31.Давньогрецький епос та середньовічний епос. Концепція героя.

Давньогрецький епос безпосередньо пов'язаний з міфологією та поширеними релігійними уявленнями.

Середньовічний епос яскраво представлений лицарською літературою.

Цикли лицарських романів:

Античний (авантюрність переважає над куртуазністю)

Бретонський

Бретонські ле

Романи про Трістана та Ізольду

Романи Артурівського циклу

Романи про святий грааль

Візантійський

Людина у давній Греції повністю підкорялася Богам, вона від них залежала, навіть її доля була написана заздалегідь, все було з волі Богів. А концепція героя у середньовіччя дещо змінюється. Людина стає дещо вільною, підкоряється лише одному Богу. З’являється куртуазність та авнтюрність.

32.Васали та сеньйори героїчного епосу. Їхня відмінність від героя архаїчного епосу.

Васал повністю підкорвся своєму сеньйору. Він міг заради нього вмерти, ішов на подвиги, щоб завоювати його повагу. Яскравим прикладом є Трістан, який любив короля Марка більше свого життя. Він сам прекрасно підходив на престол краще ніж Марк, але Трістану все-одно. Він йде на шалені подвиги заради любого сеньйора, наражаючи себе на смерть.А герой архаїчного епосу не виділявся такою відданістю, любовью

Давньогрецький епос	Середньовчний епос
В обох формах домінувала тема боротьби
Боротьба з міфічними, фантастичними істотами	Боротьба проти іноземних загарбників, ворогів
Творіння Всесвіту,Землі, людей і міфічна битва	Конкретна історична подія, але міфологізована й опоетизована
Герої сміливі, горді, впевнені в собі, що часто призводить до конфлікту з владою. Вони не старіють, проходячи через значний пласт часу, не розвиваються духовно.
У головного героя з дитинства виявляються надлюдські, фантастичні властивості.	Головний герой- патріот, яки не шкодує власного життя для захисту батьківщини.
Формальні особливості: зачин,кінцівка, повтори, постіні епітети, детальний опис зброї, одягу, тощо

33.Історія та вимисел у французькому героїчному епосі. “Пісня про Роланда”.

Вершиною французького національного епосу є поема «Пісня про Роланда» (королівський цикл). Поема збереглась у декількох записах; найкращий з них, так званий оксфордський рукопис, належить до 1170 р. Сюжет поеми має історичну основу. В 778 р. Карл Великий на прохання одного мусульманського володаря вторгся в Іспанію. Похід був невдалим. Карл захопив декілька міст, обложив Сарагосу, але змушений був повернутися на батьківщину. В Ронсевальському межигір'ї Піренеїв на вузькій гірській дорозі, серед густих лісів ар'єргард французів був розбитий місцевими басками, які зненацька напали на французький загін, роздратовані проходженням через їх села і поля чужого війська. Розправитися з басками не вдалося: під покровом ночі вони розсіялися в горах. Про цей драматичний для французів випадок коротко повідомляє історик Егінхард в «Життєписі Карла Великого» (IX ст.), [55] зазначаючи, що в бою серед інших знатних осіб загинув «Хруотланд, маркграф Бретані». В народній творчості ці історичні факти та події переплелися з поетичною видумкою, отримали іншу інтерпретацію та забарвлення.

«Пісня про Роланда» починається оспівуванням перемоги Карла Великого в Іспанії. Сім років воює славний Карл з сарацинами. Він завоював усі іспанські міста, крім Сарагоси, де сарацинський цар Марсілій радиться зі своїми знатними васалами, як йому позбутися франків. Найстарший з них пропонує Марсілію брехливо поклястися Карлу у вічній дружбі та пообіцяти, якщо франки виведуть військо, самому прийняти християнство та охрестити всіх підданих. У відповідь на сарацинську пропозицію Карл за порадою свого небожа рицаря Роланда посилає до Марсілія знатного феодала Ганелона, вітчима Роланда. Спесивий Ганелон готовий виконати це доручення, але, запідозривши пасинка в намірі погубити його, вибухає гнівом і вирішує за всяку ціну помститися Роланду. Уклавши зрадницький договір з Марсілієм, Ганелон умовляє Карла повернутися на батьківщину. Франки, повіривши облудним запевненням, покидають Іспанію. За порадою Ганелона, Карл доручає Роланду прикривати тил французького війська. В горах, у Ронсевальській ущелині, на двадцятитисячний ар'єргард франків, очолений Роландом, нападає стотисячне військо Марсілія. Починається жорстока битва, в якій гине героїчний французький загін. Почувши заклик Роланда, Карл поспішає на допомогу. Франки вщент розбивають ворогів і піддають хрещенню сто тисяч невірних. Поема закінчується стратою зрадника Ганелона.