1. Особисте страхування.

Особисте страхування є формою захисту від ризиків, що за­грожують житло, здоров'ю та працездатності людини, а також однією із галузей страхування, що законодавчо закріплюються в Україні.

Об'єктом особистого страхування є майнові

інтереси, пов'язані з:життям;здоров'ям;працездатністю;додатковою пенсією страхувальника або застрахова­ної особи.

До специфічних рис особистого страхування відносяться:

- страхувальник чи застрахований повинен бути кон­кретною особою у вигляді об'єкту страхування;

- здійснюється на випадок настання певних страхових випадків;

- об'єкт страхування (особа) не має вартісної оцінки;

- страхова сума не обмежується вартісною оцінкою (оскільки її неможливо визначити) об'єкта страхуван­ня, а залежить від матеріального стану страхувальника;

- суб'єктів страхових відносин може бути більше двох: страховик, страхувальник, застрахований, вигодона-бувач;

- деякі підвиди особистого страхування можуть бути виділені як особливо довготривалі (страхування пенсії, життя тощо).

Можна виділити такі види особистого страхування: страхування від не­щасних випадків та хвороб; медичне страхування; страхування життя.

Так, страхування від нещасних випадків об’єднує короткострокові види особистого страхування. Виплата страхової суми здійснюється в наступному разі: а) смерті застрахованого; б) постійної втрати ним здоров’я; в) тимчасової непрацездатності. Страхувальником може бути як фізична, так і юридична особа, а застрахованим лише фізична. Друга підгалузь особистого страхування – медичне. Об’єднує всі види страхування, повязані з відшкодуванням витрат страхувальника у звязку з захворюванням і необхідністю лікування. Страхова виплата може здійснюватись страховиком двома способами : 1) безпосередньо страхувальнику, 2) у вигляді оплати медичній установі вартості лікування застрахованого.

Третя підгалузь особистого страхування – страхування життя. Страхова сума виплачується у разі : а) смерті застрахованої особи в період дії договору страхування; б) дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування; в) досягнення застрахованою особою певного віку; г) настання події в житті застрахованої особи, яка обумовлена у договорі страхування.

2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.

Методика визначення збитку та страхового відшкодування залежить від об'єкта страхування, суб'єкта трахування,стихійного.

Розмір збитку і сплати страхового відшкодування визначають у такій послідовності: 1) установлюють факт страхового випадку; 2) визначають розмір збитку і страхового відшкодування, скла­дають страховий акт про страховий випадок; 3) здійснюють страхову виплату.

При пошкодженні, загибелі або крадіжці майна страхувальник має протягом одного — трьох днів подати заяву про страховий випадок, зазначивши в ній, коли, де, за яких обставин і яке майно загинуло або було пошкоджене чи викрадене.

Страхова компанія, визнавши, що подія, яка призвела до заги­белі або пошкодження майна, є страховим випадком, протягом п'яти — десяти днів з моменту отримання заяви від страхуваль­ника повинна скласти страховий акт, відбивши в ньому факт, причини та наслідки страхового випадку, а також визначивши роз­міри збитку та страхового відшкодування.

Розмір збитку в разі загибелі (руйнування) будівель, споруд та іншого майна, яке належить до основних засобів, визначається виходячи із залишкової вартості, оцінної вартості і виключенням вартості залишків, а в разі пошкодження згаданих будівель, спо­руд тощо — на основі вартості відновлення (ремонту) і в межах страхової суми. До суми збитку входять також втрати від пошкодження майна внаслідок заходів, що вживалися для його ряту­вання. Після розрахунків розміру збитку визначають розмір страхо­вого відшкодування.

Більшість компаній страхове відшкодування виплачують про­тягом 15 днів від дня складання акта про загибель (пошкоджен­ня) застрахованого майна й одержання всіх необхідних докумен­тів від компетентних органів.

У разі загибелі (пошкодження) майна страхове відшкодування визначається таким відсотком від суми збитку, в якому майно бу­ло застраховане. Якщо внаслідок страхового випадку знищено велику кількість майна і протягом встановленого строку неможливо зробити но­вий розрахунок розміру збитку, то на підставі письмової заяви страхувальника страхова компанія може виплатити йому аванс у розмірі 50 %.

Із суми страхового відшкодування вираховуються:

• франшиза (безумовна);

• виплачений страхувальникові аванс;

• чергові платежі (в разі несплати

Не підлягають відшкодуванню збитки:

• завдані внаслідок перебігу процесів, яких не можна уникну­ти в роботі або таких, що природно випливають з них (корозія, природне спрацювання та інші природні властивості окремих пред­метів);

• завдані через те, що страхувальник не вжив належних захо­дів для рятування майна, забезпечення його зберігання і запобі­гання подальшому пошкодженню чи знищенню;

• завдані внаслідок викрадення майна, якщо факт крадіжки не підтверджено міліцією або іншими правоохоронними органами.