49. Мотиви у структурі діяльності.

1. Сутність мотиву.

Потреба – це недостаток суб»єкта у чомусь конкретному.

Мотив- обґрунтування рішення задовольнити або не задовольнити зазначену потребу в даному об»єктивному і суб»єктивному оточенні.

Потреби, опосередковані складним психологічним процесом мотивації, виявляє себе психологічно у формі мотиву поведінки.

Перш, ніж потреба спричинить дію, особистість переживає складний психологічний процес мотивації, який полягає в усвідомленні тією або іншою мірою:

-суб»єктивної та об»єктивної сторони потреби;

-та дії, спрямованої на її задоволення;

Схема переходу потреби в мотив:

1етап.- Потреба (нестаток у чомусь)

2 етап- Мотивація (усвідомлення потреби)

3 етап – Мотив (обґрунтування рішення)

обґрунтування рішення може супроводжуватися внутріособистісними конфліктами, оскільки різноманітні потреби можуть співіснувати і суперечити одна одній.

2. Роль мотиву у структурі діяльності.(основне у відповіді!)

«Мотив-діяльність» - одна із складових діяльності. Без мотиву діяльності не буває.

-Найважлива характеристика мотиву – це його здатність породжувати діяльність, яка спрямована на деяку зміну життєвого світу людини.

-Відомо, що така властивість (породжувати діяльність) притаманна і іншим об»єктам та явищам дійсності, які включені в діяльність (наприклад, цілі, які можуть спрямовувати і спонукати діяльність), але вони не здатні за відсутності мотиву породжувати діяльність.

- мотив спонукає діяльність до таких змін, які є необхідними для задоволення потреб. Іншими словами, завдяки мотиву у су»єкта виникає необхідність здійснити за допомогою діяльності ті чи інші зміни у своєму життєвому світі.

- Зміст діяльності не визначається лише предметним змістом потреби, яка задовольняється завдяки цій діяльності. Людина враховує ситуацію, наявність суб»єктивних та об»єктивних можливостей, наявність або відсутність протилежних потреб, а також таких, які діють в одному напрямку з основною потребою. І лише потім на підставі мотиву (значущості цінності, смислу, який має для суб»єкта дана поведінка) суб»єкт виправдовує, санкціонує дану поведінку. Мотив перебивається як суб»єктивна підстава діяти саме таким чином.

50. Проблема класифікації потреб

Існують різні класифікації потреб людини, в основу яких покладено різні критерії. У зарубіжній психології ототожнювали потреби і мотиви (Х. Мюррей, А.Маслоу, Д.Макклелландом).

В концепції Х.Мюррея більшість потреб ототожнюється з відповідними мотивами. На його думку, кожній психогенній потребі відповідає свій аттитюд як спосіб почуття, мислення та поведінки. За Мюрреєм, потреба – це конструкція, яка являє собою силу мозку. Зовнішньо потреби виявляється в: типових поведінкових реакціях або тенденціях; типових способах дії; пошуку, уникненні або відборі, у селективності уваги та реагування; характерних емоціях і почуттях; задоволенні при досягненні певного результату.

Потреби можно поділити на дві групи: первинні (вісцерогенні) та вторинні (психогенні). Вісцерогенні потреби мають справу з фізичним задоволенням, а психогенні – з психічним або емоційним задоволенням. Психогенні: в агресії, домінуванні, досягненні, захисті, грі, сексі, повазі тощо.

А.Маслоу розглядає сукупність потреб людини як ієрархію, яка скл з п’яти рівнів:

- фізіологічні потреби (кисень, вода, їжа, комфорт, здоров’я);

- потреба в безпеці;

- потреба в любові та прихильності, дружбі;

- потреба в повазі, визнанні;

- потреба в самоактуалізації(розвиток свого потенціалу).

Маслоу також виділяє когнітивні та естетичні потреби. Проте когнітивні слугують задоволенню базових потреб, а чітка диференціація естетичних потреб поки що є неможливою.

Також Маслоу вокремлював дві глобальні категорії потреб (мотивів): дефіцитарні (Д-потреби) та потреби росту (Б-потреби або буттєві, мета-потреби). Вони є стійкими детермінантами поведінки та відповідають п’яти критеріям:

- їхня відсутність викликає хворобу (людина яка не їсть- врешті решт хворіє);

- наявність цих потреб запобігає хворобі;

- їхнє поновлення виліковує хворобу;

- ці потреби неактивні або повністю функціонально відсутні у здорової людини.

Маслоу також виокремлював два види „дорослої” любові: Д-любов (егоїстична) та Б-любов (щира, справжня).

Д. Макклелланд виокремив три головні потреби: 1) в успіху; 2) в афіліації (причетності); 3) у владі.

На думку вченого, кожна людина більшою мірою орієнтована на одну групу потреб, задоволенню якої вона приділяє головну увагу, але не відкидає інші. Основна група потреб практично не змінюється протягом всього життя.

У вітчизняній психології частіше за все потреби поділяють на матеріальні (їжа, оселя), духовні (пізнання себе) та соціальні (спілкування).

Б.Ф.Ломов виділяє базові, похідні та вищі потреби. 1) Базові – потреба в матеріальних умовах, у спілкуванні, пізнанні, діяльності й відпочинку. Вони диктуються об’єктивними законами життя індивіда в суспільстві та його розвитку як особистості. Кожна з базових потреб може мати різні рівні розвитку, пов’язані на самперед з певними етапами розвитку особистості. 2) Похідні формуються на основі базових. До них належать естетичні потреби, потреба в навчанні. 3) Вищі потреби включають насамперед потреби у творчості й творчій праці.