- •3.Інтерпретація проблеми людини і Бога в літературі Середньовіччя. Середньовічна парадигма часу.
- •4.Середньовічна парадигма часу. Картина світу середньовічної людини.(4)
- •5.Проблема людини та навколишньої дійсності у Середніх віках. Уявлення про великий ланцюг буття.
- •6.Ієрархічність та символічність як основні естетичні концепти середньовічного світосприйняття.
- •7.Духовність та енциклопедичність як основні естетичні концепти середньовічного світосприйняття.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги. Проблема їхньої класифікації.
- •8.Кельтський епос та ірландські саги.Проблема їхньої класифікації.
- •9.Пантеон кельтських богів. Їхня функціональна характеристика.
- •10.Класифікація ірландських саг.
- •13Кельтські творці художнього слова –т друїди, філіти, барди.
- •14.Давні германці та їхня міфологія)
- •15.Створення світу в піснях «Старшої Едди»
- •16Трагічне і героїчне в піснях «Старшої Едди»
- •17.Дидактизм «Старшої Едди»
- •18.Поезія скальдів та її по етологічні техніки
- •19.Саги про ісландців
- •20.Давньогерманський народно-героїчний епос
- •21.Англосаксонська поема «Беовульф».
- •22.Латинська література раннього Середньовіччя.Система жанрів клерикальної та світської літератури
- •23.Апокрифічна та есхатологічна література раннього Середньовіччя.
- •24.Поняття патристики. “Сповідь” Аврелія Августина як взірець середньовічного автобіографічного жанру. Августин і сповідальна традиція в західноєвропейській літературі.
- •25.Жанровий діалог «Сповіді» Августина(автобіографія,чарівна казка).
- •26.Витлумачення проблеми пам’яті та часу у “Сповіді” Аврелія Августина.
- •27. Витлумачення проблеми часу та памяті у «Сповіді» а.Августина
- •28. Особливості жанру візії. Ґенеза жару
- •30.Художні особливості середньовічного героїчного епосу
- •31.Давньогрецький епос та середньовічний епос. Концепція героя.
- •32.Васали та сеньйори героїчного епосу. Їхня відмінність від героя архаїчного епосу.
- •33.Історія та вимисел у французькому героїчному епосі. “Пісня про Роланда”.
- •34.Лицарський кодекс у поемі “Пісня про Роланда”.
- •35.Християнські та національно-патріотичні мотиви поеми.
- •37.Сюжетно-композиційна структура «Пісні про нібелунгів».Генеза поеми.
- •38Жанрова синкретичність поеми
- •39.Особливості хронронотопу «Пісні про нібелунгів»
- •40. Епічний герой архаїчного та героїчного епосу.
- •41. Герой та антагоністи в героїчному епосі Середньовіччя.
- •42.Жіночі образи середньовічних поем.
- •43.Концепція кохання і варіанти її інтерпретації в літературі Середніх віків.
- •44.Доба лицарства.Хрестові походи та їхня роль у формуванні лицарської культури.Кодекс лицарської моралі та куртуазних естетичних норм.Нова концепція кохання.
- •45.Доба лицарства.Загальна характеристика.Куртуазна література і її жанри.
- •46.Класифікація та художні особливості жанру лицарського роману.
- •47.Роланд і Трістан: від епічного героя до героя лицарського роману.
- •48.Лицарська література. Нова концепція кохання. Елементи психологізму.
- •49.Образи Трістана та Ізольди в середньовічній літературі Західної Європи.
- •50.Мотив мандрівки в середньовічній літературі (на прикладі аналізу твору на вибір студента).
- •51Лірика трубадурів.Її жанрова система та вплив на подальший розвиток європейської поезії.
- •52.Поезія трубадурів як культурне явище. Орбіта впливу поетичної школи Провансу.
- •53. Своєрідність жанрової класифікації лірики трубадурів
- •54.Специфіка жанру біографії трубадурів
- •55.Міська література пізнього Середньовіччя. Витоки її формування.
- •56.Поезія вагантів і голіардів. Основні представники та жанри.
- •57. Поезія вагантів і голіардів. Ключові теми та образи. Любовна і сатирична лірика.
- •58.Місто як особливий простір. Жанрова характеристика (фабльо, тваринний епос, алегоричний епос).
- •60. Фабльо, шванки. Зв'язок жанру фабльо з exempla.
- •61. Міце твариного епосу в системі жанрів міської літератури.
- •62. «Роман про Лиса» як найхарактерніший взірець твариного епосу. Специфіка його композиції, конфлікту, системи персонажів.
- •63. «Роман про Лиса» . Його витоки (антична та фольклорна традиції)
- •64. Алегоричний епос. Поява дидактико- алегоричної поеми «Романа про Троянду». Проблема авторства в ній.
- •66. Походження середньовічної драми.Клерикальна література і театр
- •67..Основні драматургічні жанри літератури Середніх віків (містерія, міракль, мораліте, фарс).
- •68. Виникнення міської драми. Жанрова своєрідність мораліте, фарсу та соті. Їхній зв'язок з народною сміховою культурою.
- •69.Література італійського Передвідродження.
- •70. «Нове життя» Данте та школа «солодкого нового стилю».
- •73.Труктура та худ. Особливості поеми Данте «Божественна комедія».
- •76.“Божественна комедія” Данте: система та функції образів, місце образу автора у творі.
- •77.Побудова потойбічного світу в зображенні Данте та критерії оцінки гріховності. Образи грішників.
- •78.Література доби Відродження, як історичне поняття, її значення в світовому літературному процесі.
- •79.Періодизація та система жанрів ренесансної літератури.
- •80.Естетичні опозиції та концепти доби Відродження.
- •82. Проблема людини та навколишньої дійсності у добу Відродження. Уявлення про великий ланцюг буття
- •83. Теорії походження жанру сонету
- •84.Жанр сонету. Його національні варіанти в літературі доби Відродження.
- •85. Франческо Петрарка – перший гуманіст і найвизначніший лірик Відродження.
- •86.Наукова і літературна діяльність Петрарки.
- •87.Лірика Петрарки (жанри, тематика, особливості ліричного героя), її українські переклади. Новий поетичний стиль.
- •88.Проблематика “Декамерона” Дж. Боккаччо. Класифікація новел.
- •90.Роль та місце автора в оповіді “Декамерона”.
- •91.Типи та образи персонажів “Декамерона”.
- •92. Функція обрамлення у «Декамероні» Дж. Боккаччо
- •93. Місце твору в розвитку європейської новелістики наступних епох
15.Створення світу в піснях «Старшої Едди»
Спочатку не було нічого: ні землі, ні піску, ні холодних хвиль. Була лише одна чорна безодня Гіннунгагап. На північ від неї лежало царство туманів Ніфльхейм, а на південь - царство вогню Муспельхейм. Тихо, світло та спекотно було у Муспельхеймі, так спекотно, що ніхто, крім дітей цієї країни, вогняних велетнів, не міг там жити, в Нифльхеймі ж, навпаки, господарювали вічний холод і темрява.
Але, ось у царстві туманів пробився струмок Гергельмір. Дванадцять потужних потоків, Элівагар, взяли з нього свій початок і стрімко потекли на південь, падаючи в безодню Гіннунгагап. Жорстокий мороз царства туманів перетворював воду цих струмів на лід, але джерело Гергельмір било не припиняючи, крижані криги росли і все ближче і ближче просувалися до Муспельхейму. Нарешті лід підійшов так близько до царству вогню, що став що став танути. Іскри, що вилітали з Муспельхейму, змішались з розтанувшим льодом і вдихнули у нього життя. І тоді, над безкінечними льодяними просторами, з безодні Гіннунгагап раптом піднялася громадка постать. Це був Імір, перша жива істота світу.
В той самий день, під лівою рукою Іміра з'явилися хлопчик та дівчинка, а від його ніг, народився шестиголовий велетень Трудгельмір. Так був покладений початок роду велетнів - Грімтурсенів, жорстоких та підступних, як лід і полум'я, що створили їх.
Водночас з велетнями, з розтанувшого льоду виникла гігантська корова Аудумбла., з криги вийшов могутній велетень Бурі. Його син Бер взяв собі в дружину велетку Беслу, і вона народила йому трьох синів-богів: Одіна, Вілі та Ве.
Братам богам не подобався світ, в якому вони жили, не хотіли вони терпіти і господарювання жорстокого Іміра. Вони повстали проти нього і після довгої і жорстокої боротьби, вбили його.
Імір був настільки великим, що у крові з його ран потонули всі інші велетні, потонула і корова Аудумбла. Тепер вже ніхто не заважав богам влаштувати світ так, як вони хотіли. Вони зробили з тіла Іміра землю, у вигляді плоского кола, і встановили її посеред великого моря, яке утворилося з його крові. Боги назвали землю "Мітгард", що означає "середня країна". Потім, брати взяли череп Іміра та зробили з нього небосхил, з його кісток вони зробили гори з волосся - дерева, з зубів - каміння, а з мозку - хмари. Кожен з чотирьох кутів небосхилу, боги звернули у формі рогу, і в кожен ріг посадили по вітру: Створивши світ, боги вирішили його заселити. Якось на березі моря, вони знайшли два дерева: ясень та вільху. Боги зрубали їх і зробили з ясеня чоловіка, а з вільхи - жінку. Потім, один з богів вдихнув в них життя, інший дав розум, а третій - кров. Так з'явились перші люди, і звали їх: чоловіка - Аск, а жінку - Ембла.
Не забули боги і про велетнів. За морем, на схід від Мітгарда, вони створили країну Йотунхейм і віддали її у володіння Бергельміру и його нащадкам.
З часом, богів стало більше: у старшого з братів, Одіна, народилося багато дітей, вони побудували для себе країну високо над землею і назвали її Асгардом, а себе Асами.