- •3.Інтерпретація проблеми людини і Бога в літературі Середньовіччя. Середньовічна парадигма часу.
- •4.Середньовічна парадигма часу. Картина світу середньовічної людини.(4)
- •5.Проблема людини та навколишньої дійсності у Середніх віках. Уявлення про великий ланцюг буття.
- •6.Ієрархічність та символічність як основні естетичні концепти середньовічного світосприйняття.
- •7.Духовність та енциклопедичність як основні естетичні концепти середньовічного світосприйняття.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги. Проблема їхньої класифікації.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги.Проблема їхньої класифікації.
- •9.Пантеон кельтських богів. Їхня функціональна характеристика.
- •10.Класифікація ірландських саг.
- •13Кельтські творці художнього слова –т друїди, філіти, барди.
- •14.Давні германці та їхня міфологія)
- •15.Створення світу в піснях «Старшої Едди»
- •16Трагічне і героїчне в піснях «Старшої Едди»
- •17.Дидактизм «Старшої Едди»
- •18.Поезія скальдів та її по етологічні техніки
- •19.Саги про ісландців
- •20.Давньогерманський народно-героїчний епос
- •21.Англосаксонська поема «Беовульф».
- •22.Латинська література раннього Середньовіччя.Система жанрів клерикальної та світської літератури
- •23.Апокрифічна та есхатологічна література раннього Середньовіччя.
- •24.Поняття патристики. “Сповідь” Аврелія Августина як взірець середньовічного автобіографічного жанру. Августин і сповідальна традиція в західноєвропейській літературі.
- •25.Жанровий діалог «Сповіді» Августина(автобіографія,чарівна казка).
- •26.Витлумачення проблеми пам’яті та часу у “Сповіді” Аврелія Августина.
- •27. Витлумачення проблеми часу та памяті у «Сповіді» а.Августина
- •28. Особливості жанру візії. Ґенеза жару
- •30.Художні особливості середньовічного героїчного епосу
- •31.Давньогрецький епос та середньовічний епос. Концепція героя.
- •32.Васали та сеньйори героїчного епосу. Їхня відмінність від героя архаїчного епосу.
- •33.Історія та вимисел у французькому героїчному епосі. “Пісня про Роланда”.
- •34.Лицарський кодекс у поемі “Пісня про Роланда”.
- •35.Християнські та національно-патріотичні мотиви поеми.
- •37.Сюжетно-композиційна структура «Пісні про нібелунгів».Генеза поеми.
- •38Жанрова синкретичність поеми
- •39.Особливості хронронотопу «Пісні про нібелунгів»
- •40. Епічний герой архаїчного та героїчного епосу.
- •41. Герой та антагоністи в героїчному епосі Середньовіччя.
- •42.Жіночі образи середньовічних поем.
- •43.Концепція кохання і варіанти її інтерпретації в літературі Середніх віків.
- •44.Доба лицарства.Хрестові походи та їхня роль у формуванні лицарської культури.Кодекс лицарської моралі та куртуазних естетичних норм.Нова концепція кохання.
- •45.Доба лицарства.Загальна характеристика.Куртуазна література і її жанри.
- •46.Класифікація та художні особливості жанру лицарського роману.
- •47.Роланд і Трістан: від епічного героя до героя лицарського роману.
- •48.Лицарська література. Нова концепція кохання. Елементи психологізму.
- •49.Образи Трістана та Ізольди в середньовічній літературі Західної Європи.
- •50.Мотив мандрівки в середньовічній літературі (на прикладі аналізу твору на вибір студента).
- •51Лірика трубадурів.Її жанрова система та вплив на подальший розвиток європейської поезії.
- •52.Поезія трубадурів як культурне явище. Орбіта впливу поетичної школи Провансу.
- •53. Своєрідність жанрової класифікації лірики трубадурів
- •54.Специфіка жанру біографії трубадурів
- •55.Міська література пізнього Середньовіччя. Витоки її формування.
- •56.Поезія вагантів і голіардів. Основні представники та жанри.
- •57. Поезія вагантів і голіардів. Ключові теми та образи. Любовна і сатирична лірика.
- •58.Місто як особливий простір. Жанрова характеристика (фабльо, тваринний епос, алегоричний епос).
- •60. Фабльо, шванки. Зв'язок жанру фабльо з exempla.
- •61. Міце твариного епосу в системі жанрів міської літератури.
- •62. «Роман про Лиса» як найхарактерніший взірець твариного епосу. Специфіка його композиції, конфлікту, системи персонажів.
- •63. «Роман про Лиса» . Його витоки (антична та фольклорна традиції)
- •64. Алегоричний епос. Поява дидактико- алегоричної поеми «Романа про Троянду». Проблема авторства в ній.
- •66. Походження середньовічної драми.Клерикальна література і театр
- •67..Основні драматургічні жанри літератури Середніх віків (містерія, міракль, мораліте, фарс).
- •68. Виникнення міської драми. Жанрова своєрідність мораліте, фарсу та соті. Їхній зв'язок з народною сміховою культурою.
- •69.Література італійського Передвідродження.
- •70. «Нове життя» Данте та школа «солодкого нового стилю».
- •73.Труктура та худ. Особливості поеми Данте «Божественна комедія».
- •76.“Божественна комедія” Данте: система та функції образів, місце образу автора у творі.
- •77.Побудова потойбічного світу в зображенні Данте та критерії оцінки гріховності. Образи грішників.
- •78.Література доби Відродження, як історичне поняття, її значення в світовому літературному процесі.
- •79.Періодизація та система жанрів ренесансної літератури.
- •80.Естетичні опозиції та концепти доби Відродження.
- •82. Проблема людини та навколишньої дійсності у добу Відродження. Уявлення про великий ланцюг буття
- •83. Теорії походження жанру сонету
- •84.Жанр сонету. Його національні варіанти в літературі доби Відродження.
- •85. Франческо Петрарка – перший гуманіст і найвизначніший лірик Відродження.
- •86.Наукова і літературна діяльність Петрарки.
- •87.Лірика Петрарки (жанри, тематика, особливості ліричного героя), її українські переклади. Новий поетичний стиль.
- •88.Проблематика “Декамерона” Дж. Боккаччо. Класифікація новел.
- •90.Роль та місце автора в оповіді “Декамерона”.
- •91.Типи та образи персонажів “Декамерона”.
- •92. Функція обрамлення у «Декамероні» Дж. Боккаччо
- •93. Місце твору в розвитку європейської новелістики наступних епох
79.Періодизація та система жанрів ренесансної літератури.
Раннє Відродження (Треченто, XIV століття) Франческо Петрарка - перший європейський гуманіст. Біогр ¬ фія Петрарки. Його поетична новаторство в "Книзі пе-сен" - ліричної сповіді поета. Образ Лаури в першій ("На життя Лаури") і другий ("На смерть Лаури") частинах книги. Ін-дівіді ¬ алізація любовного почуття і поетичного стилю. Раз-вітіе жан ¬ ра сонета. Вірші про долю Італії. Гуманістичні заняття Пет ¬ раркі. Поема "Африка" латинською мовою. Книга діалогів "Про презирство до світу", розкриття в ній душевних ме-ку Петрар ¬ ки. Роздуми про кохання, і на славу, Бога в трактаті "Про засоби проти щастя і нещастя" і алегоричній по-Еме в терцинах "Тріумфи". Джованні Боккаччо. Біографія. Поема в октавах "Філо-страт" - "новела у формі лицарського роману" (А. Н. вазі ¬ Мужиловський). Боккаччо як основоположник психологізму у євро-ду чи ¬ літературі: повість "Фьяметта". Художні осо-сті тра ¬ гічних пасторалі "Фьезоланскіе німфи". Зна-комство з Пет ¬ раркой. "Декамерон" - один з найбільших па-мятніков Возрож ¬ дення. Боккаччо як творець жанру новели, що визначив її тематику, систему образів, композицію (при-му "Фалькон" - несподіваний поворот дії), мову. Витоки жанру новели.Організація новел у цикл в "Декамероні" (роль рамкової но ¬ велл про чуму у Флоренції в 1348 році). Гу-маністіческая кон ¬ цепцій світу і людини, реабілітація земно-го, плотського нача ¬ ла, захист природного почуття, оптимізм, комічне і тра ¬ екологічні в розкритті долі людини і повз-льотних життєвих ситуацій, мозаїчна композиція "Декаме-Рона".Антиклерикалів ¬ ральні мотиви і засудження книги церквою. Образи оповідачів як втілення ідеалу людини епохи Відродження. Боккаччо як основоположник італійського про-заіческого літературної мови. "Декамерон" - сама попу-лярна книга європейського Віз ¬ народження. Боккаччо як перший дослідник і біограф Данте. Високе Відродження (Кватроченто, XV століття) Розквіт гуманізму. Діяльність Платонівської академії у Флоренції і роль філософії Платона і неоплатонізму в раз ¬ вітіі гуманізму. Піко де ла Мірандола про велич людини. Лоренцо Балла. Народження історичного погляду в працях Бру-ні. Рас ¬ колір живопису, скульптури, архітектури в XV - початку XVI століття: Брунеллескі, Альберті, Донателло, Веррокьо, Манті-ньі, Боттічеллі, Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Джор ¬ Джона, ранній Тіціан. Образи Мадонни, святого Себастьєн-яна. Античні і біблійні образи.Портрет в живописі. Досягнення італійської літератури XV століття. "Триста новел" Мазуччо, створення жанру фацеціі в "Фацеціях" Поджо. Звернення до комічного "хвостаті" сонета у Буркьелло (з додаванням ¬ ням зайвого терцетз до двох катренів і двох терцетами, склад ¬ рами схему цього жанру). "Сказання про Орфея" Полі-ціано - перша гуманістична драма італійського Возрож-дення. Кру ¬ жок гуманістів Лоренцо Медічі Прекрасного. Його карнавалі ¬ ва пісню "Тріумф Вакха і Аріадни". Лицарська по-емальо італійського Відродження: "Великий Морганті" Луїджі Пульчі, "Закоханий Роланд" Маттео Боярдо, переосмислення мотивів "Пісні про Роланда" в цих творах. Пізніше Відродження в Італії (Чінквеченто, XVI століття) Образ "універсальної людини" в "Книзі про Придворов-ном" Бальтасара Кастільоне. Появу кризових тенденцій в ренесансній культурі кінця XV століття (спалення творів мистецтва Савонарола). Посилення цих тенденцій у XVI столітті ("Князь" Н. Макіавеллі, пізніше творчість Мікеланджело, Корреджо, Тіціана, живопис Тінторетто, Караваджо). Вірші Мікеланджело. "Життєписи найбільш знаменитих живо-ПіС ¬ ців, творців і архітекторів" Джорджі Вазарі як пам'ятник літе-ра ¬ тури. Маньєризм - течія в європейському мистецтві, свідчить-тель ¬ Тривання про наближення кінця Відродження. Джордано Бруно - мислитель і поет.
Раннее Возрождение
Период так называемого «Раннего Возрождения» охватывает собой в Италии время с 1420 по 1500 года.
Высокое Возрождение
Второй период Возрождения — время самого пышного развития его стиля — принято называть «Высоким Возрождением», оно простирается в Италии приблизительно с 1500 по 1580 год.
Северное Возрождение
Период Ренессанса на территории Нидерландов, Германии и Франции принято выделять в отдельное стилевое направление, имеющее некоторые различия с Возрождением в Италии, и называть «Северное Возрождение».
Наиболее заметны стилевые различия в живописи: в отличие от Италии, в живописи долго сохранялись традиции и навыки готического искусства, меньшее внимание уделялось исследованиям античного наследия и познанию анатомии человека.