67. Специфічні особливості різних засобів масової інформації.

Отже, (ЗМІ) - це своєрідна система, що охоплює періодичні друковані видання, радіо-, теле-, відео-програми, кінохронікальні програми, інші форми періодичного поширення масової інфо. Згідно із законодавством України, друкованими ЗМІ є періодичні друковані видання (преса) - газети, журнали, бюлетені тощо і разові видання з визначеним тиражем; аудіовізуальними засобами масової інформації є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо. В епоху інформаційного споживання відбувається бурхливий розвиток системи ЗМІ. При цьому її ядро складають газетні і журнальні редакції, видавництва, студії радіо і телебачення з їх різноманітною продукцією. Але до ЗМІ по праву належать вже й інформаційні служби (телеграфні агентства, агентства преси, рекламні бюро, прес-служби, агентства паблік рілейшнз, професійні журналістські клуби і асоціації). Газета –інформація, в короткі терміни сповістити про свіжі новини; радіо – найбільша оперативність, емоційний вплив на аудиторію; телебачення – найбільш масове із ЗМІ, вербальна (слова) та невербальна (зображення) інфо; Інтернет – регулярна інфо для широкої аудиторії без додаткових технічних засобів.

68. Специфічні риси і складові майстерності професії журналіста.

Питання журналістської майстерності слід розуміти ширше, ніж суто літературну кваліфікацію. Сюди слід віднести і професійну принциповість, і вміння прислухатися до співрозмовника, і вміння проникнути в суть явищ, і досконале володіння мовою, і різнобічні знання. Співробітник ЗМІ – це працівник на громадській ниві, який захищає і підтримує загальнолюдські інтереси. Для цього йому необхідні ґрунтовні знання з усіх галузей життя, вміння швидко працювати і досконалий літературний стиль. Питання про журналістську майстерність в наші дні набуває особливого значення: культурний і теоретичний рівень читачів наваго зріс, вони не бажають миритися і не миряться з літературним примітивом, вони стали значно вимогливішими, більш широким стало коло їх духовних інтересів та запитів. Складна і важка справа в творчості журналіста – назвати подію чи явище їх власним ім’ям, знайти в них серцевину, виявити справжній зміст і зуміти висловити цей зміст. Фразерство, двозначність, неясність, поверховість – найлютіші вороги журналіста. Ясна, проста функціональна мова є кращим засобом взаєморозуміння між автором і читачем.

69. Структура інформаційної діяльності. Види передачі інформації в журналістиці.

Інфо діяльність може набувати різноманітного вигляду: 1. Творення (виробництво) інфо – формування тих або інших суджень, відомостей і закріплення їх у відповідних текстах, системах знаків. 2. Переклад інформації – перенесення значення змісту тексту з однієї знакової систему в іншу. 3. Розмноження інформації – відтворення одного й того ж тексту в більшій або меншій кількості примірників. 4. Передача (поширення) інформації – трансляція або ретрансляція тексту за допомогою технічних засобів або без них.5. Споживання інформації – прийом тексту та його засвоєння і т. ін. 6. Використання інформації – різного роду маніпулювання текстом з метою створення ової інформації або досягнення наслідків, відмінних за своєю природою від інформації, тобто наслідків, що мають неінформаційну природу.7. Зберігання інформації – забезпечення можливостей її багаторазової актуалізації (передачі, вживання тощо) у часі. 8. Руйнування інформації – фізичне або моральне знищення тексту, створення перешкод на шляху його поширення тощо. Види – її несуть в собі тексти і репортерські фотографії, записи на радіо і телевізійне зображення, графічне оформлення газетних полос і музичні передачі.