- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
Система телеобробки - сукупність технічних і програмних засобів, призначена для обробки на ЕОМ даних, переданих по каналах зв'язку. Абоненти системи (користувачі, технічні об'єкти) підключаються до ЕОМ за допомогою каналів зв'язку. Канал зв'язку складається з лінії зв'язку, по якій передаються сигнали, і апаратури передачі даних, що перетворить даних в сигнали, відповідні до типу лінії зв'язку (каналу). Архітектура системи визначає основні її елементи та характер і топологію взаємодії цих елементів;
Архітектура представляє собою логічну, функціональну й фізичну організацію технічних і програмних засобів мережі. У сучасній архітектурі виділяється чотири групи об'єктів: клієнти, сервери, дані й мережеві служби. Клієнти розташовуються в системах користувачів, що перебувають на робочих місцях. Дані зберігаються в основному в серверах. Мережеві служби є спільно використовуваними прикладними програмами, які взаємодіють із клієнтами, серверами й даними. Крім цього, служби управляють процедурами розподіленої обробки даних, інформують користувачів про зміни, що відбуваються в мережі. Розглянемо такі основні види архітектур: однорангову, клієнт-сервер і трирівневу.
Однора́нгові, децентрализо́вані або пірінгові (від англ. peer-to-peer, P2P - рівний до рівного) мережі - це комп'ютерні мережі, засновані на рівноправності учасників. У таких мережах відсутні виділені сервери, а кожний вузол (peer) є як клієнтом, так і сервером. На відміну від архітектури клієнт- сервера, така організація дозволяє зберігати працездатність мережі при будь-якій кількості й будь-якій комбінації доступних вузлів. Адміністрування однорангової мережі може бути складніше за рахунок більшого числа серверів і більш розвинених можливостей кожного сервера. Невиділені сервери повільніше спеціалізованих.
Одна з областей застосування технології однорангових мереж – це обмін файлами. Користувачі файлообмінної мережі викладають які-небудь файли в т.зв. "розшарену" (англ. share - ділитися) директорію, зміст якої є доступним для скачування іншими користувачами. Процес проходить таким чином: який-небудь користувач мережі надсилає запит на пошук якого-небудь файлу, програма шукає серед клієнтів мережі файли, відповідні до запиту, і показує результат. Після цього користувач може скачати файли з знайдених джерел. У сучасних файлообмінних мережах інформація завантажується відразу з декількох джерел. Її цілісність перевіряється по контрольних сумах. Зазвичай в таких мережах обмінюються фільмами й музикою, що є споконвічним головним болем відеовидавничих і звукозаписних компаній. Проблемою стає те, що припинити поширення файлу в децентралізованої пірінговій мережі технічно неможливо - для цього буде потрібно фізично відключити від мережі всі машини, на яких лежить цей файл, а таких машин може бути дуже й дуже багато.
Крім виключно P2 P-Мереж, існують так звані гібридні мережі, у яких існують сервери, що використовуються для координації роботи, пошуку або надання інформації про існуючі машини у мережі та їх статуси (on-line, off-line і т.д. ). Гібридні мережі поєднують швидкість централізованих мереж і надійність децентралізованих завдяки гібридним схемам з незалежними індексованими серверами, що синхронізують інформацію між собою. При виході з ладу одного або декількох серверів мережа продовжує функціонувати. До частково децентралізованих мереж відносяться Edonkey, Bittorrent.
Архітектура клієнт-сервер:
Тут клієнти виконують прості операції обробки даних, відпрацьовують інтерфейс взаємодії із сервером, звертаються до нього із запитами. Більшу ж частину завдань обробки виконує сервер. Для цих цілей він має базу даних. Високі вимоги до виділеного сервера забезпечення високої продуктивності вимагає установки на сервері великої кількості оперативної пам'яті, диска великого розміру й використання в сервері продуктивного процесора. При порушенні роботи сервера мережа стає практично непрацездатною.
Архітектура клієнт- сервер поступово перетворюється в архітектуру клієнт-мережа, у якій використовується не один, а безліч серверів. Наприклад, у мережі Internet їх сотні тисяч. Прагнення дати можливість роботи в мережі клієнтам, створеним різними виробниками, привело до виникнення архітектури будь-який клієнт – сервер.
Трирівнева архітектура:
У комп'ютерних технологіях трирівнева архітектура (з англ. three-tier або Multitier architecture) припускає наявність наступних компонентів додатка: клієнтський додаток (звичайно говорять "тонкий клієнт" або термінал), підключений до сервера додатків, який у свою чергу підключений до сервера бази даних.
Термінал – це інтерфейсний (звичайно графічний) компонент, який представляє перший рівень- додаток для кінцевого користувача. Перший рівень не повинен мати прямих зв'язків з базою даних (по вимогах безпеки), бути навантаженим основною бізнес- логікою (по вимогах масштабованості) і зберігати стан додатка (по вимогах надійності). На перший рівень може бути винесена і звичайно виноситься найпростіша бізнес- логіка: інтерфейс авторизації, алгоритми шифрування, перевірка значень, що вводяться, на допустимість і відповідність формату, нескладні операції (сортування, угруповання, підрахунок значень) з даними, уже завантаженими на термінал.
Сервер додатків розташовується на другому рівні. На другому рівні зосереджена більша частина бізнес-логіки. Поза ним залишаються фрагменти, експортовані на термінали, а також занурені в третій рівень збережені процедури й тригери.
Сервер бази даних забезпечує зберігання даних і виноситься на третій рівень. Звичайно це стандартна реляційна або об'єктно-орієнтована СУБД. Якщо третій рівень являє собою базу даних разом зі збереженими процедурами, тригерами й схемою, що описує додаток у термінах реляційної моделі, то другий рівень будується як програмний інтерфейс, що зв'язує клієнтські компоненти із прикладною логікою бази даних.
У найпростішій конфігурації фізично сервер додатків може бути сполучений із сервером бази даних на одному комп'ютері, до якого по мережі підключається один або кілька терміналів. В "правильній" (з погляду безпеки, надійності, масштабування) конфігурації сервер бази даних перебуває на виділеному комп'ютері (або кластері), до якого по мережі підключено один або кілька серверів додатків, до яких, у свою чергу, по мережі підключаються термінали.
Прикладом трирівневої архітектури є взаємодія MySQL-серверу, технологій ADO.NET, ASP.NET та web-серверу IIS.