- •1. Ознаки економічної категорії страхування. Функції страхування.
- •2. Мета побудови страхових тарифів, їх зв`язок з обсягом страхової відповідальності.
- •3. Ризикові обставини, страхова подія й страховий випадок.
- •1. Закон України «Про страхування».
- •2. Брутто-ставка, її зміст та структура.
- •3. Класифікація за формами здійснення страхування.
- •2. Зміст нетто-ставки та навантаження до неї.
- •3. Сутність медичного страхування.
- •1. Ліцензування страхової діяльності.
- •2. Основні принципи тарифної політики у страхуванні.
- •3. Маркетинг у страхуванні.
- •1.Припинення дії договору страхування.
- •2.Класифікація страхування по об’ктам і видам небезпек.
- •3.Ресурси страхової компанії
- •1. Страхувальник та його обов`язки.
- •2.Принципи диференціації тарифних ставок.
- •3.Змішане страхування життя.
- •1.Страховий ризик, ризикові обставини, страхова подія та страховий випадок.
- •2.Зміст фінансової стійкості страхових операцій.
- •3.Оподаткування страхових компаній.
- •1.Обов’язкове страхування.
- •2.Економічний зміст створення страхових фондів.
- •3.Розмежування ризиків та їх оцінка.
- •1.Добровільне страхування його суть та принципи.
- •2.Страхова відповідальність.
- •3.Визначення та виплата страхових сум по особистому страхуванню.
- •1. Страховий договір, його зміст та функції.
- •2. Методи та прийоми страхового ризик-менеджменту.
- •Страхування майна.
- •1. Класифікація по об`єктам страхування та по видам небезпек.
- •Страхова сума, страхове відшкодування і франшиза.
- •3. Законодавче регулювання договорів страхування.
- •1. Перестрахування та співстрахування: зміст договорів та їх види.
- •2. Принципи відшкодування збитку.
- •3. Створення та розміщення статутного й резервного фондів.
- •1. Розмежування страхування по об`єктам.
- •2. Страхувальник як суб’єкт страхових відносин.
- •3. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •1. Страхування орендних та лізингових операцій.
- •2. Інвестиційна політика страховика.
- •Класифікація страхових ризиків.
- •1. Організаційні форми страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Сутність страхових договорів.
- •Сутність систем страхового забезпечення.
- •Принципи страхування.
- •Доходи і витрати страховика.
- •Умови забезпечення платоспроможності страховиків.
- •Сутність пропорційної системи.
- •Прибуток страхових організацій та джерела його формування.
- •Принципи обов`язкового страхування.
- •Страховий портфель та фінансова стійкість.
- •Ліквідація, реорганізація та санація страховика.
- •Суть, функції і принципи страхування.
- •Суть та особливості пропорційного та непропорційного перестрахування.
- •Страхові фонди і форми їх організації.
- •1. Формування страхових резервів. Валюта страхування.
- •3.Делькредере та заставне страхування.
- •2.Суттєві пункти договору добровільного страхування.
- •3.Сутність системи першого ризику.
- •3. Організація системи страхового захисту
- •1.Страховий ринок. Становлення страхового ринку в Україні.
- •3. Сутність пропорційного перестрахування.
- •Сутність непропорційного перестрахування
- •Страхування від ризиків у виробничому процесі
- •Аналіз показників страхової статистики
- •3. Державне регулювання страхової діяльності.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2.Страховики як суб’єкти страхування.
- •3. Сутність умовної франшизи.
- •1. Сутність безумовної франшизи.
- •2. Права і обов`язки сторін у страхуванні.
- •3. Доходи і витрати страховика.
- •1. Особисте страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Припинення дії договору страхування.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2. Доходи страховика.
- •3. Страхування за системою дробної частини та граничної відповідальності.
1. Перестрахування та співстрахування: зміст договорів та їх види.
Об'єкт страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кількома страховиками (співстрахування). При цьому в договорі повинні міститися умови, що визначають права і обов'язки кожного страховика. В основі перестрахування лежить договір, згідно з яким одна сторона (цедент) передає повністю або частково страховий ризик іншій стороні — перестраховику, котрий в свою чергу бере на себе зобов'язання відшкодовувати цеден-ту відповідну частину страхового покриття. За способом взаємозобов'язань цедента та цесіонарія договори перестрахування бувають:
— факультативними;
— облігаторними;
—факультативно-облігаторними. Факультативне перестрахування широко використовується за умови великих ризиків. Договір факультативного перестрахування надає повну свободу цеденту у вирішенні питання щодо передачі певного виду ризику та умов цієї передачі. Перестраховик може прийняти цю пропозицію або відхилити її. Розмір перестрахувальних платежів за цим договором визначає ринок. За цим же видом договорів цедент повинен передати частину ризику до початку відповідальності за нього. Договір облігаторного перестрахування зобов'язує цедента передати перестраховику в межах певної частки всі ризики одного й того ж характеру. Передача таких часток ризиків перестраховику здійснюється тільки тоді, коли страхова сума перевищує визначену раніше власну участь страховика. Перестраховик за умовами даного виду договору зобов'язується прийняти всі ці ризики в перестрахування, не маючи можливості контролювати ні тарифікацію, ні виплати з ліквідації збитків. Цей вид договору укладається на невизначений строк з правом його розірвання. Факультативно-облігаторні договори перестрахування — це договори "відкритого покриття". За цією формою цедент вільний у виборі ризику (чи груп ризику), які він хоче передати перестраховику, а також у визначенні їхнього розміру. Перестраховик зобов'язується прийняти цедовані ризики на попередньо застережених цедентом умовах. Перестрахові платежі за цим договором визначаються на індивідуальній основі за згодою сторін або пропорційно страховим платежам, отриманим при підписанні первинного договору страхування. Якщо участь перестраховика в кожному переданому йому покритті ризику визначається за заздалегідь обумовленим співвідношенням власної участі цедента, то таке перестрахування називають пропорційним. У практиці пропорційного страхування використовують договори: квотні; ексцедентні; квотно-ексцедентні. Квотний перестрахувальний договір передбачає передачу цесіонарію премії та збитків в однаковій пропорції в межах певного ліміту прийняття ризиків. Договір ексцедентного перестрахування ґрунтується на тому, що перестраховик бере на себе зобов'язання відповідати за полісами, які покривають суми, що перевищують ліміти власної участі страховика в покритті ризику. Квотно-ексцедентний договір поєднує засоби двох уже названих. Портфель за такими договорами перестраховується квотно, а перевищення сум страхування ризиків понад встановлену квоту (ліміт) у свою чергу підлягає перестрахуванню на засадах ексцедентного договору.
Непропорційне пере-ня використ. при страхуванні ЦВ власників транспортних засобів за збитки, спричинені третім особам в результаті ДТП, а також у тих випадках страхування, де немає верхньої межі відповідальності страховика.