46.Класифікація та художні особливості жанру лицарського роману.

Цикли лицарських романів:

Античний (авантюрність переважає над куртуазністю)

Бретонський

Бретонські ле ( невеличкі вірші, новели віршованого змісту, лаконізм)

Романи про Трістана та Ізольду (розвинулися з кельтської фантастичної саги «Про переслідування Діармайда і Грайне»

Романи Артурівського циклу (5-6ст. – але Артуру немає історичного прототипа)

Романи про святий грааль

Візантійський – про злидні, нещастя, проблема мінливості фортуни. Головна тема – кохання. Мають ознаки фольклорного стилю. Поезія – це усвідомлений творчий процес.

Особливості лицарського роману:

1)тема любові- головна тема лицарського роману;2)фантастика в двоякому розумінні цього слова- як надприродне і незвичайне, виняткове, що піднімає героя над повсякденним життям;

3)авантюри, які відбуваються з лицарями, котрі завжди ідуть на зустріч цим пригодам;

4)подвиги лицарі здійснюють не заради загальної, національної справи, а заради особистої слави;5)зображення давніх епох і життя далеких народів у вигляді картини сучасного суспільства, в якому читачі з лицарських кіл, як у дзеркалі, знаходять відображення своїх життєвих ідеалів;6)значне місце займають монологи, в яких аналізуються душевні страждання,живі діалоги, зображення зовнішності діючих осіб, детальний опис обставин, в яких відбуваються дії.

Лицарський роман описував пригоди і почуття шляхетного закоханого лицаря, з яким повязані всі події рману. У сюжеті значне місце посідали подвиги героя на честь прекрасної дами або заради захисту скривджених. Провідну роль відігравав мотив кохання. Лицарський роман перейняв від героїчного класичного епосу риси борця, захисника держави в боротьбі проти завойовників, безмежну відданість спільній справі, вірність сюзерену. Однак, на відміну від епосу, в лицарському романі зявилися мотиви особистісних інтересів, увага зосередилася на особистості героя, поглибленому розкритті його характеру. Джерелом лиц роману була усна творчість європейських народів і народів сходу, а також антична література.

47.Роланд і Трістан: від епічного героя до героя лицарського роману.

Особливості лицарського роману:

1)тема любові- головна тема лицарського роману;

2)фантастика в двоякому розумінні цього слова- як надприродне і незвичайне, виняткове, що піднімає героя над повсякденним життям;

3)авантюри, які відбуваються з лицарями, котрі завжди ідуть на зустріч цим пригодам;

4)подвиги лицарі здійснюють не заради загальної, національної справи, а заради особистої слави;

5)зображення давніх епох і життя далеких народів у вигляді картини сучасного суспільства, в якому читачі з лицарських кіл, як у дзеркалі, знаходять відображення своїх життєвих ідеалів;

6)значне місце займають монологи, в яких аналізуються душевні страждання,живі діалоги, зображення зовнішності діючих осіб, детальний опис обставин, в яких відбуваються дії.

Лицарський роман описував пригоди і почуття шляхетного закоханого лицаря, з яким повязані всі події рману. У сюжеті значне місце посідали подвиги героя на честь прекрасної дами або заради захисту скривджених. Провідну роль відігравав мотив кохання. Лицарський роман перейняв від героїчного класичного епосу риси борця, захисника держави в боротьбі проти завойовників, безмежну відданість спільній справі, вірність сюзерену. Однак, на відміну від епосу, в лицарському романі зявилися мотиви особистісних інтересів, увага зосередилася на особистості героя, поглибленому розкритті його характеру. Джерелом лиц роману була усна творчість європейських народів і народів сходу, а також антична література.