- •1. Ознаки економічної категорії страхування. Функції страхування.
- •2. Мета побудови страхових тарифів, їх зв`язок з обсягом страхової відповідальності.
- •3. Ризикові обставини, страхова подія й страховий випадок.
- •1. Закон України «Про страхування».
- •2. Брутто-ставка, її зміст та структура.
- •3. Класифікація за формами здійснення страхування.
- •2. Зміст нетто-ставки та навантаження до неї.
- •3. Сутність медичного страхування.
- •1. Ліцензування страхової діяльності.
- •2. Основні принципи тарифної політики у страхуванні.
- •3. Маркетинг у страхуванні.
- •1.Припинення дії договору страхування.
- •2.Класифікація страхування по об’ктам і видам небезпек.
- •3.Ресурси страхової компанії
- •1. Страхувальник та його обов`язки.
- •2.Принципи диференціації тарифних ставок.
- •3.Змішане страхування життя.
- •1.Страховий ризик, ризикові обставини, страхова подія та страховий випадок.
- •2.Зміст фінансової стійкості страхових операцій.
- •3.Оподаткування страхових компаній.
- •1.Обов’язкове страхування.
- •2.Економічний зміст створення страхових фондів.
- •3.Розмежування ризиків та їх оцінка.
- •1.Добровільне страхування його суть та принципи.
- •2.Страхова відповідальність.
- •3.Визначення та виплата страхових сум по особистому страхуванню.
- •1. Страховий договір, його зміст та функції.
- •2. Методи та прийоми страхового ризик-менеджменту.
- •Страхування майна.
- •1. Класифікація по об`єктам страхування та по видам небезпек.
- •Страхова сума, страхове відшкодування і франшиза.
- •3. Законодавче регулювання договорів страхування.
- •1. Перестрахування та співстрахування: зміст договорів та їх види.
- •2. Принципи відшкодування збитку.
- •3. Створення та розміщення статутного й резервного фондів.
- •1. Розмежування страхування по об`єктам.
- •2. Страхувальник як суб’єкт страхових відносин.
- •3. Перспективи розвитку страхового ринку.
- •1. Страхування орендних та лізингових операцій.
- •2. Інвестиційна політика страховика.
- •Класифікація страхових ризиків.
- •1. Організаційні форми страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Сутність страхових договорів.
- •Сутність систем страхового забезпечення.
- •Принципи страхування.
- •Доходи і витрати страховика.
- •Умови забезпечення платоспроможності страховиків.
- •Сутність пропорційної системи.
- •Прибуток страхових організацій та джерела його формування.
- •Принципи обов`язкового страхування.
- •Страховий портфель та фінансова стійкість.
- •Ліквідація, реорганізація та санація страховика.
- •Суть, функції і принципи страхування.
- •Суть та особливості пропорційного та непропорційного перестрахування.
- •Страхові фонди і форми їх організації.
- •1. Формування страхових резервів. Валюта страхування.
- •3.Делькредере та заставне страхування.
- •2.Суттєві пункти договору добровільного страхування.
- •3.Сутність системи першого ризику.
- •3. Організація системи страхового захисту
- •1.Страховий ринок. Становлення страхового ринку в Україні.
- •3. Сутність пропорційного перестрахування.
- •Сутність непропорційного перестрахування
- •Страхування від ризиків у виробничому процесі
- •Аналіз показників страхової статистики
- •3. Державне регулювання страхової діяльності.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2.Страховики як суб’єкти страхування.
- •3. Сутність умовної франшизи.
- •1. Сутність безумовної франшизи.
- •2. Права і обов`язки сторін у страхуванні.
- •3. Доходи і витрати страховика.
- •1. Особисте страхування.
- •2. Розрахунок збитку та страхового відшкодування.
- •3. Припинення дії договору страхування.
- •1. Страхування цивільної відповідальності.
- •2. Доходи страховика.
- •3. Страхування за системою дробної частини та граничної відповідальності.
Сутність систем страхового забезпечення.
У страховій справі застосовується кілька систем страхування.
1) У майновому страхуванні найбільш поширеною є система страхування за дійсною вартістю, що визначається як фактична на день підписання договору. За цією системою страхове забезпечення дорівнює величині збитків, тобто має місце повне покриття збитків страхувальника страховиком.
2) Страхування за системою першого ризику передбачає виплату страхового відшкодування у розмірі збитків, але в межах страхової суми.
Під "першим ризиком" у страховій справі розуміють ризик, вартісна оцінка якого не перевищує страхової суми.
При страхуванні за цією системою всі збитки у межах страхової суми (перший ризик) відшкодовуються повністю, а збитки, що перевищують страхову суму (другий ризик), страховиком не відшкодовуються зовсім.
3) Страхування за системою пропорційної відповідальності передбачає виплату страхового відшкодування, яке розраховується за формулою:
Загальне відшкодування = Реальний збиток * Коефіцієнт відшкодування;
де Коефіцієнт відшкодування = Страхова сума / Страхова оцінка.
Пропорційна система передбачає участь страхувальника у відшкодуванні збитків. Міра повноти відповідальності страховика в покритті збитків застрахованого тим вища, чим менша різниця між вартісною оцінкою об'єкта страхування та страховою сумою. Дозволено доукладати та видозмінювати договори.
4) Страхування за відновною вартістю означає, що відшкодування страховиком збитків за застрахований за цією системою об'єкт дорівнює ціні нового майна відповідного виду. Знос майна не враховується. Ця система забезпечує повний страховий захист інтересів страхувальника.
5) Страхування за системою "дробової частини" використовується при страхуванні грузів, вантажів, рухомого майна. Передбачає встановлення двох страхових сум, одна з яких називається показаною вартістю. За показаною вартістю страхувальникові, як правило, відшкодуються збитки від ризику у вигляді дробу або відсотка. Відповідальність страховика за цією системою обмежується розмірами дробу. Отже, страхова сума буде меншою показаної вартості та її дробової частини. Страхове відшкодування дорівнюватиме збиткам у межах страхової суми. Якщо показана вартість дорівнює дійсній вартості, то система страхування за дробовою частиною тотожна системі страхування за першим ризиком. Якщо показана вартість менша від дійсної вартості, страхове відшкодування розраховується за формулою
Q = T * S / W,
де Q — страхове відшкодування; S — показана вартість; W — вартісна оцінка об'єкта cтрахування; Т — фактична сума збитку.
6) Страхування за системою граничної відповідальності використовується при страхуванні інвестиційних і виробничих ризиків.
Коефіцієнт покриття втрат встановлюється між двома сторонами договору.
!!!!!!!! За 1-ю, 2-ю та 6-ю системами договори доукладати та видозмінювати не можна.
Принципи страхування.
Страхування ґрунтується на певних специфічних принципах. До них, насамперед, належать:
Добровільність — усім страхувальникам і страховикам держава гарантує вільний вибір видів страхування та рівні можливості у здійсненні діяльності.
Страховий інтерес випливає з права власності або володіння тим чи іншим об'єктом. Кожний індивідуальний або асоційований власник будинку, автомашини, а тим більш складного виробнйио-технічного комплексу, зацікавлений у тому, щоб вкладені в цей об'єкт кошти не були втрачені через стихійне лихо, нещасний випадок, пограбування тощо. У свою чергу, організації, які беруть на себе ризики, як і будь-яка інша комерційна структура, мають інтерес отримати прибуток. Ідеться про загальну масу прибутку, тобто з урахуванням наслідків інвестиційної діяльності.
Страховий ризик — це ймовірна подія або сукупність по-дій, на випадок яких здійснюється страхування, тобто на них можна отримати ліцензію.
Максимальна сумлінність. Надійне страхування можливе лише за умов високого довір'я між сторонами. Ні страхувальник, ні страховик не мають права приховувати один від одного ту чи іншу інформацію, що стосується об'єкта страхування.
Страхові відшкодування не повинні приносити страхувальникові прибутку. Щоб уникнути спроб скористатися страхуванням зі спекулятивною метою страховики додержують принципу, згідно з яким матеріальний і фінансовий стан страхувальника після відшкодування завданих збитків має бути таким самим, як і до страхового випадку.
Контрибуція — це право страховика звернутися до інших страховиків по інформацію про страхувальника.
Суброгація — це передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми.
Принцип франшизи — це визначена договором страхування частина збитків, яка завжди залишається за носієм ризику страхування і не підлягає відшкодуванню страховою компанією. Вона може бути визначена у вигляді певної грошової суми або у відсотках до всієї страхової суми. Розрізняють умовну та безумовну франшизу.
Співстрахування і перестрахування. Співстрахування — це страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками. Одному зі співстраховиків за його згодою може бути доручено представництво всіх інших у взаємовідносинах зі страхувальником, але залишено відповідальність перед останнім лише в розмірі відповідної частки.
Перестрахування — це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика.
Диверсифікація. Під принципом диверсифікації мається на увазі територіальне та галузеве розосередження взятих на страхування ризиків. Чим воно відчутніші, тим імовірність одночасного настання страхових подій, що можуть мати критичні наслідки для страховика, менша.