3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі

14. Інформаційна глобальна мережа internet

Під Інтернетом розуміють вільно доступну надмережу що складається із взаємозв’язаних комп’ютерних мереж, які передають дані за допомогою механізму комутації пакетів sвикористовуючи стандартний Міжмережевий Протокол (IP). Інтернет утворює глобальний інформаційний простір, є фізичною основою для Всесвітньої павутини і цілої низки схем (протоколів) передачі даних. Інтернет складається з багатьох тисяч копоративних, наукових, урядових та домашніх мереж.Об’єднання мереж різної архітектури та топології стало можливим завдяки IP і принципу комутації пакетів даних. Тобто будь-яка система (мережа) передачі цифрових даних, дротова і бездротова, може передавати в тому числі і трафік Інтернету. На стиках мереж спеціальні маршрутизатори (програмні чи апаратні) займаються сортуванням і перенаправленням пакетів даних, виходячи із IP-адрес адресатів ціх пакетів. Пртокол IP утворює єдиний адресний простір у масштабах всього світу, але в кожній окремій мережі може існувати і окремий адресний простір, яке обирається виходячи із класу мережі.

Така організація IP-адрес дозволяє маршрутизаторам однозначно визначати подальший напрямок для кожного найменьшого пакету даних.

В результаті між різними мережами Internet не виникає конфліктів, і дані точно і без перешкод передаються з мережі в мережу по всій планеті.

Інтернет використовує цілу низку протоколів.

Протокол в даному випадку – це «мова», що використовується ЕОМ для обміну даними при роботі в мережі. Щоб різні ЕОМ в мережі могли взаємодіяти, вони мають «розмовляти» однією мовою, тобто використовувати один і той самий протокол. Більшість протоколів Інтернету стандартизовано організацією IETF.

Інтернет пропонує велику кількість різноманітних послуг. До найпопулярніших відносяться Всесвітня павутина, Електронна пошта, групи новин, файлообмінні мережі, електронні платіжні системи, IP-телефонія.

3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі

15. Система доменних імен глобальної мережі internet

DNS (Domain Name System) – це система, що дозволяє перетворювати символьні імена доменів на IP-адреси (і навпаки) в мережах TCP/IP.

Домен – певна зона у ситемі доменних імен (DNS) Інтернету, що виділяється певній країні, організації чи особі для тих чи інших цілей.

DNS важлива для роботи Інтернету, бо для встановлення з’єднання з вузлом необхідна інформація про його IP-адресу, а для користувачів простіше запам’ятовувати імена з літер (як правило семантично багатіші), ніж послідовність цифр IP-адреси. Спершу перетворення між доменними іменами і IP-адресами виконувалося з використанням спеціального текстового файлу DHOSTS.TXT, який складався централізовано і обновлявся на кожному з вузлів мережі вручну. З ростом Мережі виникла потреба в автоматизованому механізмі, яким і став DNS.

DNS була розроблена Полом Мокапетрисом у 1983 році.

Доменне ім’я складається, як мінімум з двох частин (що зазвичай називаются мітками), розділених крапкою. Сама права міткає доменом верхнього рівня, кожна наступна справа наліво є піддоменом.

Система DNS містить в собі ієрархію серверів DNS.

Кожний домен чи піддомен підтримуєтся як мінімум одним авторизованим сервером DNS, на якому розташована інформація про домен. Ієрархія серверів DNS співпадає з ієрархією доменів.

Процес перетворення домнного імені в IP-адресу є різновидом ітеративного пошуку, коли DNS-клієнт по черзі опитує DNS-сервери, доки не доходить до авторизованого серверу шуканого домену.

Між іеменем хоста і IP-адресою немає тотожньої відповідності. Хост із одною IP-адресою може мати одразу декілька імен, що дозволяє розташовувати на одному комп’ютері низку web-сайтів. Обернене твердження теж вірне – одному імені може бути співставлено декілька хостів. Це використовується для балансування навантаження.

Для пришвидшення роботи DNS запитів використовується DNS cache.

DNS може виконувати і протилежну функцію до перетворення доменних імен у IP-адреси. Для цього використовуються вже існуючі засоби DNS. Справа в тому, що у DNS можуть бути співставлені різноманітні дані, в тому числі і символьні імена.

Існує спеціальний домен in-addr.arpa, записи в якому використовуються для перетворення IP-адрес у символьні імена.