- •4. Основні ознаки свідомості.
- •5. Свідомість як предмет психологічного дослідження.
- •1.Аналіз сутність свідомості як форми відображення та визначення її суттєвих ознак
- •2.Вивчення загальної структури свідомості
- •3.Визначення особливостей розвитку свідомості в філогенезі та онтогенезі
- •4.Визначення основних напрямків дослідження свідомості в сучасних умовах:
- •6. Загальна характеристика структури свідомості
- •1. Основні структурні елементи свідомості:
- •2.Рівні свідомості.
- •1 Класифікація:
- •2 Класифікація:
- •7. Значення та смисл як складові свідомості людини.
- •2. Смисл (особистісний).-
- •9 Біодинамічна тканина свідомості
- •11. Загальні властивості структури свідомості:
- •2.Багаторівневість структури:
- •3. Множинність форм:
- •12. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •2. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
- •13. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомості
- •1.Основні напрямки філогенетичного розвитку свідомості
- •2.Основні напрямки онтогенетичного розвитку свідомості
- •14. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах
- •17 Свідоміст та несвідоме
- •18. Роль несвідомого у регуляції поведінки людини.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •19. Види несвідомих психічних явищ.
- •2. Види неусвідомлених психічних явищ.
- •Самопізнання людиною себе;
- •23 Проблема самосвідомості в вітчизняній психології.
- •24.Форми та рівні самосвідомості
- •25 Прояви самосвідомості в перцептивних та рухових процесах.
- •26 Поняття про «я - образ» та «я - концепцію», їх психологічна структура
- •27 Самоставлення як складова самосвідомості
- •28 Психологічні механізми саморегуляції як феномену самосвідомості.
- •30) Співвідношення понять Активність, поведінка, діяльність
- •31. Психологічна структура діяльності
- •34. Дія як основний елемнт діяльності. Класифікація дій.
- •35 Операційний склад предметної дії
- •36 Діяльнісний підхід в психології та його сутність
- •38. Види діяльності
- •1. Основні види діяльності
- •2. Провідна діяльність
- •39. Психологічний аналіз трудової діяльності.
- •40 Психологічний аналіз навчання як виду діяльності.
- •41. Психологічний аналіз ігрової діяльності.
- •42 Діяльність та розвиток людини
- •45 Способи оводоління діяльністі
- •47. Потреби як джерела активності людини
- •48. Потреби та мотиви
- •49. Мотиви у структурі діяльності.
- •1. Сутність мотиву.
- •2. Роль мотиву у структурі діяльності.(основне у відповіді!)
- •50. Проблема класифікації потреб
- •51 Мотиви і цілі діяльності
- •52. Функції мотивів
- •1.Сутність мотивів.
- •2. Співвідношення мотиву і цілі у свідомості людини:
- •54. Психологічна структура мотиву
- •55.Структура мотиваційної сфефи людини.
- •1. Проблемою спрямованості особистості та ієрархія мотивів.
- •2. Проблема полімотивованості людської діяльності.
- •56. Класифікація індикаторів мотивації
- •61. Мотивація пізнавальної активності людини
- •62 Самопізнання як форма пізнавальної активності суб*єкта
- •63Структура самопізнання
- •64. Форми та рівні самопізнання
- •65. Самопізнання та спілкування
- •68Спілкування та діяльність.
- •71 Самооцінка
- •73 Психологічна сутність теоретичного пізнання
73 Психологічна сутність теоретичного пізнання
Теоретичний рівень пізнання характеризується домінуванням поняттть, теорій, законів, принципів, наукових узагальнень та висновків. Теоретичне пізнання відображає предмети , властивості, та відносини з боку універсальних внутрішніх істотних зв’язків і закономірностей, що осягнуті раціональною обробкою даних (емпіричних). Відбувається така обробка на основі форм мислення- поняття, судження,умовиводи, закони катерогії, .Головна мета теоретичного пізнання збагнення об’єктивної істини вільної від суб’єктивності , пояснення та інтерпретація емпіричних фактів. Теорія оперує ідеалізованими об’єктами .Теоретичне дослідження шукає ствердження правильності результатів емпірїї.
Основне завдання наукового знання - виявлення об'єктивних зако ¬ нов дійсності - природних, соціальних (загально ¬ державні), законів. Наукове пізнання прагне розкрити необхідні, об'єктивні зв'язку. Якщо цього немає, то немає і науки, бо саме поняття науковості предпола ¬ гает відкриття законів, заглиблення в сутність досліджуваних явищ. Безпосередня мета і вища цінність наукового пізнання - об'єктивна істина, постигает переважно раціональними засобами і методами. Наукове знання відкриває можливість не тільки передбачення майбутнього, але і свідомого його формування. Наукове пізнання в гносеологічному плані є складний суперечливий процес відтворення знань, що утворюють цілісну развивающуюся систему понять, теорій, гіпотез, законів та інших ідеальних форм, закріпити ¬ них в мові - природному або - що більш характер ¬ но - штучній (математична символіка, Хіміча ¬ скіе формули і т.п.). Наукового пізнання властиві сувора доказатель ¬ ність, обгрунтованість отриманих результатів, достовірність ¬ ність висновків. Разом з тим тут чимало гіпотез, здогадок, припущень, імовірнісних суджень і т. п.
1. Джерела та пердумови розвитку вищих психічних функцій
2. Проблема фізіологічних механізмів ВПФ.
3.Свідомість як форма відображення дійсності.
4. Основні ознаки свідомості.
5. Свідомість як предмет психологічного дослідження.
6. Психологічна структура свідомості
7. Значення та смисл як складові свідомоств людини. (О.М.Леонтьєв
8. Культурно-історична теорія свідомості.
9. Біодинамічна тканина свідомості
10.Чцттєва тканина свідомості
11. Загальні властивості структури свідомості:
12. Роль мовлення в функціонуванні людської свідомості.
13. Основні напрямки філо- та онтогенетичного розвитку свідомоств
14. Основні напрямки розвитку свідомості в сучасних умовах
15. Форми та рівні свідомості.
16. Функції свідомості.
17. Свідомість та несвідоме
18. Роль несвідомого у регуляції поведінки людини.
19. Види несвідомих психічних явищ.
20. Поняття про самосвідомість. Проблема виникнення самосвідомості.
21. Психологічнав структура самосвідомості.
22.Проблема самосвідомості в зарубіжній психології
23. Проблема самосвідомості у вітчизняній психології
24. Форми та рівні свідомості
25.Прояви сомосвідомості в перцептивних та рухових процесах
26.Поняття про «я-образ» та «я-концепцію», їх психологічна структура
27.Самоставлення як складова самосвідомості
28.Психологічні механізми саморегуляції
29.Аналіз основних феноменів саморегуляції
30.Спввідношення понять «активність», «поведінка» та «діяльність».
31. Психологічна структура діяльності
32. Категорія діяльності в працях Л.С. Виготського та С.Л. Рубінштейна
33. Теорія діяльності О.М. Леонтьєва.
34. Дія як основний елемнт діяльності.
35.Операційний склад предметної діяльності.
36. Діяльнісний підхід в психології та його сутність.
37. Проблема діяльності в системному підході
38. Види діяльності
39. Психологічний аналіз трудової діяльності.
40. Психологіяний аналіз навчання як виду діяльності
41. Психологічний аналіз ігрової діяльності.
42. діяльність та розвиток людини.
43. Сутність поняття діяльності у психології
44. діяльність та мовлення
45.способи опанування діяльності.
46.поняття про звичку та її роль в діяльності людини.
47. Потреби як джерело автикності людини.
48. Потреби та мотиви.
49. мотиви у структурі діяльності.
50. Проблема класифікації потреб
51. Мотиви та цілі діяльності.
52. функції мотивів.
53. Проблема усвідомлення мотиву
54. психологічна структура мотиву.
55.Структура мотиваційної сфефи людини.
56. діяльні сні індикатори мотивації
57. психологічні та гносеологічні аспекти пізнання.
58. Співвідношення зоанішнього та внутрішнього в пізнання.
59. психологічна структура пізнання.
60. психологічна структура інтелекту людини.
61. Мотивація пізнавальної авткиності людини.
62.Самопізнання як форма пізнавальної активності суб’єкта.
63.Структура самопізнання.
64. форми та рівні самопізнання.
65. самопізнання та спілкування.
66. методи та прийоми самопізнання.
67. роль рефлексії у самопізнанні.
68. спілкування як діяльність
69. Мотивація та ефективність діяльності.
70. Свідомість як процес, стан та механізм.
71. Місце самооцінки в самопізнанні.
72. Сутність та структура наукового мислення та функції.
73. Психологічна сутність та механізми теоретичного пізнання.
74. Сутність самопізнання як складова самосвідомості.