42. Основні тенденції розвитку сучасної вітчизняної журналістики.

Гласність. Для незалежної газети – це одне із найголовніших завдань. Читачі повинні знати все, що їх цікавить. Не може бути заборонених тем, крім тих, що можуть суперечити існуючим законам. Об’єктивність. Оскільки преса стала незалежною від політичних партій і структур влади, вона має відбивати життя таким яким яким воно є. Плюралізм. Обов’язок преси – показати всю політичну палітру, яка є в реальності. Можна з будь-яких позицій відстоювати власну думку, але не нав’язувати її будь-кому силою. Чесність. Не фальшивити, а відстоювати істину, старатися бути відвертими і відкритими. Інформаційна насиченість. Газета виходить для масового читача. Тому бажано інформаційно наситити її так, щоб вона щодня була своєрідною енциклопедією життя. Не пропускати важливих подій. Сенсаційність. Сенсаційність – усе те, що незвичайне і незвичне. Адже це цікавить читачів. Сенсаційність у гострій формі привертає увагу до якоїсь пекучої проблеми.

43. Політичні та соціальні причини щодо зародження та становлення української преси.

Історію українською преси починають із 70-х років XVIII ст. Умови історичного розвитку спричинилися до того, що перші пресові видання на Україні з’явилися не укр. мовою. Перша газета на Україні видавалася у Львові. Це була «Gazette de Léopol», що почала виходити з січня 1776 р. Зміст львівської газети був виключно інформаційний., її інфо — політичні й побутові — були дуже різноманітні й торкалися всіх найвизначніших міст Європи. Брак суто публіцистики. Протягом тривалого часу українські діячі видавали фольклорні матеріали, іноді писали наукові статті з етнографії, історії чи історії літератури, видавали науково-популярні книжки, писали літературні твори і майже не бралися до публіцистики. Не можна бути публіцистом, коли нема де писати". Звісно, були видання в Галичині й на Буковині, в яких можна було друкуватися. Але зробити стільки, скільки хотілося б не було можливості, оскільки ці видання ставили питання, актуальні саме для Галичини й Буковини, а про місцеві справи треба говорити тільки в місцевих газетах. Адже є коло проблем, актуальних тільки для певних місцевостей. Домінування в українській періодичній пресі загальноросійського погляду. Щоденна українська преса розглядала злободенні питання не з позиції інтересів нашого народу, а з позиції Російської імперії, тобто так, як могли би написати в московській чи петербурзькій газетах. Темнота й несвідомість нашого народу. Причина такого ставлення в тому, що українські школи були закриті, викладання науки у вищій школі велося тільки російською мовою, і церква, і державні установи, і навіть зросійщена інтелігенція запевняли, що українська мова (рідна для селянина) не є мовою, це діалект, жаргон, і її треба поміняти на справжню мову. Серед народу було мало людей національно свідомих.

44. Поняття «свободи преси» і «четверта влада» як відображення спеціального становища журналістики у суспільстві ( сучасні світові концепції). Свобода преси — засноване на свободі слова політичне право поширювати ідеї, думки, інфо через друковане слово та ЗМІ без обмежень з боку влади й інших чинників. Основна мета свободи преси — створення передумов для формування освіченого й поінформованого суспільства, здатного самостійно оцінювати стан справ громади. Уперше проголошена в Декларації прав людини і громадянина 1789 р. як право вільно засновувати друковані ЗМІ (газети, журнали тощо), вільно видавати та поширювати будь-яку друковану продукцію, а також як заборона цензури. У зв'язку з появою у світі нових видів ЗМІ (телебачення, радіомовлення тощо) поняття «свобода преси» поглинається, як правило, поняттям «свобода масової інфо». Четве́рта вла́да— словосполучення, яким визначають пресу та її вплив у соціумі. Стверджується, що: Журналісти володіють великою владою в суспільстві, і усвідомлення цієї влади повинно поєднуватися із скромністю і почуттям обов'язку перед читачем. У всі часи вони домагалися визнання завдяки високому рівню точності та неупередженості, а також завдяки дотриманню ними правил чесної гри. Оскільки головне завдання влади — підпорядкування людей своїй волі, а ЗМІ володіють потужними можливостями впливу на їх свідомість і поведінку, це дає достатні підстави розглядати ЗМІ як «четверту владу». 45. Поняття дієвості і ефективності журналістської діяльності.

Понятті результативності преси стосується певного впливу цілеспрямованої діяльності. Під дієвістю преси слід мати на увазі оперативну, безпосередню реакцію соціальних інститутів і посадових осіб на її виступи. Ефективність преси – поняття більш широке та ємке. Воно включає результати впливу преси на людину і суспільство, результати впливу преси на людину і суспільство, результати, які можна виміряти на рівні свідомості і практики. А також оцінити з точки зору суспільного процесу. Ефективність – не просто будь-який результат, а лише той, що збігається з наміром джерела інформації, і свідчить про досягнення цілей, які ставилися перед інформацією в процесі її створення і поширення. Дієвість впливу досягає своєї найвищої точки коли моральні норми, прогресивні ідеї, стаючи глибокими переконаннями, знаходять свій вияв у конкретній ситуації в формі дій, вчинків.