- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
5. Системи штучного інтелекту
3. Семантичні мережі
Мережні моделі базуються на семантичних мережах. Мережна модель:<I,C1 ,C2, ...,Cn ,Г>. I-множина інформаційних одиниць,C1,C2,...,Cn-типи зв’язків між інформаційними одиницями, Г-відображення, що задає зв’язки між інформаційними одиницями. Мережні моделі тісно пов’язані з моделями "сутність-зв’язок". Сутність - об’єкт довільної природи. П-сутність: об’єкт, що існує в реальному світі. Його представлення в базі знань -> М-сутність. У базі знань відображаються також зв’язки між сутностями.
Виділяють класифікуючі мережі, функціональні мережі та сценарії. Класифікуючі мережі дозволяють задавати відношення ієрархії між інформаційними одиницями. Функціональні мережі характеризуються наявністю функціональних відношень, які дозволяють описувати процедури обчислень одних інформаційних одиниць через інші. У сценаріях використовуються відношення типу "причина-наслідок", "дія", "засіб дії" та ін.
Семантична мережа - мережа, в якій поєднані зв’язки різних типів. Семантичну мережу можна неформально уявляти собі у вигляді графа, вершини якої, як правило, позначають об’єкти предметної області, а дуги відповідають зв’язкам між ними.
Базовим є поняття концептуального об’єкту (графічно зображається концептуальним графом). П-сутність описується концептуальним об’єктом, (до опису включаються клас, до якого належить П-сутність, властивості сутності та його прототип (або приклад)). Приклад - концептуальний граф для чайника:
|
Клас |
Об`ємна місткість |
|
|
|
Ч айник |
Властивість |
Металевий, фарфоровий, з носиком |
|
|
|
|
Приклад |
Металевий |
У вигляді концептуального графа можна представляти будь-яку логічну формулу або словесне висловлювання. (Тоді концептуальний граф – проста семантична мережа, що відповідає одному твердженню). E.g. "Жак надсилає книгу Марі" => предикат ПОСИЛКА(ЖАК_2, МАРІ_4, КНИГА_22), а концептуальний граф матиме вигляд:
Ц ифри потрібні для того, щоб дати кожній сутності своє індивідуальне ім’я. Прямокутники концептуального графа - для представлення аргументів предикатів, а кола - для представлення самих предикатів. Круг і прямокутник з'єднуються дугою, якщо вони є відповідно ім'ям та аргументом того самого предиката. Часто буває корисним представити предикат, що відповідає деякій складній фразі природної мови, у вигляді кон'юнкції бінарних предикатів. Предикат ПОСИЛКА (ЖАК_2, МАРІ_4, КНИГА_22) можна переписати у вигляді: Відправник (Посилка_8, Жак_2); Отримувач (Посилка_8, Марі_4); Що (Посилка_8, Книга_22); IS_A (Посилка_8, Посилки). Предикат IS_A відіграє винятково важливу роль та означає належність деякої сутності до певного типу. Бінарне представлення називають представленням "об'єкт-атрибут-значення". "Об'єкт" є ім'ям бінарного предикату (або назвою сутності, що описується). "Атрибут" є назвою деякої ознаки, або властивості цього об'єкта. "Значення" відповідає конкретному значенню цієї властивості
Семантична мережа - це композиція концептуальних графів, об’єднаних за тими чи іншими правилами. Багато методів логічного виведення на семантичних мережах грунтуються на зв’язку IS_A та понятті наслідування, що тісно з ним пов’язане. Сутність наслідує атрибути типу, до якого вона належить. Якщо для типу визначені конкретні значення атрибутів, сутність, що належить до цього типу, наслідує їх за замовченням
Зв’язок PART-OF показує відношення "ціле - частина". Цей зв’язок показує відношення між екземплярами класу.
ластівка |
is-a |
птах |
Ластівка - ім`я "Дана", тоді мережу можна розширити наступним чином:
дана |
is-a |
ластівка |
is-a |
птах |
Тоді з семантичної мережі можна вивести речення: Дана - птах. Механізм наслідування НЕ завжди гарантує правильність висновку.
Приклад семантичної мережі: