1. Принципи обов`язкового страхування.

Обов'язкова форма страхування грун­тується на таких засадах.

1. Законодавство встановлює перелік об'єктів, що підлягають обов'язковому стра­хуванню та механізм, яким забезпечується його реалізація, покладаючи відповідаль­ність за здійснення обов'язкового страхуван­ня на державні страхові органи.

2. Суцільне охоплення всіх об'єктів обо­в'язкового страхування без заяви страху­вальника, оскільки реєстрація об'єкта є під­ставою для того, щоб він автоматично був охоплений страхуванням.

3. Безумовна дія обов'язкового страху­вання, незалежно від порушення терміну сплати страхувальником страхових пла­тежів. У разі порушення строків внесення платежів страхувальник сплачує пеню. В екстремальних випадках страхові внески

можуть бути стягнені у судовому порядку. У разі настання страхового випадку при про­строчених платежах потерпілого із страхо­вого відшкодування вилучається сума бор­гу перед страховою організацією та пеня на прострочений борг.

4. Обов'язкове майнове страхування не обмежене часом. Воно втрачає силу тільки тоді, коли гине майно. Для особистого стра­хування обов'язковість втрачає силу із змі­ною статусу особи, що зумовлює вилучення її з переліку тих осіб, котрі підлягають за­конному обов'язковому страхуванню (особа перестала бути народним депутатом, паса­жиром тощо).

5. Страхове забезпечення з обов'язково­го страхування строго нормоване. Як пра­вило, ці норми встановлюють у відсотках від страхової оцінки або в гривнях на один об'єкт.

2. Страховий портфель та фінансова стійкість.

Ефективність діяльності страхової компанії визначається багатьма показниками, проте насамперед, фінансовою стійкістю та рентабельністю здійснення господарських операцій, в першу чергу страхових, оскільки основне завдання страхової компанії -забезпечення здійснення страхових виплат при настанні страхо­вих випадків в учасників формування страхового фонду.

Необхідна пев­на гарантія щодо здатності страховика відповідати за своїми зо­бов'язаннями в межах прийнятих на страхування ризиків та об­сягів відповідальності за ними. Такою основною гарантією є фінансова стійкість страховика, яка пов'язана з його тарифною, фінансовою, інвестиційною та перестрахувальною політикою.

Під фінансовою стійкістю страхових операцій розуміють постійну перевагу доходів над витратами в межах розрахунків за страховим фондом, яка забезпечується платоспроможністю стра­ховика.

Основою фінансової стійкості страховиків на кількісному рівні оцінки стійкості страхової компанії є показники:

– розмір статутного капіталу;

– наявність гарантійного фонду;

– розмір власних коштів;

– розмір створених страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат;

– співвідношення активів та зобов'язань;

– виконання нормативів по розміщенню страхових резервів;

– рентабельність страхових операцій;

– показники збитковості страхової суми.

Збалансованим страховим портфелем можна назвати розподіл відповідальності страховика за видами страхування, при якому обсяг відповідальності за ризиками одного виду врівноважений обсягом відповідальності за ризиками інших видів страхування.

Обмеження відповідальності за окремим ризиками означає, що в структурі страхового портфеля страховика повинні бути відсутні великі одиночні ризики, можливі збитки від яких за своїм розміром не співставні із загальним розміром власних коштів страховика.

Раціональна тарифна політика повинна забезпечити еквіва­лентність інтересів страхувальника й страховика, обирається за конкретним ризиком. Заниження розміру страхової премії свідчить ознакою безвихідного стану страховика, її нестійкого фінансового становища.

Оптимальне розміщення страхових резервів в доходні активи повинне забезпечувати умови безперебійних виплат страхових відшкодувань та страхового забезпечення.

Структура оптимального розміщення страхових резервів:

1) Депозити <=30%

2) Нерухомість <=10%

3) Права і вимоги для перестрахування <=50%

4) ЦП, що передбачають отримання прибутку <=40%, у тому числі акції, що не котуються на фондовій біржі <=15%.

5) Облігації <=5% і з них облігації на 1 п-во.

6) <= 90% на території України.