![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
2. Системне програмування
6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
Таблиця
,
де
,
Алгоритм
роботи
-синтаксичного
аналізатора (продемонстровано на
магазинному автоматі):
0: В стек занесли аксіому, прочитавши поточну лексему b;
1: Якщо на вершині стеку нетермінал
, то
визначає номер правила, яке заміщає на вершині магазина;
2: Якщо на вершині магазину
- поточна лексема, то з вершини стеку зняти , прочитавши нову лексему;
3: Якщо стек порожній, то прочитати всю програму, то "допустити" інакше - "синтаксична помилка";
4: В інших випадках - "синтаксична помилка";
Побудований синтаксичний аналізатор аналізує програму за час пропорційний O(n), використовує лише одну поточну лексему.
2. Системне програмування
7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
Синтаксично кероване визначення — узагальнення контекстно-вільної граматики, в якій кожен граматичний символ має зв`язану множину атрибутів, розділену на дві підмножини, – синтезовані і успадковані атрибути цього граматичного символа.
Атрибут може бути чим завгодно, – строкою, числом, типом, адресою пам`яті і т.д. Значення атрибуту у вузлі дерева розбору визначається семантичними правилами, зв`язаними з використованою в даному вузлі продукцією. Значення синтезованого атрибута у вузлі обчислюється по значеннях атрибутів в нащадках даного вузла; значення успадкованих атрибутів визначається значеннями атрибутів сусдніх ( тобто вузлів, що є нащадками по відношенню до батьківського вузла даного ) і батьківського вузлів.
Атрибутний метод визначення семантики програм був запропонований Кнутом.
Ідея: з довільною граматикою пов`язана певна множина атрибутів. Значення одного атрибута обчислюється через значення інших атрибутів. Є правила, в котрих для певних атрибутів вводяться константи або певні значення з таблиць.
Для розрахунку атрибутів фіксується процедура ( на синт. дереві ), наприклад лівосторонній обхід дерева. Якщо атрибутна схема вимагає декілька переглядів дерева, то неефективно.
Проблема: Коректність атрибутної схеми — чи можна для довільного правила побудувати синтаксичне дерево обчислення довільних атрибутів?
Відповідь: Для довільного КВ-граматики не існує алгоритму перевірки коректності атрибутної схеми. Як вихід із положення, Кнут запропонував конкретизацію атрибутів, а саме поділення атрибутів на
успадковані ( int i,j,k – типи “j” та “k” такі ж, як і у “i” ),
синтезовані ( напр. a+b, синтезовані з “а” та “b” за допомогою “+” ).
Обмеження до конкретизації: Доведення атрибуту для даного правила може розраховуватись лише через атрибут, що пов`язаний з цим правилом, а також через атрибути нащадків для правої частини правила.
Висновок :
Атрибутну схему з конкретизацією легко перевірити на коректність
Атрибутну схему можна розрахувати за 1 перегляд.
2. Системне програмування
8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
Асемблер: машинно-орієнтована мова. Основною одиницею в асемблер-програмі є машинна команда (директива асемблера). На її основі будується машинний код.
Директиви асемблера – це команди, що управляють процесом компіляції. На основі директиви асемблера об’єктний код не будується. Кожна машинна команда чи директива записується в один рядок (або в декілька шляхом продовження).
Між кодами операцій і операціями повинен бути щонайменше один " ". Операнди записуються через кому, без проміжків.
ОП1,ОП2 коментар (коментар може починатись або з "*" або з ";")
Помітка – іменує як команди, так дані (символьне ім’я). В асемблері значення символьного імені є адреса. Repeat – символьне ім’я.
К
ожне
символьне ім’я кодується парою: (база,
зміщення), де база - ім’я сегменту
програми, в якому це символьне ім’я
визначено.
Оскільки
ми не можемо знати наперед абсолютну
адресу пам’яті ЕОМ, куди завантажується
програма, то асемблер виконує початкове
присвоєння абсолютної адреси кожного
сегменту значення
.
Реальна адреса формується під час
виконання програми шляхом сумування
значення регістру та зміщення, а
початкові значення регістрів сегментів
приписується операційною системою під
час завантаження програми.
А
семблер
під час обробки програми з кожним
сегментом пов’язує лічильник сегменту.
Обчислюється як попереднє значення
плюс довжина команди. Початкове значення
кожного лічильника або встановлюється
директивою асемблера.
Оскільки відсутня дисципліна вживання символьних імен, компілятор асемблеру щонайменше двопрохідний:
Попередній перегляд тексту: визначення значень символьних імен, їх адреси (сегмент + зміщення).
Другий перегляд тексту: Дає можливість перевірити код команди, та вказує адреси операндів.
Але в асемблері існують такі імена та значення, які не можна визначити під час компіляції (абсолютна адреса, ім’я зовнішньої функції). Тому в об’єктному коді резервується місце для операнда, а в результуючий файл, в таблиці модуля вказується зміщення в об’єктному коді, котре треба модифікувати.