32. Конкуренція в межах сучасної системи змі.

Конкуренція між ЗМІ завжди існувала, але вона набуває сьогодні особливого характеру в зв’язку з невідповідністю, яка існувала між постійним розширенням комунікативного простору і тим фактом, що більша частина інфо надходила від одних і тих же телеграфних агентств дальнього і близького закордоння. Тому журналісти опинилися в умовах нерівності, що змушує їх докладати ще більших зусиль для того, щоб хоч якось відрізнятися одне від одного. Самі ж журналісти, причому більше, ніж будь-коли, присвячують чимало часу прискіпливому вивченню творчості своїх колег, прагнучи зрозуміти, як ті чи інші з них при більш-менш однаковому стартовому матеріалі примудряються виділитися своєю кінцевою продукцією. Усе це зовсім не відповідає законам логіки і найчастіше нічого спільного не має із завданням інформування, що стоїть перед всією системою журналітики.

33. Конституційні засади діяльності змі.

Конституція України 1996 року закріпила у своїх положеннях свободу слова та доступ до інформації. Зокрема, про це йдеться в статтях 15, 28, 29, 32, 34, 41, 51. Так, у статті 34 Основного Закону наголошується, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інфо усно, письмово або в іншій спосіб. Ще одна з гарантій свободи слова і вільного вираження поглядів міститься в статті 54 Конституції України. У ній, зокрема, зазначено, що громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Конституцією України заборонено засекречення інформації про стан довкілля, якість харчових продуктів, предметів побуту. Це зумовлене правом кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої цим порушенням шкоди. У статті 32 Конституції України забороняється втручання в особисте і сімейне життя громадянина, а також збирання, зберігання, використання та поширення конфедеційної інформації про особу без її згоди.

34. Критерії ефективності журналістики.

Результати діяльності ЗМІ виявляються в двох параметрах, а саме – у свідомості і поведінці як великих соціальних груп, так і окремих людей. Відповідно до цього правомірно говорити про два рівня, дві форми ефективності – духовну і практичну, а, отже, про дві групи її критеріїв і показників. Провідним критерієм духовної сфери ефективності ЗМІ є переконання. Щодо всього суспільства чи окремого колективу ефективність виявляється в інтелектуально-психологічних явищах, що визначають спрямованість суспільної свідомості. Найважливіші показники цього критерію ефективності – стан громадської думки, суспільний і особистий настрій, суспільні емоції. Практичні критерії ефективності – це зворотний бік духовної форми ефективності. Дієвість впливу саме і досягає своєю найвищої точки, коли моральні норми, прогресивні ідеї, стаючи глибокими переконаннями, знаходять свій вияв у конкретній ситуації в формі дій, вчинків. У рамках практичної форми ефективності впливу ЗМІ її критеріями є: на рівні особистості – трудова і громадсько-політична активність, моральність поведінки в побуті, в сфері спілкування; на рівні окремого колективу чи суспільства в цілому – суспільно-політична і трудова активність людей.