![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
14. Інформаційна глобальна мережа internet
Під Інтернетом розуміють вільно доступну надмережу що складається із взаємозв’язаних комп’ютерних мереж, які передають дані за допомогою механізму комутації пакетів sвикористовуючи стандартний Міжмережевий Протокол (IP). Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, є фізичною основою для Всесвітньої павутини і цілої низки схем (протоколів) передачі даних. Інтернет складається з багатьох тисяч копоративних, наукових, урядових та домашніх мереж.Об’єднання мереж різної архітектури та топології стало можливим завдяки IP і принципу комутації пакетів даних. Тобто будь-яка система (мережа) передачі цифрових даних, дротова і бездротова, може передавати в тому числі і трафік Інтернету. На стиках мереж спеціальні маршрутизатори (програмні чи апаратні) займаються сортуванням і перенаправленням пакетів даних, виходячи із IP-адрес адресатів ціх пакетів. Пртокол IP утворює єдиний адресний простір у масштабах всього світу, але в кожній окремій мережі може існувати і окремий адресний простір, яке обирається виходячи із класу мережі.
Така організація IP-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного найменьшого пакету даних.
В результаті між різними мережами Internet не виникає конфліктів, і дані точно і без перешкод передаються з мережі в мережу по всій планеті.
Інтернет використовує цілу низку протоколів.
Протокол в даному випадку – це «мова», що використовується ЕОМ для обміну даними при роботі в мережі. Щоб різні ЕОМ в мережі могли взаємодіяти, вони мають «розмовляти» однією мовою, тобто використовувати один і той самий протокол. Більшість протоколів Інтернету стандартизовано організацією IETF.
Інтернет пропонує велику кількість різноманітних послуг. До найпопулярніших відносяться Всесвітня павутина, Електронна пошта, групи новин, файлообмінні мережі, електронні платіжні системи, IP-телефонія.
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
15. Система доменних імен глобальної мережі internet
DNS (Domain Name System) – це система, що дозволяє перетворювати символьні імена доменів на IP-адреси (і навпаки) в мережах TCP/IP.
Домен – певна зона у ситемі доменних імен (DNS) Інтернету, що виділяється певній країні, організації чи особі для тих чи інших цілей.
DNS важлива для роботи Інтернету, бо для встановлення з’єднання з вузлом необхідна інформація про його IP-адресу, а для користувачів простіше запам’ятовувати імена з літер (як правило семантично багатіші), ніж послідовність цифр IP-адреси. Спершу перетворення між доменними іменами і IP-адресами виконувалося з використанням спеціального текстового файлу DHOSTS.TXT, який складався централізовано і обновлявся на кожному з вузлів мережі вручну. З ростом Мережі виникла потреба в автоматизованому механізмі, яким і став DNS.
DNS була розроблена Полом Мокапетрисом у 1983 році.
Доменне ім’я складається, як мінімум з двох частин (що зазвичай називаются мітками), розділених крапкою. Сама права міткає доменом верхнього рівня, кожна наступна справа наліво є піддоменом.
Система DNS містить в собі ієрархію серверів DNS.
Кожний домен чи піддомен підтримуєтся як мінімум одним авторизованим сервером DNS, на якому розташована інформація про домен. Ієрархія серверів DNS співпадає з ієрархією доменів.
Процес перетворення домнного імені в IP-адресу є різновидом ітеративного пошуку, коли DNS-клієнт по черзі опитує DNS-сервери, доки не доходить до авторизованого серверу шуканого домену.
Між іеменем хоста і IP-адресою немає тотожньої відповідності. Хост із одною IP-адресою може мати одразу декілька імен, що дозволяє розташовувати на одному комп’ютері низку web-сайтів. Обернене твердження теж вірне – одному імені може бути співставлено декілька хостів. Це використовується для балансування навантаження.
Для пришвидшення роботи DNS запитів використовується DNS cache.
DNS може виконувати і протилежну функцію до перетворення доменних імен у IP-адреси. Для цього використовуються вже існуючі засоби DNS. Справа в тому, що у DNS можуть бути співставлені різноманітні дані, в тому числі і символьні імена.
Існує спеціальний домен in-addr.arpa, записи в якому використовуються для перетворення IP-адрес у символьні імена.