- •4. Основні ознаки свідомості.
- •5. Свідомість як предмет психологічного дослідження.
- •1.Аналіз сутність свідомості як форми відображення та визначення її суттєвих ознак
- •2.Вивчення загальної структури свідомості
- •3.Визначення особливостей розвитку свідомості в філогенезі та онтогенезі
- •4.Визначення основних напрямків дослідження свідомості в сучасних умовах:
- •6. Загальна характеристика структури свідомості
- •1. Основні структурні елементи свідомості:
- •2.Рівні свідомості.
- •1 Класифікація:
- •2 Класифікація:
- •7. Значення та смисл як складові свідомості людини.
- •2. Смисл (особистісний).-
- •9 Біодинамічна тканина свідомості
- •11. Загальні властивості структури свідомості:
- •2.Багаторівневість структури:
- •3. Множинність форм:
- •12. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •2. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •13. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості
- •1.Основні напрямки філогенетичного розвитку свідомості
- •2.Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості
- •14. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах
- •17 Свідоміст та несвідоме
- •18. Роль несвідомого у регуляції поведінки людини.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •19. Види несвідомих психічних явищ.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •Самопізнання людиною себе;
- •23 Проблема самосвідомості в вітчизняній психології.
- •24.Форми та рівні самосвідомості
- •25 Прояви самосвідомості в перцептивних та рухових процесах.
- •26 Поняття про «я - образ» та «я - концепцію», їх психологічна структура
- •27 Самоставлення як складова самосвідомості
- •28 Психологічні механізми саморегуляції як феномену самосвідомості.
- •30) Співвідношення понять Активність, поведінка, діяльність
- •31. Психологічна структура діяльності
- •34. Дія як основний елемнт діяльності. Класифікація дій.
- •35 Операційний склад предметної дії
- •36 Діяльнісний підхід в психології та його сутність
- •38. Види діяльності
- •1. Основні види діяльності
- •2. Провідна діяльність
- •39. Психологічний аналіз трудової діяльності.
- •40 Психологічний аналіз навчання як виду діяльності.
- •41. Психологічний аналіз ігрової діяльності.
- •42 Діяльність та розвиток людини
- •45 Способи оводоління діяльністі
- •47. Потреби як джерела активності людини
- •48. Потреби та мотиви
- •49. Мотиви у структурі діяльності.
- •1. Сутність мотиву.
- •2. Роль мотиву у структурі діяльності.(основне у відповіді!)
- •50. Проблема класифікації потреб
- •51 Мотиви і цілі діяльності
- •52. Функції мотивів
- •1.Сутність мотивів.
- •2. Співвідношення мотиву і цілі у свідомості людини:
- •54. Психологічна структура мотиву
- •55.Структура мотиваційної сфефи людини.
- •1. Проблемою спрямованості особистості та ієрархія мотивів.
- •2. Проблема полімотивованості людської діяльності.
- •56. Класифікація індикаторів мотивації
- •61. Мотивація пізнавальної активності людини
- •62 Самопізнання як форма пізнавальної активності суб*єкта
- •63Структура самопізнання
- •64. Форми та рівні самопізнання
- •65. Самопізнання та спілкування
- •68Спілкування та діяльність.
- •71 Самооцінка
- •73 Психологічна сутність теоретичного пізнання
26 Поняття про «я - образ» та «я - концепцію», їх психологічна структура
«Я - образ» - особистість у якій поєднанні всі сторони її буття , та яка відображається в свідомості у вигляді підсумкового уявлення про себе. «я обр.» це результат пізнання себе, формування само ставлення , осмислення своєї ролі, свого значення на кожному етапі життя людини. Статус «я обр.» розглядається як мотиваційне ядро особистості та регуляції механізмів психічного життя. Коли говорять про «я обр.» то його онтологізація дозволяє виділити в ньому суб’єктивний бік (прихований бік) і рефлексивний бік.Компоненти «я о» : 1) когнітивний компонент ; (прояв – самооцінка (парціальні, загальні)) ; -базисний компонент; самооцінка - ставлення особистості до самої себе та оточуючого світу; (парметри: рівень самооцінки, міра адекватності, стійкість.)2)афективний;3)поведінковий.
Складовою образу я є образ тіла людини. Образ тіла складається актаульного сприймання власної зовнішності ; відображене сприймання очима інших людей; уявлення про здоровя; вікові обмеження.Конн вважав , що можна розглядати я обр, як форму соц установки особистості. (когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти структури).Ієрархічна структура : 1) неусвідомлені , презентовані лише переживанню установки, у вигляді самопочуття та само стану; 2)усвідомлення та самооцінка окремих властивостей та якостей, що створюють відносно цілісний образ образу «я».
Психологічне поняття “Я - концепція” – це сукупність всіх уявлень людини про себе, пов’язаних з їх оцінкою; це переконання, тенденція поведінки, набір установок, спрямованих на самого себе. «я конц»це не лише, те , що індивід про себе уявляє, а й те, що він про себе думає, як дивиться на свій діяльнісний початок та можливості розвитку в майбутньому. «я конц»функціонує неусвідомленно, ілише в кризових ситуац людина звертається до аналізу. Роберт Бернс розгл «я кон.» як сукупність установок на себе.
Установки, спрямовані на самого себе, містять:
- образ “Я” – уявлення індивіда про себе (я щасливий, я оптиміст, я дратівливий і т.ін.);
- потенційну реакцію поведінки та конкретні дії, які можуть бути викликані образом “Я”.
В “Я – концепції” запрограмовано, якою повинна бути поведінка людини. Наприклад: якщо в моєму "Я" запрограмовано, що я доб’юся успіху , то я можу подолати всі спокуси розваг, свою слабкість і лінощі, щоб ствердити своє “Я”. Якщо ж моєму “Я” нерідко записано, що мене очікує поразка , то мені важко в цій ситуації добитися успіху.
“Я- концепція” формується під впливом:
- минулого досвіду;
- успіхів та невдач;
- ставлення до нас людей, особливо в дитячі роки;
- власної зовнішності.
Це компоненти контролюють образ власного '"Я" .Образ власного “Я”– ключ до особистості та її поведінки. Образ власного “Я” визначає і діапазон можливостей людини-те, що вона в змозі чи не в змозі здійснити. Розширюючи діапазон образу, людина розширює для себе і сферу можливого. Створення адекватного, реалістичного уявлення про самого себе ніби наділяє людину новими здібностями, талантами.
Численні експерименти абсолютно чітко продемонстрували , що як тільки змінювалась “Я – концепція”, проблеми та задачі, пов’язані з нею вирішувалися швидко та без надмірних зусиль, Найбільш переконливі експерименти у цьому напрямку провів Прескот Лекі, один з перших дослідників образу власного “Я”.
Отже, осягнення та використання “Я-концепції” відкриває простір для суттєвих змін якостей людини, завдяки наступним важливим умовам:
Всі наші дії, почуття, вчинки завжди узгоджуються з “Я-концепцією”. Змінюючи “Я- концепцію”, ми змінюємо себе, своє життя.
Уявлення про себе дійсно можна змінити.