14 Внесок Коменського у розвиток дидактичної теорії

Педагогічна творчість Яна Амоса Коменського є великим внеском у світову педагогічну науку, в розвитку якої зацікавлений кожен цивілізований народ. Росія та її школи протягом трьох століть виявляли і виявляють жвавий інтерес до спадщини Коменського. Використовуючи те найкраще, що було заповідано великим педагогом і філософом 17 століття, вони в міру можливості творчо переломлює його метод навчання згідно з російським потребам та умовам, не порушуючи, однак, цілісності висунутих Коменський принципів. Інтерес до Коменському завжди народжувався в силу суспільної потреби. У 1700 р. в Москві була заснована перекладацька школа. У цій школі користувалися підручниками Коменського, завдяки чому безумовно впроваджувався і його новий метод навчання. Серед навчальних книг фігурує "Відкриті двері мов" Коменського, вона широко застосовувалася в процесі навчання. Не виключено, що в цій школі застосовувалися й інші підручники Коменського, наприклад, відомий "Світ у картинках".  Та обширність, енциклопедичність знань і навчань, яка знайшла своє відображення у змісті книги Коменського "Світ у картинках", характерна для самого Петра I і його часу. Цей твір Коменського знайомило учнів з різними видами техніки, ремесел і праці, а це Петро I вважав особливо необхідним. Але науково-популярна енциклопедія Коменського, знайомитися з усім матеріальним і духовним багатством світу, одночасно була і посібником для вивчення іноземних мов. У ній немає того важкого, абстрактної мови, який зустрічався в підручниках 17 і початку 18 століть. Будучи написаною простою розмовною мовою, вона залучала учнів і була просто необхідна для епохи Петра I.  Якщо в 17 і 18 століттях дорогу Коменському до Росії прокладали переважно його мовні підручники, то в 19 і 20 століттях Росія широко застосовує, вивчає і поглиблює його педагогічну систему. Яна Амоса Коменського прийнято вважати родоначальником всіх ілюстрованих букварів. Коменський у своєму світі чуттєвих речей в картинках дав як би "мальовничу абетку", тобто зображення різних тварин, крик яких схожий з членороздільні звуками людської мови. У передмові до "Миру в картинках" Коменський пише, що при навчанні рідною мовою книга ця дасть дітям більш легкий спосіб навчитися читати, ніж це було до цих пір. Це досягається перш за все предпославши книзі символічним алфавітом, а саме: дані форми окремих букв, а до них зображення тих живих істот, що видається якими звук прагнути передати та чи інша буква. Завдяки цьому, що вивчає абетку дитина "при одному погляді на тварину легко пригадає, як вимовлятися відповідна буква, і врешті-решт його уяву, укріплене вправою, приведе його до швидкого запам'ятовування всіх букв. Розглянувши потім таблицю первинних складів, учень зможе перейти до розгляду малюнків і надрукованих над ними написів. Тут знову саме розглядання намальованого предмета, викликавши в його думці найменування останнього, нагадає йому, як потрібно прочитати заголовок малюнка ". Коменський розумів, що однією з найважливіших умов правильної організації шкільного навчання є наявність хороших підручників, при тому в достатній кількості. Коменський визначив і коло вимог до підручників: "Вони повинні викладати повно, грунтовно й точно, представляючи найважливішу картину всесвіту ... І чого я особливо бажаю і на чому наполягаю - ці книги повинні викладати всі простою, доступною мовою, всіляко висвітлюючи учням шлях" . Узагальнюючи інформацію передових вчених, яка існувала в той час, Коменський поклав її в основу своєї видатної дидактичної теорії. У праці Коменського "Загальна рада про виправлення справ людських", вивчення якої було значно просунутися за останні роки, багато місця, природно, присвячений питанням освіти та освіти. У цьому творі Коменський виступає як великий демократ, реформатор і законодавець, який мріє про перебудову людського суспільства на основі свободи, справедливості та гуманізму.