- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
Логічна структура пам’яті PC зумовлена особливостями системи адресації процесорів 8086:
адресний простір 1 Мбайт (20 біт шини адреси),
реальна (лінійна) адреса обчислюється за формулою Addr=Seg*16+Offset, де Seg та Offset – вміст сегментного та адресного 16-бітних регістрів. Addr=00000h–FFFFFh.
Розподіл основної пам’яті PC:
00000h-9FFFFh – Conventional (Base) Memory – базова пам’ять, доступна DOS та програмам реального режиму; з них:
00000h-003FFh – Interrupt Vectors – вектори переривань (256 подвійних слів),
00400h-004FFh – BIOS Data Area – область змінних BIOS,
00500h-00xxxh – DOS Area – область DOS,
00xxxh-9FFFFh – User RAM – пам’ять, що надається користувачу;
A0000h-FFFFFh – Upper Memory Area – верхня пам’ять, зарезервована для системних потреб;
A0000h-BFFFFh – Video RAM, 128 Кбайт – відеопам’ять,
C0000h-DFFFFh – Adapter ROM/RAM – резерв для адаптерів, що використовують власні модулі ROM BIOS,
E0000h-EFFFFh – вільна пам’ять, іноді зайнята під System BIOS,
F0000h-FFFFFh – System BIOS – ROM на системній платі,
FD000h-FDFFFh – Extended Static Configuration Data – область енергонезалежної пам’яті що використовується для конфігурування пристроїв Plug and Play;
вище 100000h – Extended Memory – додаткова (розширена, відображувана) пам’ять, безпосередньо доступна лише в захищеному режимі 286+ процесорів.
Для АТ з 24-бітною шиною адреси FDFFFFh – верхня межа Extended Memory; FE0000h-FFFFFFh – ROM BIOS Area (звернення еквівалентно зверненню до ROM BIOS 0E0000h-0FFFFFh). Для 386+ процесорів і 32-розрядної шини адреси теоретично верхня межа – 4 Гбайт, образ BIOS додатково проектується в адреси FFFE0000h-FFFFFFFFh.
В захищеному режимі пам’ять адресується парами (селектор, зсув). Перетворення логічних (віртуальних) адрес у фізичні здійснюється за допомогою таблиць дескрипторів - локальної чи глобальної - LDT або GDT.
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
2. Канали та порти вводу-виводу
Канал вводу-виводу – спеціалізований процесор, в якому реалізовані засоби пересилки даних і схеми управління операціями вводу-виводу (ВВ). Як правило, забезпечує форматування і буферизацію та має всі необхідні засоби управління для забезпечення синхронної роботи з пристроєм ВВ. Якщо інтерфейс має декілька паралельних каналів ВВ, то кожен з них звичайно використовується для пересилання тільки одного виду інформації, наприклад, даних. До одного каналу можуть бути під’єднані декілька пристроїв ВВ, при цьому для ВВ потоків даних на той чи інший пристрій використовуються спеціальні схеми управління, що передбачені у складі каналу. Якщо пристрої ВВ мають відносно низьку швидкодію, для з’єднання їх з процесором використовується мультиплексний канал. Операції ВВ по такому каналу на окремі пристрої мультиплексовані, тобто чергуються знак за знаком так, що одночасно можуть працювати декілька пристроїв. Якщо необхідно підключити декілька пристроїв з високою швидкодією, то використовується селекторний канал. В цьому випадку за одну операцію вводиться або виводиться цілий запис (або декілька), а потім виконується перемикання на наступний пристрій. Поки селекторний канал обслуговує один пристрій, інші пристрої не можуть пересилати інформацію. Однак в цей час вони можуть працювати. В якості каналів ВВ часто використовуються процесори з “зашитою” програмою. В міру ускладнення каналів, для їх реалізації використовують ЕОМ (процесори ВВ).
Порти ВВ (I/O port) – апаратура спряження, що вміщує ланцюги управління та дозволяє підключати пристрої ВВ до внутрішньої шини мікропроцесора. Звичайно один і той самий порт може переключатися на ввід або вивід, що, як правило, здійснюється інтерфейсним адаптером периферійних пристроїв. Цей адаптер з одного боку має роз’єми, сумісні з портом ВВ, а з іншого – один чи більше інтерфейсів, що підходять до різноманітних периферійних пристроїв. Порт також дозволяє застосовувати з’єднуючі кабелі збільшеної довжини. У вільному вживанні означає внутрішнє під’єднання до мережі зв’язку або через електричну схему, або через інтерфейс термінала.
Під портами в PC розуміють набір каналів для обміну інформацією з системними та зовнішніми пристроями (в ХТ їх 1024, в АТ – 65536), їх також часто називають регістрами – на низькому рівні; або стандартні порти паралельного чи послідовного інтерфейсів (LPT - Line PrinTer, COM - COMmunication port, інфрачервоний порт, …) – на більш високому рівні.