- •4. Основні ознаки свідомості.
- •5. Свідомість як предмет психологічного дослідження.
- •1.Аналіз сутність свідомості як форми відображення та визначення її суттєвих ознак
- •2.Вивчення загальної структури свідомості
- •3.Визначення особливостей розвитку свідомості в філогенезі та онтогенезі
- •4.Визначення основних напрямків дослідження свідомості в сучасних умовах:
- •6. Загальна характеристика структури свідомості
- •1. Основні структурні елементи свідомості:
- •2.Рівні свідомості.
- •1 Класифікація:
- •2 Класифікація:
- •7. Значення та смисл як складові свідомості людини.
- •2. Смисл (особистісний).-
- •9 Біодинамічна тканина свідомості
- •11. Загальні властивості структури свідомості:
- •2.Багаторівневість структури:
- •3. Множинність форм:
- •12. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •2. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •13. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості
- •1.Основні напрямки філогенетичного розвитку свідомості
- •2.Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості
- •14. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах
- •17 Свідоміст та несвідоме
- •18. Роль несвідомого у регуляції поведінки людини.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •19. Види несвідомих психічних явищ.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •Самопізнання людиною себе;
- •23 Проблема самосвідомості в вітчизняній психології.
- •24.Форми та рівні самосвідомості
- •25 Прояви самосвідомості в перцептивних та рухових процесах.
- •26 Поняття про «я - образ» та «я - концепцію», їх психологічна структура
- •27 Самоставлення як складова самосвідомості
- •28 Психологічні механізми саморегуляції як феномену самосвідомості.
- •30) Співвідношення понять Активність, поведінка, діяльність
- •31. Психологічна структура діяльності
- •34. Дія як основний елемнт діяльності. Класифікація дій.
- •35 Операційний склад предметної дії
- •36 Діяльнісний підхід в психології та його сутність
- •38. Види діяльності
- •1. Основні види діяльності
- •2. Провідна діяльність
- •39. Психологічний аналіз трудової діяльності.
- •40 Психологічний аналіз навчання як виду діяльності.
- •41. Психологічний аналіз ігрової діяльності.
- •42 Діяльність та розвиток людини
- •45 Способи оводоління діяльністі
- •47. Потреби як джерела активності людини
- •48. Потреби та мотиви
- •49. Мотиви у структурі діяльності.
- •1. Сутність мотиву.
- •2. Роль мотиву у структурі діяльності.(основне у відповіді!)
- •50. Проблема класифікації потреб
- •51 Мотиви і цілі діяльності
- •52. Функції мотивів
- •1.Сутність мотивів.
- •2. Співвідношення мотиву і цілі у свідомості людини:
- •54. Психологічна структура мотиву
- •55.Структура мотиваційної сфефи людини.
- •1. Проблемою спрямованості особистості та ієрархія мотивів.
- •2. Проблема полімотивованості людської діяльності.
- •56. Класифікація індикаторів мотивації
- •61. Мотивація пізнавальної активності людини
- •62 Самопізнання як форма пізнавальної активності суб*єкта
- •63Структура самопізнання
- •64. Форми та рівні самопізнання
- •65. Самопізнання та спілкування
- •68Спілкування та діяльність.
- •71 Самооцінка
- •73 Психологічна сутність теоретичного пізнання
9 Біодинамічна тканина свідомості
Важливою психологічною проблемою є будова структури свідомості. В.П. Зінченко виділяє 2 щаблі структури свідомості: • буттєвий рівень (біодинамічна тканина живого руху та дії + чуттєва тканина образу) • рефлексивний рівень (значення та смисл) Функціональний орган свідомості – це живий рух і цілеспрямована дія. При цьому біодинамічна тканина є зовнішньою формою, а когнітивні, емоційні, оцінні, смислові утворення є внутрішньою формою. Міра побудови зовнішньої форми визначає міру складності внутрішньої форми. Доцільність та довільність рухів забезпечується словом. Слово теж входить до складу внутрішньої форми картини живого руху. Приклади чистої картини живого руху: -моторні персеверації (неусвідомлені повторювані рухи, що часто є невротичними симптомами); - квазіміміка, не адекватна емоційному станові (наприклад, смикання ока); - хаотичні рухи немовлят.
10 Чуттєва тканина – будівельний матеріал образу. Чуттєва тканина в деяких функціональних моделях короткочасної пам’яті локалізується в сенсорному регістрі або в іконічній пам’яті. Спільні властивості біодинамічної та чуттєвої тканин: - реактивність; - чутливість; - пластичність; - керованість; - зворотність. Остання властивість передбачає можливість переходу образу в рух і навпаки. Рух, зупинений у часі, накопичується і складає зміст напруженого, готового до реалізації симультанного (позбавленого часової координати) образу. Образ, у свою чергу, може накопичити енергію та розгорнутися у рух. Суб’єкт володіє надлишковою кількістю сформованих образів та моторних програм. Один із цих образів має те предметне значення, яке є адекватним даній ситуації. Те ж саме і з моторними програмами. Узгодженість дії з образом (сенсомоторна координація) необхідна для забезпечення жорсткості та економності, однозначності виконуваних дій.На буттєвому щаблі свідомості розв’язуються смислові завдання. Буттєвий рівень повинен бути скоординований із рефлексивним рівнем
11. Загальні властивості структури свідомості:
Цілісність та взаємозв»язок всіх її елементів (знань та ставлень);
А)Необхідною складовою свідомості є знання. Поза знаннями немає свідомості. Усвідомити будь-який предмет – значити включити його в систему своїх знань та віднести до певного класу предметів, явищ.
Свідомість – це знання:
-про зовнішній та внутрішній світ
-про самого себе.
Б). Але свідомість – це не лише знання, але це оцінкове, теоретичне і практичне ставлення до дійсності. Тобто іншою необхідною складовою свідомості є переживання людиною того, що для неї в навколишній дійсності є значущим.
Відображаючи світ у формі переживань, людина оцінює його, виявляє своє ставлення до:
-обставин, які уже існують або передбачаються;
-до власної діяльності та її результатів;
-до інших людей;
- до того, що задовольняє або не задовольняє її потреби, відповідає чи не відповідає її інтересам, уявленням тощо.
2.Багаторівневість структури:
А)Низький рівень свідомості – характеризується тим, що людина недостатньо усвідомлює обставини, за яких вона діє, і своє ставлення до них, (Пр.: відомо, що за правилами вихованості потрібно поступатися місцем у транспорті літнім жінкам, дітям. Але не всі так діють.
Б)Високий рівень свідомості – характеризується тим, що людина розкриває суттєво необхідні зв»язки, керуючись віддаленою і суспільно значущою метою та певними мотивами, і відповідно, планує, організує і регулює свої дії. Свідома людина діє певним чином тому, що інакше не може. Чим складніше і відповідальніше завдання, тим вище рівень свідомості.
В) Несвідомий рівень свідомості (наявність несвідомого). Свідома діяльність не виключає наявності несвідомого. Усвідомлюється мета діяльності, частково мотиви, а ось способи виконання часто автоматизуються, ходіння мовлення, письмо, читання, рахування – це максимально автоматизована психічна діяльність. Спочатку ці акти здійснюються в результаті діяльності свідомості, а в подальшому автоматизуються, звільняючи свідомість для подальшого, більш досконалого пристосування до навколишнього світу. Але ця автоматизація відносна, свідомість у будь-який момент може взяти під контроль будь-яку атоматизовану дію.