- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
5. Системи штучного інтелекту
2. Фреймова модель задання знань
Теорія фреймів (1975 р. М.Мінський). "фрейм" – англ. Frame ("рамка", "каркас"). Мінський: знання групуються в модулі, і назвав фреймами ці модулі. Інтуїтивно фрейм - каркас, на якому тримаються знання ( або рамка, на основі якої описуються різноманітні об’єкти та ситуації). Мінський: коли людина потрапляє в нову ситуацію, вона співставляє цю ситуацію з тими фреймами, які зберігаються у неї в пам’яті.
Фрейм - структура даних, що призначена для опису типових ситуацій або типових понять. М. Мінський визначав фрейм як мінімальний опис деякої сутності, такий, що подальше скорочення цього опису призводить до втрати цієї сутності.
E.g. Фрейм "Студента". Прізвище, ім’я та по-батькові, факультет, курс => представляються слотами. Опис = заповнення слотів конкретними значеннями. Екземпляри понять утворюються в результаті конкретизації фреймів понять.
Ієрархія понять. Фрейм "Студент" наслідує слоти від фрейму "Людина". Заповнені слоти можуть успадковуватися фреймами-нащадками.
Один і той самий предмет може описуватися різними фреймами, які відповідають різним умовам спостерігання цього предмета. Риси, спільні для цих різних фреймів, описуються базовим фреймом.
Фрейм може мати таку структуру:
1) Ім`я фрейму. Цей ідентифікатор є єдиним в даній фреймовій системі.
Кожний фрейм складається з довільного числа слотів (декілька з них системні, решта - користувача). Слоти: а) IS - A, що вказує на фрейм-предок даного фрейму; b) слот - вказівник фреймів нащадків, який є списком вказівників цих фреймів; с) слот для введення імені користувача, дати визначення, дати зміни, тексту коментаря; d) інші слоти.
Кожний слот в свою чергу задається фіксованою структурою даних.
2) Ім`я слоту - ідентифікатор, унікальний в фреймі. Деякі імена слотів мають смислове навантаження: а) IS - A(визначає тип відношення); b) DESENDANTS (вказівник прямого дочірнього фрейму); c) DEFINED BY (користувач, який визначає фрейм); d) DEFINEDON (дата визначення фрейму); e)MODIFIEDON (дата модіфікації фрейму); f)COMMENT - коментар; g)HAS_PART, RELATIONS - системні і використовуються при редагуванні бази знань і керуванні виведенням.
3) Вказівники наслідування використовуються тільки в фреймових системах ієрархічного типу, що грунтуються на відношеннях "IS - А". Вони вказують, яку інформацію про атрибути слотів фрейму вищого рівня наслідують слоти з таким же ім`ям в фреймі нижчого рівня.
4) Визначення типу даних - вказується, що слот має числове значення, або виступає вказівником іншого фрейму.
5) Значення слоту. Поле для введення значення слоту. Значення слоту повинно співпадати з вказанним типом даних цього слоту, і, крім того, повинна виконуватись умова наслідування.
6) Демон. Тут дається визначення демонів типу if-needed, if-аdded, if-removed. Демоном називається процедура, яка автоматично запускається при виконанні деякої умови. Демони запускаються при зверненні до відповідного слоту. Наприклад, демон if-needed запускається, якщо в момет звернення до слоту його значення не було встановленно, if-added - при підстановці значення в слот, if-removed - при стиранні значення слоту.
Спеціалізовані мови для представлення знань фреймами: KRL та ін. Часто фреймові моделі ще називаються об'єктними. Загальна форма об’єктного представлення визначається як: Об’єкт, (атрибут_j, значення_ j)( j = 1, … m). Об’єктна модель лягла в основу об'єктно-орієнтованих мов програмування, таких, як Smalltalk, C++, Delphi.
Зв’язок між семантичними мережами та фреймами: на сучасному етапі фреймові моделі та семантичні мережі розглядають, як правило, у спільному контексті: -> вузли семантичної мережі - як фрейми з власною внутрішньою структурою; <- можна вводити різноманітні зв’язки між слотами фреймів. Тоді фрейм набуває рис семантичної мережі.