах Едди значимою стає тема кохання. їй присвячений ісландський сюжет про зустріч Брюнхільди і Сігурда, про почуття, що спалахнуло між ними («Уривок з пісні Сігурда»). Головна тема героїчних пісень — мужність людини перед лицем невблаганної долі. Герой знає, що чекає його, але, не вагаючись, йде на зустріч неминучості. За тогочасним уявленням, найвище благо — це слава про подвиги і честь, тільки вони залишаються у пам'яті людей.
Найвизначнішою пам'яткою язичницької міфології є пісня «Віщування Вйольви», в якій виражені ідеї боротьби між Добром і Злом та ідея спокутування зла. Розбуджена Одіном зі смертельного сну Вйольва розгортає грандіозну картину створення світу, його загибелі та відродження. Спочатку з безодні народився велетень Імір, потім з'явились боги. Вони вбили Іміра і з тіла його утворили світ: м'ясо стало землею, кров - морями і ріками, кістки - горами... Люди були створені з ясеня і верби. Самі боги трудились і забавлялись на зелених луках Ідавйолля. Але в світі поширюється зло, боги порушують свої клятви, вбивають світлого Бальдра. Це порушує мир серед богів і людей. На землі настають страшні часи:
В чварах кривавих брат губить брата; Кровні родичі одне одного ріжуть; Множиться зло, повен підлості світ, Вік сокир, вік мечів, вік щитів розсічених, Хуртовинний вік, вівчий вік — перед кончиною світу…
Починається всесвітня катастрофа. З цепу зривається вовк-чудовисько Фенрір, піднімається в океані світовий змій, на кораблі мерців припливає Локі; з ними повелитель вогню Суртр, підземний велетень. Фенрір пожирає Одіна, Змій перемагає Тора. В полум'ї пожежі гине все живе. Проте в «Пісні» трагізм не доходить до почуття приреченості. Пророцтво Вйольви завершується прозрінням, що знову постане «з моря земля зелена», повернеться Бальдр, «заколосяться хліби без посіву». Світ знову здобуде життя, тепло, рух. Запанує мир, добро, щастя.
Суворий драматизм, властивий більшості міфологічних пісень, пояснюють різними факторами. Дехто з дослідників причини його вбачає в географічному факторі - скандінавам століттями доводилось вести непримиренну боротьбу з північною природою. Більш переконливою є думка, що скандінавська міфологія створювалась на вищому ступені розпаду родового ладу, це зумовило трагічне відчуття - руйнування, неминучості загибелі існуючого світопорядку. Беруть до уваги і той факт, що в скандінавській міфології богів і людей зв'язує спільна доля - вони смертні. Очевидно, тому в міфологічних піснях Едди нема такої світло-оптимістичної атмосфери, яка властива міфам Стародавньої Греції.