- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
1. Інформаційні технології та інформаційні системи
1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
Тенденції розвитку сучасних інформаційних технологій ведуть до постійного зростання складностi розроблюваних інформаційних систем (ІС), що використовуються в різноманітних напрямках економіки та управління. Сучасні проекти ІС характеризуються, як правило, такими особливостями:
складність опису (досить велика кількість функцій, процесів, даних і складні взаємозв'язки між ними ), що вимагають ретельного моделювання та аналізу даних і процесів їх обробки;
наявність сукупності тісно пов'язаних компонентів (підсистем), кожна з яких має свої локальні задачі та методи функціонування (наприклад, прикладні системи, що пов'язані з обробкою запитів користувачів та виконанням регламентних завдань, автоматизовані системи аналітичної обробки даних для підтримки прийняття рішень);
відсутність прямих аналогів, що обмежує можливість використання накопичених в попередніх розробках типових проектних рішень і прикладних підсистем;
необхідність інтеграції існуючих і нових підсистем;
функціонування в неоднорідному середовищі на різних апаратних та операційних платформах;
розрізненість окремих розробників за їх спеціалізацією та використовуваними інструментальними засобами;
істотна протяжність проекту в часі, що зумовлена обмеженими можливостями колективу розробників і організації-замовника ІС.
Для успішної реалізації проекту ІС повинна бути адекватно описана, мають бути побудовані повні і несуперечливі функціональні і інформаційні моделі ІС. Накопичений до цього часу досвід проектування ІС показує, що це логічно складна, трудомістка і тривала в часі робота, що вимагає високої кваліфікації учасників розробки. Проте до недавнього часу проектування ІС виконувалося в основному на інтуїтивному рівні із застосуванням неформалізованих засобів, що засновані на мистецтві, практичному досвіді, експертних оцінках і дорогих експериментальних перевірках якості функціонування ІС. Крім того, у процесі створення і функціонування ІС інформаційні потреби користувачів можуть змінюватися або уточнюватися, що додатково ускладнює опрацювання і супровід таких систем і породжує наступні проблеми:
неадекватна специфікація вимог;
нездатність виявляти помилки в проектних рішеннях;
низька якість документації, що знижує її експлуатаційні якості;
затяжний цикл розробки і незадовільні результати тестування.
Перелічені чинники сприяли появі програмно-технологічних засобів спеціального класу - Case-засобів, що реалізують Case-технологію створення і супроводу ІС. Термін Case (Computer Aided Software Engineering ) використовують в цей час в надто широкому розумінні. Початкове значення терміну Case, обмежене питаннями автоматизації опрацювання тільки лише програмного забезпечення (ПЗ ), зараз придбало новий зміст, що охоплює процес опрацювання складних ІС в цілому. Тепер під терміном Case-засобу мають на увазі програмні засоби, що підтримують процеси утворення і супроводу ІС, включаючи аналіз та формулювання вимог, проектування прикладного ПЗ (додатків ) і баз даних, генерацію коду, тестування, документування, забезпечення якості, конфігураційне управління і управління проектом, а також інші процеси. Case-засоби разом із системним ПЗ і технічними засобами утворюють повне середовище опрацювання ІС.
Програмування перейняло риси системного підходу з опрацюванням і впровадженням мов високого рівня, засобів структурного і модульного програмування, мов проектування і засобів їх підтримки, формальних і неформальних мов опису системних вимог і специфікацій та ін. Крім того, появі Case-технології сприяли і такі чинники, як: підготовка аналітиків і програмістів, що сприймають концепції модульного і структурного програмування; широке впровадження і постійне зростання потужності комп'ютерів, що дозволили використати ефективні графічні засоби і автоматизувати більшість етапів проектування; впровадження мережної технології, що надала можливість об'єднання зусиль окремих виконавців в єдиний процес проектування шляхом використання розподіленої бази даних, що містить необхідну інформацію про проект.
Зважаючи на різноманітну природу Case-засобів було б помилково робити якісь беззастережні висновки щодо реального задоволення тих чи інших очікувань від їх впровадження. Можна перерахувати такі чинники, що ускладнюють визначення можливого ефекту від використання Case-засобів:
широка розмаїтість якості і можливостей Case-засобів;
надто невеликий час використання Case-засобів в різноманітних організаціях і відсутність досвіду їх застосування;
широка розмаїтість в практиці впровадження різноманітних організацій;
відсутність детальних метрик і даних для уже виконаних і поточних проектів;
широкий діапазон предметних областей проектів;
різноманітна міра інтеграції Case-засобів в різноманітних проектах.
Із-за цих складностей доступна інформація про реальні впровадження вкрай обмежена і протирiчлива. Вона залежить від типу засобів, характеристик проектів, рівня супроводу і досвіду користувачів. Деякі аналітики вважають, що реальна користь від використання деяких типів Case-засобів може бути одержана тільки після одно- або дворічного досвіду. Інші вважають, що вплив може реально виявитися лише у фазі експлуатації ІС, коли технологічні поліпшення можуть привести до зниження експлуатаційних витрат. Для успішного впровадження Case-засобів організація повинна володіти такими якостями:
Технологія. Розуміння обмеженості існуючих можливостей і спроможність прийняти нову технологію;
Культура. Готовність до впровадження нових процесів і взаємовідносин між розробниками і користувачами;
Управління. Чітке керівництво і організованість по відношенню до найбільш важливих етапів і процесів впровадження.
Прикладами Case-засобів можуть виступати:
засоби моделювання даних (DBMS, DDL);
засоби трансформації моделей;
засоби трансформації програм (Stratego/XT, TXL, DMS);
засоби для рефакторингу (Eclipse, NetBeans, ReSharper);
засоби автоматичної генерації коду (IDE);
засоби UML;
програмні специфікації;
документація.