- •1.Макаренко про виховання
- •2.Актуальні проблеми виховання у сучасній українській родині.
- •3. Актуальні проблеми виховання учнівської молоді
- •4.Аналіз розвитку освіти в роки ввв та післявоєнні роки
- •5.Взаємозвязок родинного та соціального виховання.
- •6.Звязок самовиховання і перевиховання.
- •8. Види контролю знань.
- •9.Визначення педагогіки.
- •10.Визначення поняття «зміст освіти».
- •12 Використання соціологічних методів при проведенні науково-педагогічного досліджння
- •13 Виникнення і розвиток дидактики
- •14 Внесок Коменського у розвиток дидактичної теорії
- •15 Внесок Ярослава Мудрого у розвиток вітчизняної освіти
- •16. Галузі педагогіки.
- •17. Духовно-моральне виховання молоді.
- •18. Екологічне виховання і формування екологічної культури молоді.
- •19. Ефективні форми організації виховання.
- •20. Забезпечення жіночої освіти в Україні.
- •21. Забезпечення навчально-виховного процесу в Києво-Могилянській академії.
- •22. Завдання / та функції класного керівника, куратора
- •23. Загальні форми організації виховання.
- •26 Засоби виховання молоді.
- •27 Засоби навчання.
- •28.29 Зв’язок педагогіки з іншими науками
- •30 Зміст братської освіти в україні
- •32 Ідеї народної педагогіки Стельмахович
- •33 Ідеї родинного виховання у визначних особистостей
- •34 Категорії родинного виховання
- •35 Мета та завдання педагогіки
- •36. Метод психолого-педагогічного експерименту
- •37. Методи контролю знань
- •39. Методи контролю і самоконтролю знань
- •40. Методи навчання у народній дидактиці
- •41. Методи навчання та їх класифікація
- •42. Методи наукових досліджень у педагогіці
- •43. Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •44. Методи педагогічного спостереження
- •45. Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •46. Навчальна книга періоду київської русі
- •47. Навчальна книга періоду Київської Русі
- •48. Навчальний план, навчальна програма.
- •49. Навчальні плани, підручники, посібники, програми
- •50. Напрямки Виховання
- •51. Народна дидактика – основа наукової педагогіки
- •53. Національна доктрина розвитку освіти. Характеристика
- •53. Освіта і виховання періоду ополячення
- •54. Освіта періоду Київської русі
- •55. Освітні процеси в Україні періоду олитовлення
- •56. Освітня діяльність Володимира Великого
- •57. Основні категорії педагогіки
- •60. Особливості виховання у дохристиянські часи.
- •61. Особливості розвитку освіти у радянські часи.
- •60. Особливості виховання у дохристиянські часи.
- •61. Особливості розвитку освіти у радянські часи.
- •62.Педагогічна творчість
- •64,65. Поняття дидактики і її основних категорій.
- •66.Поняття коллективу
- •67.Поняття методу науково-педагогічного дослідження.
- •68.Поняття процесу навчання
- •69.Принципи виховання
- •72.Принципи освіти в Україні є:
- •73 Принципи системності і послідовності
- •74. Завдання / та функції класного керівника, куратора
- •75. Реформи Петра Завадського.
- •76. Реформування освітньої галузі на сучасному етапі.
- •77. Розвиток гімназійної освіти в Україні.
- •77.Розвиток ліцейної освіти в Україні
- •79.Розвиток педагогіки як науки та навчальної дисципліни
- •81.Санітарно-гігієнічне виховання молоді
- •82.Форма організації навчання
- •83.Стилі педагогічного спілкування
- •84. Структура процесу навчання
- •85.Система освіти України, її структура
- •86. Українські ліцеї та гімназії
- •87.Фізичне виховання та формування фізичної досконалості молоді
- •88.Форми організації виховання
- •89.Види і форми контролю знань
- •90. Формування правової культури молоді
- •91.Функції процесу навчання
- •92. Основні документи про освіту
- •93.Основні принципи виховання
74. Завдання / та функції класного керівника, куратора
Аналізуючи завдання та функції класного керівника/куратора, необхідно зазначити, що неможна залишати поза увагою той факт, що сама їм належить найбільшою мірою сприяти забезпеченню гармонійного розвитку, соціальної активності, правильної громадянської позиції та відповідальності, працьовитості та ініціативності й інших позитивних якостей молодих людей.
Отже, завданнями класного керівника/куратора є:
- організація колективу шляхом умілого впливу на вихованців з метою встановлення між ними необхідних контактів, взаемопідтримки та допомоги.
- вчення документації вихованців для усвідомлення рівня спілкування з кожним із них;
- розвиток пізнавальних інтересів через координацію їх дій у напрямі пізнання самих себе;
- сприяння забезпеченню здорового способу життя у навчальний та поза навчальний час;
- підвищення загальнокультурного рівня дітей та молоді через залучення їх до спілкування, участі у різноманітних заходах;
- формування відповідального ставлення до навчання.
- прищеплення поваги до результатів своєї праці та праці інших людей.
До функцій класного керівника/куратора відносять:
- виховна- включає його вплив через систему різноманітних виховних заходів на формування наукового світогляду вихованців, їх духовно-моральних, вольових, емоційних, етичних, естетичних, фізичних та професійних якостей. Вона здійснюється у повсякденній роботі з молоддю і передбачає постійний вплив педагог на її свідомість.
- організаційна- полягає в ініціювання організації виховних заходів, їх попередній підготовці(планування, проектування), проведенні заходу, підведенні підсумків та забезбеченнні об’єктивної оцінки здійсненого, аналіз досягнутих результатів;
- координаційна функція- виглядає як узгодження, приведення до відповідностей якихось задумів, розмежування часу їх реалізації з часом реалізації сінших планів.
- соціально-спрямовуюча функція має на меті спрямування життєдіяльності молоді з урахуванням її потреб і потреб суспільства, взаємовідносин у ньому, поділів його на групи, партії, течії.
Касний керівник/куратор повинен сприяти участі вихованців у громадських організаціях, забезпеченню реалізації положень законодавства щодо пільг для молоді, отриманню академічних відпусток у разі потреби, поновленню після відрахування.
75. Реформи Петра Завадського.
У 1782 році він був призначений головою Комісії для пристрою народних училищ, в результаті роботи якої в 1782-1786 роках була проведена шкільна реформа, створена система учбових закладів (малі і головні народні училища) з єдиною методикою і учбовими планами. По вираженню князя Воронцова, Завадовський "ревно брав участь у всіх важливих і для вітчизни настільки корисних працях сієї комісії і брав участь в складанні проекту для училищ, гімназій і університетів". Під впливом економічних потреб, прогресивних віянь із Західної Європи, а також суспільно-політичного руху освічених шарів російського суспільства Катерина виявила цікавість до розвитку освіти як засобу створення «нової породи людей». Вона неодноразово доручала Завадовському оглянути те або інший учбовий заклад, скласти пропозиції по поліпшенню його роботи. Поки ця робота велася в рамках столиці, програма масового поширення письменності залишалася невирішеною. З метою введення загального порядку в російських училищах належало підготувати Статут. Для його складання створили комісію під керівництвом П.В. Завадовського. Проект був підготовлений, і 5 серпня 1786 року Катерина II затвердила «Статут народним училищам в Російській імперії». Робилася спроба створити єдину систему світської освіти від народного училища до університету.