- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
TCP/IP – загальна назва для набору (стеку) мережевих протоколів різних рівнів, що використовуються в мережі Інтернет. Особливості TCP/IP:
відкриті стандарти протоколів, що розроблялися незалежно від апаратного та програмного забеспечення;
незалежність від фізичної середи передачі даних;
система унікальної адресації;
стандартизовані протоколи високого рівня для популярних сервісів.
Модель протоколу TCP/IP поділена на чотирі рівні:
рівень мережевого інтерфейсу керує обміном данних між пристроєм та мережею, а також маршрутизує данні між пристроямі однеї мережи. Функціонально еквівалентний фізичному та канальному рівням моделі OSI;
міжмережевий рівень керує обміном данними між пристроями, що знаходяться в різних мережах. Відповідає за функції сітьової адресації та відповідно сітьовому рівню в моделі OSI.
транспортний рівень організовує зв'язок між джерелом та приймачем данних. Відповідає транспортному рівню моделі OSI.
прикладний рівень забезпечує функції, що необхідні програмам користувача та включає в себе функції вищих рівней моделі OSI.
Транспортный протокол ТСР в стеке протоколов TCP/IP. Эти протоколы берут свое начало от одной из первых территориальных сетей ARPANET. Они получили широкое распространение благодаря реализации в ОС Unix и в сети Internet и в настоящее время оформлены в виде стандартов RFC (Requests For Comments) организацией IETF (Internet Engineering Task Force). TCP - дуплексный транспортный протокол с установлением соединения. Его функции: упаковка и распаковка пакетов на концах транспортного соединения; установление виртуального канала путем обмена запросом и согласием на соединение; управление потоком; помещение срочных данных между специальными указателями, т.е. возможность управлять скоростью передачи.
Сетевой протокол IP в стеке протоколов TCP/IP. IP - дейтаграммный сетевой протокол без установления соединения. Его функции: фрагментация и сборка пакетов при прохождении через промежуточные сети, имеющие другие протоколы; маршрутизация; проверка контрольной суммы заголовка пакета (правильность передачи всего пакета проверяется на транспортном уровне, т.е. с помощью TCP, в оконечном узле); управление потоком - сброс дейтаграмм при превышении заданного времени жизни.
В состав протокола IP входит ряд частных протоколов. Среди них протоколы ARP, IGP, EGP, относящиеся к маршрутизации на разных иерархических уровнях в архитектуре сети. На одном уровне с IP находится протокол управления ICMP (Internet Control Message Protocol).
Протокол ARP (Address Resolution Protocol) относится к связям "хост-хост" или "хост-шлюз" в конкретной подсети. Он использует локальные таблицы маршрутизации - ARP-таблицы, устанавливающие соответствие IP-адресов с NPA (Network Point of Attachment) адресами серверов доступа в соответствующих подсетях. В подсетях не нужно рассчитывать кратчайший путь и определять маршрут в разветвленной сети, что, естественно, ускоряет доставку. ARP-таблицы имеются в каждом узле. Если в таблице отправителя нет строки для IP-адреса получателя, то отправитель сначала посылает широковещательный запрос. Если некоторый узел имеет этот IP-адрес, он откликается своим NPA, и отправитель пополняет свою таблицу и отсылает пакет. Иначе отправка пакета произойдет на внешний порт сети.
Протокол IGP (Interior Dateway Pr.) предназначен для управления маршрутизацией в некотором домене (автономной сети - AS), т.е. он определяет маршруты между внутренними сетями домена. Другими словами, в AS имеется (или может быть получена) информация о путях ко всем сетям домена, и протокол IGP доставляет дейтаграмму в нужную подсеть в соответствии с алгоритмом маршрутизации RIP или OSPF. (В основе – алг. Дейкстры).
Протокол EGP (Exterior Gateway Pr.) относится к корневой сети и предназначен для управления маршрутизацией между внешними шлюзами и пограничными маршрутизаторами доменов. В TCP/IP входит также протокол UDP (User Datagram Protocol) - транспортный протокол без установления соединения, он значительно проще TCP, но используется чаще всего для сообщений, умещающихся в один пакет. После оформления UDP-пакета он передается с помощью средств IP к адресату, который по заголовку IP-пакета определяет тип протокола и передает пакет не агенту ТСР, а агенту UDP. Агент определяет номер порта и ставит пакет в очередь к этому порту. В UDP служебная часть дейтаграммы короче, чем в ТСР, не требуется предварительного установления соединения или подтверждения правильности передачи, как это делается в TCP, что и обеспечивает большую скорость за счет снижения надежности доставки
Среди протоколов управления различают протоколы, реализующие управляющие функции сетевого уровня, и протоколы мониторинга за состоянием сети, относящиеся к более высоким уровням. Основные функции протоколов мониторинга заключаются в сборе информации о состоянии сети, в предоставлении этой информации нужным лицам путем посылки ее на соответствующие узлы, в возможном автоматическом принятии необходимых управляющих мер. В сетях ТСР/IP роль первых из них выполняет протокол ICMP, роль вторых - протокол SNMP (Simple Network Management Protocol).
Основные функции ICMP:
оповещение отправителя с чрезмерным трафиком о необходимости уменьшить интенсивность посылки пакетов;
передача откликов (квитанций) на успешно переданные пакеты;
контроль времени жизни Т дейтаграмм и их ликвидация при превышении Т или по причине искажения данных в заголовке;
оповещение отправителя о недостижимости адресата;
формирование и посылка временных меток (измерение задержки) для контроля времени доставки пакетов.
ICMP-пакеты вкладываются в IP-дейтаграммы при доставке.
Протокол SNMP относится к прикладному уровню в стеке протоколов TCP/IP. Менеджер (серверная программа SNMP) посылает запросы агентам, агенты (т.е. программы SNMP объектов управления) устанавливаются в контролируемых узлах, они собирают информацию (например, о загрузке, очередях, временах совершения событий), и передают ее серверу для принятия нужных мер.
Для посылки команд SNMP используется транспортный протокол UDP. Одной из проблем управления по SNMP является защита агентов и менеджеров от ложных команд и ответов, которые могут дезорганизовать работу сети. Используется шифрование сообщений, но это снижает скорость реакции сети на происходящие события. Расширением SNMP являются протоколы RMON (Remote Monitoring) для сетей Ethernet и Token Ring и RMON2 для сетевого уровня.