![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
Система телеобробки – сукупність технічних і програмних засобів, призначена для обробки на ЕОМ даних, переданих по каналах зв'язку. Абоненти системи (користувачі, технічні об'єкти) підключаються до ЕОМ за допомогою каналів зв'язку. Канал зв'язку складається з лінії зв'язку, по якій передаються сигнали, і апаратури передачі даних, що перетворить даних в сигнали, відповідні до типу лінії зв'язку (каналу). Архітектура системи визначає основні її елементи та характер і топологію взаємодії цих елементів.
До систем телеобробки інформації відносять системи, які дозволяють користувачам використовувати віддалені (remote) обчислювальні ресурси. Під такими ресурсами розуміють данні та програми, що перебувають за межами процесу конкретної задачі користувача.
Доступ фізично здійснюється за допомогою мереж. Мережа (Network) – технічні апаратні засоби (фізичне середовище передачі), що звязують різні системи та забезпечують обмін данних між ними. Мережі можна розділити на:
аналогові та цифрові;
однонаправлені та двонаправлні (ці в свою чергу поділяються на синронизовані та асинхронні);
броадкастові та пойнт-ту-пойнт.
Телеобработка (Teleprocessing) – автоматизированная обработка данных, при которой устройства вв/выв находятся на удаленном расстоянии от централ. процессора. Телеобработка данных – это организация инф.-выч. процесса, при которой ресурсы одной или нескольких ЭВМ одновременно используются многими пользователями через различные виды средств связи.
Системы телеобработки обеспечивают организацию двух основных методов обработки данных – пакетного и диалогового. В зависимости от архитектурных принципов телеобработка делится на системную и сетевую.
Системная телеобработка – совокупность техн. и прогр. средств, обеспечивающая коллективное использование ресурсов одной ЭВМ большим количеством пользователей, подключенных к ЭВМ через средства связи.
Сетевая телеобработка – совокупность унифицированных логич. и физ. средств, протоколов, интерфейсов, обеспечивающая возможность распределения управляющих и обрабатывающих ресурсов Такая телеобработка обеспечивает коллективное использование ресурсов одной или нескольких территориально рассредоточенных ЭВМ большим количеством пользователей, подключенных к ЭВМ через средства связи и передачи данных. Средства сетевой телеобработки обеспечивают объединение различных вычислительных средств в сеть и доступ локальных и удаленных пользователей к распределенным в сети информационно-вычислительным ресурсам и базам данных.
В практике объединение компьютеров в сеть позволяет совместным пользователям использовать:
Аппаратные средства (жесткие диски);
Программные средства;
Многопользовательские системы (электронную почту, информационные системы на основе базы данных).
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
Під відкритою ситемою розуміють таку, що за допомогою свого стандарту надає можлівість обміну інформацією між різними операційними середовищами. Відкрита ситема підтримує послідовність рівнів, кожен з яких відповідає за певну організацію передачі данних.
Еталонна модель OSI:
Рівень 7, Прикладний (Application) – найвищий рівень моделі OSI. Він являє собою засіб для доступу прикладних процесів до мережевих послуг. Цей рівень забезпечує послуги підтримки прикладних програм користувача, наприклад, програмного забезпечення для передачі файлів, доступу до баз даних, електронної пошта.
Рівень 6, Рівень представлення (Presentation), визначає формат, використовуваний для обміну даними між комп'ютерами мережі. На комп'ютері-відправнику дані, що надійшли від Прикладного рівня на цьому рівні перекладаються в загальнозрозумілий проміжний формат. На комп'ютері-одержувачі на цьому рівні відбувається переклад із проміжного формату в той, що використовується Прикладним рівнем даного комп'ютера. Представительський рівень відповідає за перетворення протоколів, трансляцію даних, їхнє шифрування, зміну або перетворення застосовуваного набору символів (кодової таблиці). Представительський рівень, крім того, управляє стиском даних для зменшення переданих бітів.
Рівень 5, Сеансовий (Session), дозволяє двом програмам на різних комп'ютерах встановлювати, використовувати і завершувати мережеве з'єднання, зване сеансом. На цьому рівні виконуються такі функції, як розпізнавання імен і захист, необхідні для зв'язку двох програм у мережі.
Сеансовий рівень забезпечує синхронізацію між задачами користувача за допомогою розставляння в потоку даних контрольних точок (chekpoints). Таким чином, у випадку мережевої помилки, буде потрібно наново передати тільки дані, що йдуть за останньою контрольною точкою. На цьому рівні виконується керування діалогом між взаємодіючими процесами, тобто регулюється, яка зі сторін здійснює передачу, коли, як довго і т.д.
Рівень 4, Транспортний (Transport), забезпечує додатковий рівень з'єднання - нижче Сеансового рівня. Транспортний рівень гарантує доставку пакетів без помилок, у тієї ж послідовності, без втрат і дублювання. Транспортний рівень управляє потоком, перевіряє помилки і бере участь у рішенні проблем, пов'язаних із відправленням і одержанням пакетів.
Рівень 3, Мережевий (Network), відповідає за адресацію повідомлень і переклад логічних адрес і імен у фізичні адреси. Одним словом, виходячи з конкретних мережних умов, пріоритету послуги й інших чинників тут визначається маршрут від комп'ютера-відправника до комп'ютера-одержувача. На цьому рівні вирішуються також такі задачі і проблеми, пов'язані з мережним трафиком, як комутація пакетів, маршрутизація і перевантаження.
Рівень 2, Канальний, здійснює передачу кадрів (frames) даних від Мережного рівня до Фізичного. Кадри - це логічно організована структура, у якій можна поміщати дані. Канальний рівень комп'ютера-одержувача упаковує «сирий» потік бітів, що надходять від Фізичного рівня, у кадри даних. Канальний рівень забезпечує точність передачі кадрів між комп'ютерами через Фізичний рівень. Це дозволяє Мережевому рівню вважати передачу даних по мережевому з'єднанню фактично безпомилковою.
Рівень 1, Фізичний, – найнижчий у моделі OSI. Цей рівень здійснює передачу неструктурованого, «сирого» потоку бітів по фізичному середовищу (наприклад, по мережевому кабелю). Тут реалізуються електричний, оптичний, механічний і функціональний інтерфейси з кабелем. Фізичний рівень також формує сигнали, що переносять дані, що надійшли від усіх рівнів, що лежать вище.
На цьому рівні визначається засіб з'єднання мережевого кабеля з платою мережного адаптера, зокрема, кількість контактів і їхній функції. Крім того, тут визначається засіб передачі даних по мережевому кабелю.